Провадження № 2/537/210/2024
Справа № 537/4621/23
20.02.2024 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Хіневича В.І., за участю секретаря судового засідання Бакай М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
встановив:
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовною заявою, де просить суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на її користь заборгованість у розмірі 29085,77 грн за кредитним договором №798684380 від 19.09.2021 року, а також стягнути судові витрати в сумі 2684,00 грн.
В обґрунтуванні позовних вимог вказала, що 19 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №798684380, згідно умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 14250 грн на строк кредитування 126 днів з фіксованою річною процентною ставкою 251,85 %.
28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір Факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.
Відповідно до Реєстру боржників № 170 від 25.01.2022 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №798684380.
20.10.2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 06.03.2023 до Договору факторингу № 20102022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 29085,77 грн., з яких: 14250,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14835,77 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконала своїх зобов'язань та припинила повертати наданий їй кредит, сплати відсотків за користування кредитом в порядку визначеним цим договором. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №387289876 від 11.08.2021 року в розмірі 29085,77 грн., з яких: 14250,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14835,77 грн. - сума заборгованості за відсотками. Тому позивач звернувся до суду для захисту своїх майнових прав та інтересів.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31.10.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
22.11.2023 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву згідно якого остання прохала відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв'язку з їх недоведеністю. Вказуючи, що вона, ОСОБА_1 , жодних кредитних договорів з ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» не укладала, не підписувала та жодних кредитних коштів від вказаної організації не отримувала. Жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували факт укладення та підписання нею кредитного договору з ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», а також факт перерахування їй та факт отримання нею грошових коштів за кредитним договором, позивачем до позову не додано, і такі докази відсутні у матеріалах справи. При цьому, взагалі є незрозумілим, як можуть стягуватися грошові кошти, начебто, видані їй за кредитним договором, якщо ані у кредитному договорі, ані у позовній заяві не вказано способу видачі таких грошових коштів Позичальнику: на розрахунковий рахунок, готівкою тощо, та не надано жодного доказу на підтвердження факту видачі грошових коштів Кредитодавцем Позичальнику та факту отримання грошових коштів Позичальником від Кредитодавця. Договір № 798684380 від 19.09.2021 року, Графік платежів (Додаток № 1 до Договору № 798684380 від 19.09.2021 року), що додані позивачем до позову, є простими роздруківками (документами у форматі «ворд») без підписів Сторін (такі документи можуть надрукувати у форматі «ворд» будь - які особи), а відтак такі документи не встановлюють та не породжують жодних юридичних наслідків, і не є доказами у справі. Окрім не подання усіх вищевказаних доказів разом з позовною заявою, позивач письмово не повідомив суд про неможливість подати такі докази та не повідомив про причини їх неподання. Єдиними документами, що містяться в матеріалах справи, і які підтверджують, нібито, її заборгованість перед позивачем, є Розрахунок заборгованості за Кредитним договором №798684380 від 19.09.2021 року за період з 06.03.2023 року по 31.08.2023 року та Витяг з Реєстру прав вимоги до договору факторингу від 06.03.2023 року. Ці обидва документи підписані тільки представником позивача, який не є ані бухгалтером ані директором позивача. В той же час, розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку, кредитодавця) та не є належним, допустимим, достовірним, достатнім доказом у справі. Витяг з Реєстру прав вимоги до договору факторингу від 06.03.2023 року, також не є належним, допустимим, достовірним, достатнім доказом у справі, оскільки він зроблений позивачем (що є заінтересованою особою) і не ґрунтується на належних та допустимих доказах, зокрема, суми заборгованості, які у ньому наведені, не підтверджуються жодними первинним документами. Також, наголошує, що згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 до Договору № 798684380 від 19.09.2021 року), що міститься в матеріалах справи, загальна вартість кредиту складає 19 436,30 грн., та включає в себе витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 5186,30 грн. та суму тіло (кредиту) в розмірі 14 250,00 грн. Відтак, є незрозумілим яким чином позивач нарахував відповідачу заборгованість (тіло кредиту і проценти) у розмірі 29085,77 грн., якщо вказаним додатком до договору передбачена загальна вартість кредиту (тіло та проценти) 19 436,30 грн. Такі розбіжності, є ще одним аргументом про безпідставність і необґрунтованість суми боргу, неправильний розрахунок заборгованості, який не відповідає матеріалам справи та вказує на протиправність позовних вимог.
12.12.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив згідно якої позовні вимоги позивач підтримує та прохає задовольнити, долучає документи на підтвердження своїх вимог та спростування позиції відповідача щодо не укладання договору та не отримання кредитних коштів також прохає витребувати відповідні докази у банку, який обслуговує рахунок відповідача. Вказує, що кредитний договір був укладений з позичальником ОСОБА_1 в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подала заявку на отримання позики за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання позики, після чого позикодавець надіслали відповідачу за допомогою засобів зв'язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використала для підтвердження підписання договору. Без здійснення вказаних дій відповідачем зазначений договір не був би укладений між сторонами. У відповідності до умов кредитного договору, кошти надаються Позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану Позичальником при укладанні кредитного договору.
З метою надання, вичерпної інформації по справі, позивач звернувся до первісного кредитора з відповідним запитом щодо надання додаткових доказів, а саме детальних розрахунків заборгованості та доказ, що підтверджує надання (перерахування) коштів за укладеним договором: від TOB «Манівео швидка фінансова допомога»: Платіжне доручення від 19.09.2021; Розрахунок заборгованості по кредитному договору № 798684380 від 19.09.2021. Відповідно до платіжного доручення, 19.09.2021 було перераховано кошти у сумі 14250,00 грн. на карту 4149-49ХХ-ХХХХ-2711, згідно договору № 798684380 від 19.09.2021. На підтвердження суми заборгованості додано Розрахунок заборгованості по кредитному договору № 798684380 від 19.09.2021, який розроблений первісним кредитором. В ньому зазначена сума основного боргу на початок кожного дня, нараховані проценти за користування кредитом за кожен день, прострочення виконання зобов'язань за кожен день; від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Розрахунок заборгованості по кредитному договору № 798684380 від 19.09.2021. На підтвердження суми заборгованості додано Розрахунок заборгованості по кредитному договору, який розроблений директором ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».
Крім того, позивач повідомляє суд, що не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення відповідачем кредитних (позичкових) коштів за укладеним договором, щодо яких виник спір, з тих причин, що не є первісним кредитором (позикодавцем), а дані документи відповідно до п.35 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку. Згідно ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта - є банківською таємницею, відповідно отримати інформацію про зарахування на рахунок відповідача коштів за Кредитними договорами від банківської установи, в якій відкрито рахунок відповідача, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не має можливості. Тому з огляду на те, що отримані кредитні кошти були перераховані ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 , яка відкрита у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» прохали витребувати необхідні докази та пояснення від АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а саме: Інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 відкритого у банку АТ КБ «ПРИВАТБАНК», станом на 19.09.2021; Інформацію щодо належності у ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 ; Інформацію щодо надходження на картковий рахунок № НОМЕР_1 , 19.09.2021 грошових коштів у розмірі 14250,00грн. за кредитним договором № 798684380.
Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких, відповідно до законодавства.
Щодо відсотків по кредиту № 798684380 від 19.09.2021 то, відповідно до п.п. 1.1. За цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 14250 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога». Відповідно до п.п. 1.2. Кредит надається строком на 126 днів. Відповідно до п.п. 1.3. Строк дії Договору обчислюється з моменту його укладення Сторонами та до закінчення строку на який надано Кредит, але в будь-якому разі Договір діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань. Відповідно до п.п. 1.4. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 251,85 %. Аналогічної позиції дотримується Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Ухвалі від 30 липня 2014 у справі № 6- 14194св14.
З метою повного та всебічного розгляду справи та дослідження доказів, які можуть мати значення у справі, позивач вважає за необхідне долучити до матеріалів справи належним чином завірену копію Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 та копію витягу з реєстру боржників до нього.
Додатково повідомляють, про те, що оригінали Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, разом з додатками до нього (реєстрами боржників) знаходяться безпосередньо у сторін договору - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС». ТОВ «ФК «ЄАПБ» не є стороною вищезазначеного Договору факторингу, і не здійснювало контроль за процесом його укладення та виконання, тому одним із оригіналів повного тексту цього договору, та додатками до нього, не володіє і не може володіти згідно чинного законодавства України. Оригінали даного договору знаходяться у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», копії договору за умовами договору факторингу №20102022 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» не передавались.
Крім того, Реєстри Боржників до Договору відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28.11.2018 є комерційною таємницею ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», оригінали яких знаходяться у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», та копії яких за умовами договору факторингу №20102022 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» не передавались.
Таким чином, Договори факторингу укладені між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладені у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цих правочинів та є чинними і дійсними.
12.12.2023 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив згідно яких відповідач наполягає на тому, що вона жодних договорів не укладала з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», не підписувала та жодних кредитних коштів від організації не отримувала. Щодо поданих позивачем до відповіді на відзив документів у якості доказів то просить суд їх не приймати так як не подав їх разом з позовною заявою, не повідомив письмово суд у позовній заяві про неможливість з об'єктивних причин надати суду такі документи (докази), не повідомив суд про причини з яких такі документи (докази) не могли бути подані у зазначений строк (разом з позовною заявою), не обґрунтував суду неможливість подання таких документів (доказів) у вказаний строк (разом з позовною заявою) з причин, що не залежали від нього, а також не надав суду докази, які б підтверджували, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних документів (доказів) до подачі позовної заяви, при цьому повністю проігнорувавши вищенаведені вимоги процесуального закону, вказані документи (докази), додані до відповіді на відзив.
Щодо клопотання про витребування доказів то позивач мав право заявити вказане клопотання про витребування у АТ КБ «ПриватБанк» доказів та пояснень (інформації) разом з поданням позовною заяви або повинен був обґрунтувати неможливість подання такого клопотання у встановлений строк (разом з поданням позовної зави) з причин, що не залежали від нього. Однак, враховуючи, що вказане клопотання про витребування доказів заявлено з пропуском встановленого строку, оскільки не було подано разом з поданням позовної заяви, та не було обґрунтовано неможливість подання такого клопотання у встановлений строк (разом з поданням позовної зави) з причин, що не залежали від позивача, з огляду на норми ч. 1 ст. 84 ЦПК України, слід залишити таке клопотанні без задоволення.
Крім того, всі інші доводи, аргументи та пояснення позивача, викладені у відповіді на відзив, також не спростовують аргументів, пояснень та міркувань відповідачки, викладених нею у відзиві на позовну заяву. Відтак, позовні вимоги ТОВ ФК «ЄАПБ» є недоведеними жодними належними допустимими, достовірними та достатніми доказами, а тому такі позовні вимоги протиправними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
19.12.2023 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача де останній вказує, що всі відповіді на питання та доводи відповідача були описані представником ТОВ «ФК «ЄАПБ» при наданні відповіді на відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором, яку було надіслано на адресу суду та інших учасників справи. Також до відповіді на відзив позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитних справах, які були передані Первинними кредиторами до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладеного Договору Факторингу, та додатково отримано шляхом звернення з електронними запитами. Враховуючи вищевикладене твердження відповідача викладені у запереченні спростовуються інформацією яка наявна в матеріалах судової справи.
Разом з тим, зазначає, що на кредитному договорі укладеному відповідачем з TOB «Манівео швидка фінансова допомога» від 19 вересня 2021 №798684380 року міститься відображення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого Позичальник: ОСОБА_1 , ІНН НОМЕР_2 Тел.: НОМЕР_3 укладено Договір: 798684380 від 19.09.2021, який підписано Одноразовим ідентифікатором: MNV6T5U7, відправлено 19.09.2021 3:44:08, введено 19.09.2021 3:47:01. Отже, позивачем доведено факт укладання вищевказаних договорів відповідачем в електронній формі, тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань.
Ухвалою суду від 10.01.2024 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів задоволено та витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» , наступні відомості Інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 відкритого у банку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код за ЄДРПОУ 14360570), станом на 19.09.2021; Інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 ; Інформацію щодо надходження на картковий рахунок № НОМЕР_1 , 19.09.2021 грошових коштів у розмірі 14250,00 грн. за кредитним договором № 798684380.
13.02.2024 року до суду надійшла відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК'за №20.1.0.0.0/7 - 240126/42834 від 26.01.2024 року, згідно якої повідомляють, що на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , ІВАN НОМЕР_4 , на яку 19.09.2021 р. здійснено переказ коштів на суму 14250.00 UAH.
В судове засідання ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» свого представника не направило, згідно позовної заяви та інших поданих заяв по суті прохало провести розгляд справи без участі представника позивача та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове за сідання не з'явилася, згідно поданих заяв по суті прохала розгляд справи провести без її участі та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи клопотання сторін, суд вирішив на підставі ст. 211, 247 ЦПК України, провести розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних матеріалів справи.
Суд, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з'ясувавши всі обставини, дійшов наступних висновків.
19 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №798684380 (надалі Кредитний договір).
Відповідно до п.п. 1.1 Кредитного договору Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит на суму 14250 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» .
Відповідно до п.п. 1.2. Кредитного договору Кредит надається строком на 126 днів.
Відповідно до п.п. 1.3. Кредитного договору, Строк дії Договору обчислюється з моменту його укладення Сторонами та до закінчення строку на який надано Кредит, але в будь-якому разі Договір діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до п.п. 1.4. Кредитного договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в розмірі 251,85 % річних що становить 0,69 відсотків в день від суми Кредиту за час користування ним. (далі - «Дисконтна процентна ставка»).
Відповідно до п.п. 1.5. Кредитного договору, на умовах викладених в п. 1.6. Договору, до відносин між Сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50 % відсотків річних що становить 1,30 % в день від суми Кредиту за час користування ним (далі - «Базова процентна ставка»).
Згідно п.п.1.6. Кредитного договору, умови нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосовуються за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в Графіку платежів за цим Договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за цим Договором умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою починаючи з наступного дня що слідує за Датою платежу. У разі якщо Позичальник погасить прострочену заборгованість за Договором, умови у вигляді нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою застосуються знову, починаючи з наступного дня за днем повного погашення простроченої заборгованості. За умови застосування до відносин між Сторонами умов нарахування процентів за Базовою процентною ставкою: загальні витрати за Кредитом складають - 10320 гри 66 коп.; орієнтовна загальна вартість Кредиту складає - 24570 грн 66 коп. Обчислення орієнтовної загальної вартості Кредиту за Базовою процентною ставкою на припущенні, що споживач не здійснює платежів передбачених Графіком платежів починаючи з першого платежу, а отже нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється з наступного дня, що слідує за першою Датою платежу, передбаченою Графіком платежів.
Згідно п.п.1.7. Кредитного договору, повернення частини Кредиту та всіх нарахованих процентів здійснюється раз в два тижні, (кожні 14 днів) починаючи з сьомого тижня користування Кредитом. Рекомендований розрахунок сукупної вартості Кредиту, суми та дати платежів, які здійснюються в ануїтетній формі, зазначаються в Графіку платежів, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток №. 1 до Договору).
Згідно п.п.1.8. Кредитного договору Графік платежів складений з розрахунку нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою та складається таким чином, що на дату кожного чергового платежу Позичальнику необхідно повернути частину наданого в користування тіла Кредиту та всі нараховані проценти за користування Кредитом.
Згідно п.1.9. Кредитного договору, проценти за користування Кредитом, в розмірі передбаченому Договором нараховуються за кожен день користування грошовими коштами починаючи з сорок третього дня користування Кредитом, відповідно до суми Кредиту, яка фактично знаходиться в користуванні у Позичальника.
Відповідно до п.п. 1.10 Кредитного договору, у випадку не повернення будь-якого з платежів, у строки передбачені Графіком платежів Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань Позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою, при чому проценти за користування Кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту. Всі нараховані проценти за користування Кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежі при цьому Сторони погодили, що Кредитодавець, за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п.1, ст.1 6 ЗУ «Про споживче кредитування» надає Позичальнику оновлений Графік платежів, шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника.
Як вбачається з Кредитного Договору №798684380 від 19.09.2021 року, останній підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Згідно копії платіжного доручення від 19.09.2021 року платник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснив переказ ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 переказ коштів згідно договору №798684380 від 19.09.2021 року для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 в сумі 1425,00 грн.
