22 лютого 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/9729/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 24.11.2023 року звернувся до суду з позовною заявою, в подальшому 19.02.2024 року уточненій, в якій просить:
- визнати протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області", які виразились у відмові підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 1 червня 2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії;
- зобов'язати Державну установу "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.
Позов позивач мотивував тим, що він звільнений зі служби в органах МВС та йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України ''Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб''. Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив скласти та подати до ГУ ПФУ в Кіровоградській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, обрахованого виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року. Однак відповідач безпідставно відмовив у складанні такої довідки.
Суддя ухвалою від 29.11.2023 року залишила без руху позовну заяву ОСОБА_1 та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків. Недоліки позовної заяви усунуто.
На позовну заяву відповідач подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимогах позивача.
У період з 11.12.2023 року по 25.12.2023 року, з 29.12.2023 року по 31.12.2023 року, 04.01.2024 року, 10.01.2024 року та з 16.01.2024 року по 19.01.2024 року суддя Казанчук Г.П. тимчасово не здійснювала правосуддя у зв'язку з перебуванням у відпустці.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені сторонами у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 (надалі - позивач) є пенсіонером по лінії Міністерства внутрішніх справ України та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області й одержує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 року (далі - Закон № 2262-XII) (а.с.13).
14.11.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою про оформлення довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.06.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.92 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії (а.с.14-15).
Листом від 16.11.2023 року №33/32-2925 відповідач повідомив про відсутність підстав для виготовлення відповідної довідки станом на 01.06.2023 року (а.с.16-18).
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд звертає увагу, що враховуючи заяву про зміну позовних вимог, предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про визнання протиправними дій Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області" щодо відмови позивачу у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом 01.01.2023 року та зобов'язання відповідача видати таку довідку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, пов'язані, зокрема, із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ).
Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.
За первинною редакцією пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Згідно з приміткою 1 Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Варто зазначити, що за загальним правилом, примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв'язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв'язку з нормою, в даному випадку п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Згідно з пунктом 6 Постанови № 103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
Вказаною постановою були скасовані зміни, у тому числі до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З наявної в матеріалах справи заяви (а.с.14-15), суд убачає, що позивач до відповідача звертався з вимогою підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області довідку про розмір грошового забезпечення, із зазначенням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.06.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений додатками 1, 12, 13, 14 Постанови КМУ №704, а також із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення йому перерахунку основного розміру пенсії.
На дане звернення відповідач листом від 16.11.2023 року №33/32-2925 (а.с.16-18) повідомив позивача про відсутність підстав для підготовки та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області зазначеної довідки.
До суду позивач пред'явив вимогу, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, визнати протиправними дії відповідача стосовно відмови у видачі довідки, із зазначенням в ній складових грошового забезпечення, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом 01 січня 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений додатками 1, 12, 13, 14 Постанови КМУ №704.
Водночас позивач не надав суду доказів звернення до відповідача із вимогами про видачу оновленої довідки станом на 01.01.2023 року. Відповідно відсутня і відмова у видачі оновленої довідки із зазначенням грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року.
Заява позивача від 14.11.2023 року не може бути доказом звернення із вимогою про надання довідки станом на 01.01.2023 року, оскільки у цій заяві позивач просив видати оновлену довідку станом на 01.06.2023 року.
Спірна відмова - лист відповідача від 16.11.2023 року (а.с.16-18) не стосується вимоги позивача про видачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року.
Вказане свідчить, що на дату звернення до суду відсутній правовий спір між сторонами щодо протиправності дій відповідача стосовно ненадання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських об'єднань і посадових осіб.
Свою позицію щодо застосування Конституції України при здійсненні правосуддя Верховний Суд України свого часу відобразив у постанові Пленуму ''Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя'' від 1 листопада 1996 року №9.
Згідно з частинами 1 і 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28 листопада 2018 року у справі №607/6092/18, від 05 червня 2019 року у справі №607/6865/18, від 11 червня 2019 року у справі №917/1338/18, визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу; натомість установлення обґрунтованості позову - це обов'язок суду, який здійснюється під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Суд з'ясовує про наявність публічно-правового спору станом на день звернення до суду.
Верховний Суд у постанові по справі №320/4559/19 підкреслив, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб'єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16).
Відсутність спору на день звернення позивача до суду, у свою чергу, взагалі виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту (висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №802/2474/17-а; провадження №11-1081апп18).
У наданому письмовому поясненні позивач вказав, що він хотів направити запит про видачу оновленої довідки станом на 01.01.2023 року, проте через поспішність та необачність помилився у написанні дати, станом на яку просив підготувати довідку.
Вказане свідчить про те, що позивач не звертався до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки станом на 01.01.2023 року.
Враховуючи вищезазначене, суд констатує про відсутність порушеного права позивача щодо визнання дій відповідача у підготовці та наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року.
Позивач не надав доказів звернення до відповідача із вимогою про видачу оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 року. Вказані обставини є підставою для відмови у задоволенні позову.
Оскільки у задоволені позову відмовлено, відповідно до положень статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 90, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 262, 295 КАС України, суд,
Відмовити у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області" (вул. Волкова, 3, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030; код ЄДРПОУ 08733937) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК