Справа №369/10730/22 Головуюча у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2390/2024 Доповідач: ОСОБА_2
Іменем України
13 лютого 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2023 року, -
В провадженні Ірпінського міського суду Київської області на розгляді перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2023 року клопотання прокурора задоволено, продовжено ОСОБА_7 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 23 лютого 2024 року включно.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , суд першої інстанції врахував, що він обвинувачується в добровільній участі громадянина України в збройних формуваннях держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, яке є особливо тяжким злочином проти основ національної безпеки України та за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, зауважив, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України інкримінований ОСОБА_7 злочин становить підвищену небезпеку для суспільства та держави в цілому, у зв'язку з чим дійшов висновку, що ризик переховування ОСОБА_7 від суду продовжує існувати та не зменшився, навіть з огляду на наявність у нього постійного місяця проживання, оскільки жодних доказів наявності у нього міцних соціальних зв'язків у місці проживання або будь-якому іншому місці суду надано не було, до того ж до затримання обвинувачений ніде не працював та не навчався, він не одружений, не має малолітніх та неповнолітніх дітей або інших осіб, які б перебували під його наглядом або на його утриманні. Також, на переконання суду не зменшився ризик незаконного впливу на свідків, у зв'язку з тим, що у вказаному кримінальному провадженні не допитано всіх свідків сторони обвинувачення, заявлені прокурором, зокрема, судом не допитано свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_7 у виді домашнього арешту.
Вказує, що висновки суду про доведення ризиків переховування від суду та вплив на свідків не спираються на докази, що досліджені в судовому засіданні. Так, жодний допитаний на досудовому розслідуванні свідок не підтвердив вплив на нього з боку ОСОБА_7 , а тому висновки суду про ймовірність впливу з боку ОСОБА_7 на свідків не знайшли свого підтвердження. Зазначає, що обвинувачений не вчиняв спроб втечі, не переховувався від слідства та суду, не може вчиняти вплив на свідків та потерпілого, ризик знищення або спотворення речових доказів також відсутній. Також вказує, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, має на утриманні мати пенсійного віку. Зазначає також, що сторона обвинувачення не довела недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а саме, що обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту не буде запобігати ризикам зазначеним у клопотанні.
Заслухавши думки обвинуваченого та захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції були дотримані зазначені вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, а тому, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, обставини, з якими закон пов'язує можливість, як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
На думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою обвинуваченого, тяжкістю кримінального правопорушення та його наслідками, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_7 обвинувачується в добровільній участі громадянина України в збройних формуваннях держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, яке є особливо тяжким злочином проти основ національної безпеки України та за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, зауваживши, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України інкримінований ОСОБА_7 злочин становить підвищену небезпеку для суспільства та держави в цілому, та дійшов висновку, що ризик переховування ОСОБА_7 від суду продовжує існувати та не зменшився, як і ризик незаконного впливу на свідків, з чим погоджується колегія суддів, і вважає, що такі ризики наявні і виправдовують подальше його тримання під вартою.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, має на утриманні мати пенсійного віку, хоч і свідчить про наявність у обвинуваченого соціальних зв'язків, однак, з урахуванням обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінального правопорушення, яке інкриміноване обвинуваченому, не може слугувати підтвердженням його належної процесуальної поведінки та свідчити про наявність таких соціальних зв'язків, які б в сукупності з усіма врахованими судом першої інстанції обставинами, зменшували встановлені в ході судового розгляду провадження ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
На думку колегії суддів, обставини, які зазначені захисником в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вони не виключають наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, які суд належним чином обґрунтував та правильно встановив, що дані про особу ОСОБА_7 та його соціальні зв'язки не переважають існування вказаних ризиків.
Колегія суддів також погоджується, що не зменшився ризик незаконного впливу на свідків у зв'язку з тим, що у вказаному кримінальному провадженні не допитано всіх свідків сторони обвинувачення.
Вирішуючи питання можливості застосування інших запобіжних заходів, враховуючи характер висунутого обвинувачення, обґрунтованість підозри, суд першої інстанції не знайшов їх достатніми для уникнення існуючих ризиків, з чим погоджується колегія суддів.
Отже, приймаючи рішення про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, а не інший більш м'який запобіжний захід, має забезпечити виконання ОСОБА_7 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін, а апеляційна скарга захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2023 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Суддя Суддя