22 лютого 2024 року Справа № 480/12811/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/12811/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Рівненській області), в якій просить:
- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №184250007787 від 02.11.2023, про відмову позивачці в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із недосягненням пенсійного віку - протиправним та скасувати його;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах (список №2), у відповідності до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 07 квітня 2022 року, провести нарахування та здійснити виплату призначеної пенсії.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що досягнувши 50-річного віку вона звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту “б” статті 13 Закону № 1788-ХІІ. Проте відповідач-1 відмовив їй у призначенні пільгової пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду зобов'язано зарахувати їй до спеціального стажу за Списком №1 та №2 спірні періоди роботи та повторно розглянути заяву про призначення пенсії. Проте, повторно розглянувши вказану заяву, відповідач відмовив їй у призначенні пільгової пенсії у зв'язку з недосягненням пенсійного віку, посилаючись на п.2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, яким, зокрема, підвищено вік виходу на пенсію на пільгових умовах. Позивачка послалася на те, що набуття нею права на призначення згаданої пенсії підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (далі - Рішення № 1-р/2020, КСУ відповідно), яким зміни до пункту “б” статті 13 Закону № 1788-ХІІ щодо збільшення пенсійного віку, внесені Законом № 213-VІІІ, були визнані неконституційними. Не погодившись з рішенням відповідача, звернулась до суду.
Ухвалою суду позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також, до участі у справі у якості другого відповідача залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач-2, ГУ ПФУ в Сумській області), оскільки заява про призначення пенсії від 07.04.2022 позивачем була подана до територіального відділення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Водночас, дана заява розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, яким прийнято оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії.
Представник ГУ ПФУ в Рівненській області, заперечуючи проти позову, надіслав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам: зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Отже, питання щодо призначення позивачці пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 може розглядатись після досягнення нею 55 років за наявності необхідного страхового стажу та стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці. Однак, відповідно до паспорта позивачка на момент звернення до органу Пенсійного фонду досягла 51 року, що суперечить вимогам чинного закону щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Крім того зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 N 1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу І, пункту 2 розділу III „Прикінцеві положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213Л/ІІІ визнано неконституційними статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-УІІІ.
На час виникнення спірних правовідносин наявна колізія між нормами Закону № 1788 з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058 - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах та наявність певного страхового стажу. Перший із цих законів визначав для жінок такий вік у 50 років і не менше 20 років страхового стажу, тоді як другий - у 55 років і не менше 25 років страхового стажу.
На виконання вказаного рішення Верховною Радою України не внесено змін до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Також відповідач-1 звертаю увагу суду, що норми статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є чинними та неконституційними не визнавались, а відтак відповідач діє лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вимоги чинного законодавства, оскільки позивачка не досягла віку, встановленого статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (55 років), то підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на даний час відсутні.
ГУ ПФУ в Сумській області заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надало.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачка 07.04.2022 звернулася до Шосткинського об'єднаного управління ПФУ в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Заява позивачки була розглянута ГУ ПФУ в Рівненській області, який рішенням від 11.04.2022 за №184250007787 відмовив у призначенні пенсії.
Не погодившись з вказаним рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області, позивачка звернулася до суду.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі №480/3379/22, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023, частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 184250007787 від 11.04.2022. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 07.04.2022 про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, на підставі п. ''б'' ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу за Списком № 2, що дає право на пенсію за віком, відповідно до п. ''б'' ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2, періоди її роботи у ВАТ АК «Свема» з 01.07.1991 по 24.04.1994 апаратником перегонки цеху рекуперації і ректифікації розчинників, з 01.05.1994 по 24.11.1997 майстром зміни цеху виробництва фотоплівок ''Гідрофот'', з 10.09.2001 по 04.07.2005 майстром цеху синтезу фотоемульсій заводу виробництва світлочутливих матеріалів. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу за Списком № 1, що дає право на пенсію за віком, відповідно до п. ''а'' ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1, період її роботи в ПАТ «Шосткинський завод хімічних реактивів» з 24.07.2012 по 24.01.2014 начальником зміни цеху № 01 виробництва органічних та неорганічних хімічних реактивів та на Казенному підприємстві Шосткинський казенний завод «Зірка» з 30.03.2015 по 06.10.2017 паяльщиком, зайнятим паянням виробів припоями, що містять свинець, а також припоями, що містять шкідливі речовини 1-2 класів небезпеки або канцерогени. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07.04.2022 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відмовлено.