Згідно відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за №20.1.0.0.0/7 - 240126/42834 від 26.01.2024 року, на ім'я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 -ХХХХ-2711 ІВАN НОМЕР_4 , на яку 19.09.2021 р. здійснено переказ коштів на суму 14250.00 UAH.
Згідно п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. В силу ст. 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов'язання.
За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено 19 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №798684380, шляхом підписання його ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором за яким ОСОБА_1 19.09.2021 року на картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснено переказ кредитних коштів на суму 14250,00 грн.
Тож твердження відповідача ОСОБА_1 про те, що нею не укладалося жодних договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та вона не отримувала кредитних коштів спростовуються наявними матеріалами справи.
При цьому ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами кредитування, що вбачається з підписаних нею одноразовим ідентифікатором Кредитного договору, паспорту споживчого кредиту, графіку платежів.
Згідно наявних у матеріалах справи розрахунків заборгованості сума боргу ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 25.01.2022 року становить 29085,77 грн. з яких 14250,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 14835,77 грн. заборгованість за відсотками.
Стосовно поданих позивачем договорів факторингу та тверджень про наявність у нього права вимоги до відповідача суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Оскільки боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Договір Факторингу №28/1118-01 відповідно до якого Клієнт зобов'язується відступити фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимог №170 від 25.01.2022 року до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №798684380 в сумі 29085,77 грн. з яких 14250,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 14835,77 грн. заборгованість за відсотками.
При цьому, матеріали справи не містять документів, які підтверджують перехід права вимоги відносно боржника ОСОБА_1 від TOB «Манівео швидка фінансова допомога» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», а саме документів на підтвердження сплати Фактором грошових коштів за договором Факторингу.
Так, згідно копії Додаткової угоди №26 від 31.12.2020 року укладеної між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до Договору факторингу №28/1118-01, в останній сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.
Так відповідно до п.2.1. Додаткової угоди, згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній (п.2.2 Додаткової угоди).
Розмір оплати послуг Фактора за надання фінансування Клієнту за цим Договором за кожен Реєстр прав вимоги становить 100,00 грн (ціна продажу), що сплачуються Клієнтом протягом 5 банківських днів з дати складання кожного Реєстру прав вимог на банківський рахунок Фактора, зазначений у відповідному пункті цього Договору (п.2.3. Додаткової угоди).
Згідно п. 3.1.2, п.3.2.3. Фінансування - належна до сплати Клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному прав вимог, сплачується Фактором в порядку, погодженому Сторонами у відповідному Реєстр вимоги». Фінансування сплачується Фактором на банківський рахунок Клієнта, зазначений у розділі 13 Договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок Клієнта.
Наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстр вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром права вимоги. (п.4.1., п. 4.2. Додаткової угоди).
При цьому, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за означеним договором факторингу, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання фактором своїх зобов'язань за договором.
Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
У постанові Верховного суду України від 17 січня 2020 року, справа №916/2286/16, предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги).
Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.
Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.
Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов'язанні (ч. 3 ст. 656 ЦК України).
Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.
Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченою в договорі, право вимоги за яким передається.
Доказів про виконання Фактором зобов'язань щодо передачі грошових коштів Клієнту на підтвердження обставин здійснення повної оплати за означеним договором факторингу №28/1118-01, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання фактором своїх зобов'язань за договором до суду не подано.
Тож враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів наявності переходу від TOB «Манівео швидка фінансова допомога» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» права вимоги до відповідача за означеним договором, суду не доведено наявність такого у позивача до відповідача від TOB «Таліон Плюс».
Крім того, згідно матеріалів справи 20.10.2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п.п. 2.1 Договору факторингу №21012022 від 21.01.2022 (далі Договір Факторингу) Згідно умов цього Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній. (п.п. 2.2. Договору факторингу).
Розмір оплати послуг Фактора за Договором за надання фінансування Клієнту за цим Договором за кожен Реєстр прав вимоги становить 100 грн, (надалі Ціна продажу), що сплачується Клієнтом протягом 2 двох банківських днів з дати складання кожного Реєстру прав вимог на банківський рахунок Фактора, зазначений у відповідному пункті цього Договору.
