11 січня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/9120/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25006, м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 102, ЄДРПОУ:39816845)
про визнання протиправною та скасування постанови,
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 10.10.2023 року №ПШ014927 відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 51000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з тим, що відповідач помилково застосував норми чинного законодавства, оскільки місця розвантаження (здійснення перевантаження вантажу) та місця відстою транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та їх перетинах у Черкаській області відсутні, що фактично унеможливлює виїзд транспортних засобів на шляхи загальнодержавного значення без перетину доріг місцевого значення.
Ухвалою від 06.11.2023 року відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.20).
27.11.2023 року відповідач подав відзив на позов та вказав, що загальна маса транспортного засобу становила 41630 кг замість нормативно-допустимих 24000 кг, а тому оскаржувана постанова винесена правомірно.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд з'ясував такі обставини та дійшов таких висновків.
23.08.2023 о 18:10 год. в Черкаській області в місті Сміла посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Черкаській області на підставі направлення, відповідно до графіку, було проведено рейдову перевірку транспортного засобу MAN TGX 18/440 реєстраційний номер НОМЕР_2 , вантажні перевезення на якому здійснював водій ОСОБА_2 , автомобільний перевізник згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та ТТН - ФОП ОСОБА_1 .
В акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР030764 від 23.08.2023 року зафіксовано, що водій здійснював вантажні перевезення з с.Мала Смілянка до м.Миколаїв Річковий порт. На підставі товарно-транспортної накладної здійснено документальний ваговий контроль та встановлено, що загальна маса транспортного засобу становить 41,63 т тонн при дозволеній 24,0 тонни, що у відсотковому відношенні склало 73,46% (складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0068756 від 23.08.2023 року та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0077100 від 23.08.2023 року).
Відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п.п.22.5 ПДР України, відповідальність за які передбачена ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Листом Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 07.09.2023 було повідомлено ФОП ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи, за актом №АР030764 від 23.08.2023 року. Позивач просив відкласти розгляд справи (а.с.49).
10.10.2023 року відбувся розгляд справи та винесено постанову №ПШ014927 про застосування адміністративно-господарського штрафу на підставі абз.17 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 51000,00 грн (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу).
Вважаючи постанову протиправною, а дії відповідача незаконними, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 7, 14 статті 6 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-ІII "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-ІII) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з пунктом 1, абзацом 1 пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з розпорядження КМУ від 02.12.2021 №1579-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті" утворено відділи державного нагляду (котролю) у Волинській, Хмельницькій областях, які відповідно до чинного законодавства мають право здійснювати державний контроль на автомобільному транспорті, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону №2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Частиною 2 ст. 48 Закону № 2344-III передбачено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно з частиною 3 статті 48 Закону №2344-ІІІ при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.
За приписами ч.4 цієї статті Закону № 2344-III, у разі перевезення неподільних вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Процедура здійснення державного контролю, зокрема, за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567(далі - Порядок № 1567).
Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Пунктом 16 Порядку №1567 передбачено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
В силу пункту 4 Правил № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Пунктом 25 Правил визначено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Відповідно до п.п.5-1 та 11 п.2 Порядку №879:
- документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу;
- точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання).
Відповідно до п. 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
Відповідно до пункту 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач здійснював перевезення подільного вантажу (соняшник): маса брутто - 41630 кг, тара - 15700 кг, вантаж - 25930 кг (а.с.45) та був зупинений на вулиці Громова, 2 в м.Сміла, тобто під час проїзду по дорозі місцевого значення.
Після зупинки проведено документальний габаритно-ваговий контроль на підставі даних товарно-транспортної накладної, про що складено довідку №0077100 від 23.08.2023 року. Результати документального габаритно-вагового контролю позивачем не заперечуються (а.с.42).
Фактичною підставою для притягнення позивача до відповідальності відповідно до статті 60 Закону №2344-ІІІ стало встановлення посадовими особами територіального органу Укртрансбезпеки факту перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм більш ніж на 30%, про що зроблений висновок в акті перевірки від 23.08.2023 №030764.
Виявлене відповідачем порушення є перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні подільного вантажу дорогами місцевого значення. Зазначене перевищення позивачем не заперечується.
Однак, позивач вважає протиправною постанову №ПШ014927 від 10.10.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу на підставі абз. 17 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 51000,00 грн (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу) оскільки місця розвантаження (здійснення перевантаження вантажу) та місця відстою транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та їх перетинах у Черкаській області відсутні, що фактично унеможливлює виїзд транспортних засобів на шляхи загальнодержавного значення без перетину доріг місцевого значення. Позивач вважає, що відповідач протиправно не взяв до уваги таку обставину, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Згідно частини 1 статти 16 Закону України «Про автомобільні дороги» вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю, а тому не є дорогами загальнодержавного значення, що достеменно було відомо позивачеві та ним не заперечувалось.
Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Однак, такої заборони позивачем враховано не було. Позивач не здійснив заходів задля недопущення порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху та свідомо допустив навантаження соняшника в кількості яка перевищила допустиму загальну масу автомобіля і вантажу, визначену цим пунктом - 41,63 т замість допустимих 24 т.
При цьому посилання на те, що місця розвантаження (здійснення перевантаження вантажу) та місця відстою транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та їх перетинах у Черкаській області відсутні, автоматично на дають перевізникам право здійснювати навантаження на автомобіль поза межами норм, встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху та в подальшому їхати автомобільними дорогами загального користування місцевого значення з таким перевантаженням.
З приводу посилання на те, що автомобіль не був затриманий, та на те, що подальший рух його не був заборонений, знаходиться поза межами предмету спору та не може бути взятий в якості аргументу протиправності оскаржуваної постанови.
З огляду на викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.9, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА