20 лютого 2024 року місто Київ
Справа № 759/15476/23
Апеляційне провадження № 22-ц/824/2044/2024
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), Мазурик О.Ф., Немировської О. В.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року (ухвалене у складі судді Ул'яновської О. В., повне судове рішення складено 01 листопада 2023 року)
у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
У серпні 2023 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 24.05.2021 у розмірі 58758 грн 46 коп. станом на 15.04.2023 та судовий збір по справі у розмірі 2684 грн 00 коп..
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 24.05.2021 та підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, однак у порушення умов договору відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного внесення платежів за договором не виконав, внаслідок чого станом на 15.04.2023 утворилася заборгованість.
Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 47 850 (сорок сім тисяч вісімсот п'ятдесят) грн 58 к.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» судовий збір у розмірі 2 185 грн 74 к.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із таким заочним рішенням, Ніколаєнко О. М. в інтересах АТ КБ «Приватбанк» 30 листопада 2023 року, згідно поштової відмітки, направила на адресу Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року в частині відмови у задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 10 907 грн 88 к. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги АТ КБ «Приватбанк» в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, а висновки суду не відповідають обставинам справи оскільки сторонами у належній формі досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов договору, зокрема процента ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, у розмірі 84 % річних, а також процента ставка у розмірі 42 % річних при належному виконанні зобов'язань, підтвердженням чого є підписана особисто відповідачем Заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 24.05.2021 року.
Вказується на безпідставність посилання судом першої інстанції на висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 через наявність у матеріалах справи вказаної Заяви від 24.05.2021 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та запропоновано відповідачу протягом 5 днів з дня отримання ухвали подати відзив на апеляційну скаргу.
Від відповідача відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Копія ухвали про відкриття апеляційного провадження, разом із апеляційною скаргою надсилалися за зареєстрованим місцем проживання відповідача за адресою АДРЕСА_1 , приватний будинок (а. с. 49),проте конверт повернувся не врученим із відміткою установи поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 80), що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним повідомленням.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16лютого2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За правилами ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заочне рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсотками, а тому переглядається апеляційним судом тільки в цій частині.
За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованими.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Указаним вимогам рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом не відповідає з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву № б/н від 24.05.2021 про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, на підставі якої отримав кредитну картку, на яку зараховано суму кредитного ліміту.
У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 55000 грн 00 коп., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни та рішенням та ініціативою банку.
У редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно до п. 2.1.1.2.12. сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна»; 84,0% - для картки «Універсальна голд».
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором № б/н від 24.05.2021, заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 15.04.2023 становить 58758 грн 46 коп. і складається із: заборгованості за тілом кредиту - 47850 грн 58 коп.; 10907 грн 88 коп. заборгованість за простроченими відсотками.
Відмовляючи у задоволені позову в частині стягнення заборгованість за простроченими відсотками суд першої інстанції виходив із того, що у підписаній сторонами Анкеті-заяві, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, строки повернення кредитних коштів.З посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17-ц, зробив висновок, що Витяг з Тарифів Банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, розміщені на сайті банку, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 24.05.2021 шляхом підписання Анкети-заяви.
За таких обставин суд першої інстанції зробив висновок про відсутність підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді строк виконання договору, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, у зв'язку з чим, відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками, пенею та штрафами (фіксованої частини та процентної складової).
Суд апеляційної інстанції не може погодитися із таким висновком суду першої інстанції з огляду на його невідповідність обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає й погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов.
Як вбачається із матеріалів справи, саме такий договір був укладений і виконувався сторонами, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку, з яких можна встановити, що відповідач ОСОБА_1 користувався карткою і до листопада 2021 року вносив кошти на погашення кредиту. Вимог про визнання цього договору недійсним в цілому або його частин, а також про зміну або розірвання договору з передбачених законом підстав, відповідач не заявляв, у зв'язку із чим, виходячи з презумпції правомірності правочину згідно ст. 204 ЦК України, доведеним є факт існування між сторонами договірних відносин, які виникли на підставі підписаної між ними 24 травня 2021 року Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг (а. с. 20-29).
Відповідно до змісту вказаної Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписанням цієї Заяви він приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщенні в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписанні цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому Договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати (а. с. 20).
У даній справі неможливо застосувати висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, оскільки суду була надана Заява особисто підписана Відповідачем (а. с. 29 зворот) відповідно до якої відповідач ознайомлений з інформацією щодо (а) реальної річної процентної ставки та орієнтовною загальною вартістю кредиту для споживача, (б) процентною ставкою, яка застосовується при невиконанні зобов'язань щодо повернення кредиту, (в) витягом з Умов та Правил надання банківських послуг на дату приєднання та підписання їх клієнтом, (г) Тарифами.
З матеріалів справи також вбачається, що Відповідачу 25.04.2021 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , видано картку типу «Універсальна» (а. с. 19)та встановлено кредитний ліміт у розмірі 1 000 грн., який неодноразово збільшувався до максимального у розмірі 55 000 грн. (а. с. 18).
Із виписки за договором № б/н по картковому рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що Відповідач користувався кредитними коштами, зокрема отримував готівку у банкоматі, перераховував кошти на інші рахунки, купував товари, оплачував послуги у тому числі і з використанням кредитного ліміту та частково виконував свої кредитні зобов'язання щодо повернення цих коштів (а. с. 9-17). Разом із цим, станом на 15.04.2023 року за даним договором у Відповідача утворилася заборгованість у розмірі 58 758,46 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 47 850,58 грн та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 10 907,88 грн.
За таких обставин судом першої інстанції помилково визнано недоведеними факти досягнення між сторонами усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі і умов, щодо відсотків за користування кредитом та відсотків в разі несвоєчасного погашення кредиту.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За правилами ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення між сторонами кредитного договору та факт існування за договором заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, висновок суду про відмову в стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості за простроченими відсотками є необґрунтованим, адже із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що внаслідок неналежного виконання обов'язків за договором у відповідача виникла заборгованість по відсотках за користування кредитом у загальному розмірі 10 907,88 грн, яка підлягає стягненню, зважаючи на те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості, як належний, допустимий і достовірний доказ, відповідачем спростований не був. Зазначений розрахунок перевірений колегією суддів та колегія суддів з ним погоджується.
Оскільки висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсотками та ухвалює нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольняє у повному обсязі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову, з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 684 грн та апеляційної скарги у розмірі 747,39 грн, що разом становить 3 431,39 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року задовольнити.
Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року - скасувати та ухвалити нове, яким позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.05.2021 року у загальному розмірі 58 758 (п'ятдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят вісім) гривень 46 копійок, яка складається із: заборгованості за кредитом в сумі 47 850 (сорок сім тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень 58копійок та заборгованості за простроченими відсотками в сумі 10 907 (десять тисяч дев'ятсот сім) гривень 88 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 3 431 (три тисячі чотириста сорок одна) гривня 39 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ст. 389 ЦПК України.
Стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50).
Боржник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , приватний будинок.
Суддя доповідач О.В. Желепа
Судді О.Ф. Мазурик
О.В. Немировська