ГУ ПФУ в Рівненській області на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі №480/3379/22 повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 07.04.2022 та прийняло рішення від 02.11.2023 за №184250007787, яким відмовило позивачці у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з недосягненням 55-річного віку. При цьому в рішенні зазначено, що вік заявниці 51 рік 00 місяців 06 днів. Страховий стаж становить 33 роки 10 місяців 07 днів, пільговий стаж за списком №2 становить 10 років 02 місяці 14 днів, пільговий стаж за списком №1 - 04 роки 00 місяців 08 днів. Крім того зазначено, що за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано усі періоди.
Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, позивачка звернулась до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
У преамбулі Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно вимог ст. 2 Закону № 1788-XII за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Згідно п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року №213- VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.
Законом № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений статтею 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
09.07.2003 було ухвалено Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV).
03.10.2017 Верховною Радою України було ухвалено Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII, яким Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено розділом XIV-1, який передусім, у контексті предмету спору, містить пункт 2 частини 2 статті 114 такого змісту: на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за писком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
За конституційним поданням народних депутатів України Закон № 213-VIII перевірявся на відповідність Конституції України.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року у справі № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).
Саме це Рішення Конституційного Суду України у справі № 1-р/2020 покладено в основу позовних вимог.
Позивачка вважає, що при досягненні нею віку 50 років та при наявності у неї загального страхового стажу 33 роки 10 місяців 07 днів, з яких пільговий стаж по списку № 2 становить 10 років 02 місяці 14 днів, вона має право на пенсію на пільгових умовах.
Натомість, як вбачається з рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 02.11.2023 № 184250007787, відповідач фактично керується Законом № 1058-ІV (в редакції Закону №2148-VIII), за яким, пенсійний вік жінок зайнятих повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці становить 55 років.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років, зокрема щодо позивачки.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, суд зазначає, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Зазначена позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20.
Тому відмова в призначенні ОСОБА_1 , яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років, мала страховий стаж роботи 33 роки 10 місяців 07 днів, та 10 років 02 місяці 14 днів стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці, який надає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на думку суду, є протиправною.
Таким чином, рішення від 02.11.2023 № 184250007787 про відмову у призначенні позивачці пенсії на пільгових умовах не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати таке рішення відповідача-1.
У справі, що переглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію.
Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як вбачається з матеріалів справи позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла 50 років 01.04.2021. ОСОБА_1 звернулася до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії 07.04.2022, тобто пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що з заявою позивач зверталась саме до ГУ ПФУ в Сумській області через Шосткинське об'єднане управління ПФУ, то саме ГУ ПФУ в Сумській області є органом, який здійснює виплату пенсії особам, які мешкають в межах Сумської області, суд, з метою повного та ефективного захисту прав позивача, та, з урахуванням ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зобов'язати саме ГУ ПФУ в Сумській області призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, у відповідності до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з дня звернення за пенсією, тобто з 07.04.2022.
Щодо вимог в частині проведення нарахування та здійснення виплати призначеної пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Враховуючи, що права позивача в частині нарахування та виплати пенсії на час розгляду цієї справи не порушені, оскільки призначення пенсії здійснено не було, то суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що саме рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області стало підставою для звернення до суду з цим позовом, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань саме вказаного відповідача судовий збір у розмірі 1073,60 грн, сплаченого позивачем за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 02.11.2023 № 184250007787 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, у відповідності до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з дня звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 07.04.2022.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець