22 лютого 2024 року
м. Київ
справа №580/1015/21
адміністративне провадження № К/9901/46506/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про роз'яснення постанови Верховного Суду від 17.01.2024 у справі №580/1015/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій, скасування повідомлення, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_2, в якому просив:
визнати неправомірними дії державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_2 щодо складання повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ПВ - 7100004242020 від 28.09.2020;
скасувати повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ПВ - 7100004242020 від 28.09.2020;
зобов'язати державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_2 повторно розглянути заяву про державну реєстрацію земельної ділянки площею 33,2707 га відповідно до пункту 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012;
стягнути з відповідача 2 270,00 грн моральної шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень внаслідок вчинення протиправних дій при розгляді заяви позивача від 25.09.2020;
зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати до суду звіт про виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24.05.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021, у задоволенні позову відмовлено.
Верховний Суд постановою від 17.01.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021 скасував.
Ухвалив нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково.
Визнав неправомірними дії державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_2 щодо складання повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ПВ - 7100004242020 від 28.09.2020.
Скасував повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ПВ - 7100004242020 від 28.09.2020.
Зобов'язав державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву про державну реєстрацію земельної ділянки площею 33,2707 га відповідно до пункту 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012.
В іншій частині позовних вимог відмовив.
До Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 31.01.2024 надійшла заява Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якій заявник просить роз'яснити постанову Верховного Суду від 17.01.2024 у цій справі.
Заяву мотивовано тим, що Міськрайонне управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області було ліквідовано, правонаступником стало Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області. Також вказано на те, що державного кадастрового реєстратора ОСОБА_2 звільнено з посади. На цих підставах заявник вважає, що постанову Верховного Суду від 17.01.2024 у цій справі виконати неможливо.
Додаткового у заяві акцентовано увагу на тому, що Головне управління Держгеокадастру самостійно не здійснює реєстрацію земельних ділянок. Зазначено, що Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області вже виконувало постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №823/403/17, предметом розгляду якої є земельне ділянка площею 33,2707 га.
Відповідно до частин 1, 2 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
З аналізу статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 27.02.2019 у справі № 404/214/15-а (2-а/404/144/15) зазначив наступне: "…роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Тобто, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення. Отже, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення".
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
З огляду на зазначене, частина 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Оцінюючи доводи заявника щодо ліквідації Міськрайонного управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Суд зазначає таке.
Міськрайонне управління у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області було реформовано відповідно до ряду Постанов Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 №581 «Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру», Наказу Держгеокадастру від 07.11.2016 №281 «Про ліквідацію територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Черкаській області», Наказу від 16.11.2020 №1118 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру», Наказу від 05.04.2021 №301 «Питання функціонування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру».
Зокрема, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 581 від 31.08.2016 «Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру і Державного агентства земельних ресурсів за переліком згідно з додатком.
Крім того, зазначеною постановою Кабінет Міністрів України погодився з пропозиціями Міністерства аграрної політики та продовольства і Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру стосовно того, що міжрегіональне та міськрайонні управління Служби, управління (відділи) Служби у районі, містах є структурними підрозділами відповідних головних управлінь Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.
Відтак, правонаступником міськарайонного управління визначено Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, що не заперечується самим заявником - Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області.
Колегія суддів зазначає, що у постанові від 22.01.2020 у справі № 2а-15057/09/2670 Верховний Суд зазначив, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва. Під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому, обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
Вирішуючи питання публічного правонаступництва, Верховний Суд у постанові від 11.02.2021 у справі № 826/9815/18 виходив із специфіки публічно-правових відносин, а саме: тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб'єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.
У цій постанові Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб'єктам владних повноважень.
Таким чином, доводи заявника щодо неможливості виконати постанову Верховного Суду з огляду на реформування органів Держгеокадастру є безпідставними.
Суд також відхиляє довід щодо звільнення державного кадастрового реєстратора ОСОБА_2 , оскільки Верховний Суд у постанові зобов'язав повторно розглянути заяву про державну реєстрацію земельної ділянки державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Смілянському районі та м. Сміла Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, не вказуючи конкретно на ОСОБА_2 .
Також необґрунтованим є твердження заявника про те, що Головне управління Держгеокадастру самостійно не здійснює реєстрацію земельних ділянок, оскільки в силу п. 6 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012, державні кадастрові реєстратори територіальних органів здійснюють реєстрацію заяв про державну реєстрацію земельної ділянки, а також державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації. Водночас, Верховним Судом зобов'язано повторно розглянути заяву про державну реєстрацію земельної ділянки державного кадастрового реєстратора відповідного територіального органу.
Безпідставними є доводи Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з приводу того, що останній вже виконував постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2023 у справі №823/403/17, предметом розгляду якої є земельна ділянка площею 33,2707 га. Так, предметом розгляду у справі №580/1015/21 є, зокрема, повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ПВ - 7100004242020 від 28.09.2020, натомість у справі №823/403/17 оскаржувалось рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 20.02.2017 №РВ-7100255022017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Отже, зазначені доводи заявника не можуть бути перешкодою при виконання судового рішення.
Крім того, вказані обставини не можуть бути підставою для роз'яснення судового рішення, а стосуються порядку і способу його виконання.
Колегія суддів зазначає, що постанова Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 17.01.2024 є зрозумілою за змістом.
Підстави, з якими закон пов'язує необхідність роз'яснення судового рішення, відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість заяви Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про роз'яснення постанови Верховного Суду від 17.01.2024 у справі №580/1015/21 та, як наслідок, відсутність підстав до її задоволення.
Керуючись статтями 169, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
У задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про роз'яснення судового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.
Головуючий суддя В.М. Шарапа
Судді А.А. Єзеров
В.М. Кравчук