вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
21 лютого 2024 року Справа № 480/13715/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Павлічек В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб” в розмірі 2000,00 грн. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2023 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
15.02.2024 року через систему "Електронний суд" представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення по справі №480/13715/23 та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати за правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн.
Заява обгрунтовується тим, що при ознайомленні з вказаним судовим рішенням виявлено, що судом не було вирішено питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат. В свою чергу при зверненні до суду за змістом позову було зазначено, що сума судових витрат, які позивач поніс у зв'язку зі зверненням до суду з вказаним позовом, складає: 1 500,00 грн. - витрати на правничу допомогу. У зв'язку з цим, позивач просив вказані витрати стягнути з відповідача на його користь (п. 3 резолютивної частини позову).
Розглянувши вище зазначену заяву, суд зазначає наступне.
Положеннями ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України та оскільки рішення від 13.02.2024 по справі № 480/13715/23 було ухвалено судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе розглянути заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у письмовому провадженні без виклику сторін.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач/представник позивача у позовній заяві просив, зокрема, стягнути з відповідача понесені судові витрати. При цьому по тексту позовної заяви зазначено, що попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв'язку зі звернення до суду з вказаним позовом, складає: 1 500,00 грн. - витрати на правничу допомогу.
Проте при ухваленні рішення від 13.02.2024 судом не було вирішено питання про судові витрати на правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, крім іншого, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому, суд зауважує, що при розгляді судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Суд зазначає, що відповідач не скористався правом на подання заяви про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу.
Водночас, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
З матеріалів справи суд вбачає, що з метою отримання правничої допомоги позивачем було укладено Договір про надання правової допомоги від 27.12.2023.2023 р. (далі по тексту - Договір) з адвокатом Габор Вікторією Володимирівною (а.с. 11-12).
Відповідно до п. 1.1 Договору, Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе-зобов'язання надати правничу (правову) допомогу Клієнту шляхом представництва прав та законних інтересів Клієнта в будь - яких органах державної, законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, поліції, судових органах усіх рівнів, органах місцевого самоврядування, органах управління установ, організацій, підприємств та їх об'єднань, керівних органах об'єднань громадян у справі щодо порахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Згідно п. 2.1, 2.3 та 2.4 Договору за надання послуги, що вказана в п.п. 1.1. даного Договору Клієнт зобов'язується виплатити Адвокату гонорар у розмірі та строки, погоджені Сторонами.
Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами.
Розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнсиия Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт.
При цьому, як встановлено судом, позивач та адвокат уклали Додаткову угоду від 27.12.2023 року до Договору про надання правової допомоги від 27.12.2023, відповідно до п.1-2 якої, сторони за цією Додатковою угодою домовилися, що вартість послуг (гонорар) адвоката за договором про надання правової допомоги становить 1500 (одна тисяча п'ятсот) грій 00 копійок.
Адвокат на умовах договору про падання правової допомоги зобов'язується надати наступні послуги Клієнту: усна консультація Клієнта, роз'яснення порядку звернення до суду - 300,00 грн.; складення адміністративного позову, підготовка додатків до позову та направлення позову для відповідача - 1200,00 грн. (а.с. 12 (зворотній бік).
Згідно п. 4 Додаткової угоди від 27.12.2023 року, дана Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору про надання правової допомоги 27 грудня 2023 року.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано акт приймання виконаних робіт від 27.12.2023 року, відповідно до якого, адвокатом були надані наступні послуги: усна консультація Клієнта, роз'яснення порядку звернення до суду - 300,00 грн.; складення адміністративного позову, підготовка додатків до позову та направлення позову для відповідача - 1200,00 грн. Всього до сплати 1500,00 грн. (а.с. 13).
Також представником позивача надано довідку-квитанцію від 27.12.2023 року, відповідно до якої загальна сума до сплати за послуги складає 1500,00 грн. (а.с. 13 (зворотній бік).
Суд зазначає, що адміністративна справа №480/13715/23 в силу пункту 2 частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності, дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та судом було задоволено позовні вимоги позивача.
Відтак, з огляду на рівень складності справи, її значення для позивача та обсяг наданих послуг, задоволення позову, суд, виходячи з критерію пропорційності, співмірності та реальності, вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн. підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 295 КАС України, суд, - В И Р І Ш И В:
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Берестовська, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень 00 коп.).
Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в тридцятиденний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.О. Павлічек