Сума Фінансування - належна до сплати Клієнту сума грошових коштів, яка вказується в кожному окремому Реєстрі прав вимог. Фінансування має бути сплачене Фактором на банківський рахунок Клієнта, зазначений у Розділі 13 цього Договору одним платежем протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання відповідного Реєстру прав вимог Обов'язок Фактора щодо фінансування вважається виконаним після зарахування на рахунок Клієнта грошової суми зазначеної у відповідній Додатковій угоді (п.3.1.1.,3.1.2. Договору факторингу).
Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору (п.4.1. Договору).
Згідно п.5.2.1. Договору факторингу, Фактор зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати фінансування в порядку передбаченому цим Договором відповідно до Реєстрів прав вимог.
Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 06.03.2023 до Договору факторингу № 20102022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 29085,77 грн., з яких: 14250,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14835,77 грн. - сума заборгованості за відсотками.
При цьому,суд звертає увагу, що у рядку «сума фінансування» у Реєстрі прав вимоги №2 від 06.03.2023 до Договору факторингу № 20102022, напроти боржника ОСОБА_1 - текст прихований. Як і приховано зміст п.2. Реєстру: а саме: сторони погодили, що сума фінансування, належна до сплати Клієнту за цим Реєстром прав вимог становить………(текст прихований).
Згідно п.3 Реєстру прав вимог №2 від 06.03.2023 до Договору факторингу № 20102022, Сторони погодили, що сума фінансування за цим Реєстром прав вимоги, підлягає сплаті фактором одним платежем протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами Цього реєстру прав вимог.
Однак, матеріали справи не містять відомостей про сплату позивачем (фактором) коштів на виконання договору факторингу №21012022 від 21.01.2022 року.
Тож, суду не підтверджено виконанням Фактором грошового зобов'язання щодо передачі грошових коштів в розпорядження Клієнта за відступлення Клієнтом Факторові Права грошової Вимоги за договору факторингу №21012022 від 21.01.2022 року.
При цьому, суд зауважує, що позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладаючи договір факторингу, не був позбавлений права вимагати первинні документами бухгалтерського обліку та всю іншу документацію (документи, що стосуються заборгованості боржників, які підтверджують дійсність та наявність права грошових вимог клієнта до боржника по заборгованості та є необхідними для пред'явлення вимоги до боржника щодо погашення заборгованості) у первісного кредитора.
Та, як вбачається з матеріалів справи, отримав такі документи та долучив разом з відповіддю на відзив.
Так само, ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладаючи договір факторингу з ТОВ «Таліон Плюс», не був позбавлений права вимагати документацію до Договорів факторингу, щоб пересвідчитися щодо наявності у останнього права вимоги до боржників.
Тож, доводи позивача щодо того, що вони не є стороною договору, і не здійснювали контроль за процесом його укладення та виконання, а копії Договору та Реєстри Боржників до Договору відступлення права вимоги № 28/1118-01 від 28.11.2018 які є комерційною таємницею ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», за умовами договору факторингу №20102022 до ТОВ «ФК «ЄАПБ» не передавались - не заслуговують на увагу.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постанові від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17.
Судовим розглядом встановлено, що попри те, що позивачем доведено суду, укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів за кредитним договором та у вказаному розмірі. Однак, позивачем не доведено суду наявності правонаступництва, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження здійснення фактором перерахування сум фінансування на рахунок клієнта за відступлені права вимоги, що позбавляє суд правової можливості зробити висновок щодо переходу права вимоги до позивача.
Виконання умов щодо оплати за договором про відступлення права вимоги до боржника та подання відповідних доказів має значення для реалізації прав нового кредитора, який замінив первісного кредитора у зобов'язанні, зокрема для підтвердження правонаступництва, в тому числі процесуального, або для спростування боржником пред'явлених до нього вимог нового кредитора як таких, що останнім не набуті в силу невиконання умов договору щодо оплати.
Так, сторони договору факторингу поставили фактично три умови щодо настання моменту виникнення права вимоги за договором факторингу, що мають настати: укладення договору факторингу, підписання Реєстру прав вимоги та сплата суми фінансування на рахунок клієнта.
Враховуючи недоведеність позивачем перерахування суми фінансування на рахунок клієнта за відступлені права вимоги, суд позбавлений правової можливості зробити висновок щодо переходу права вимоги до позивача.
А тому враховуючи все вище викладене, позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.
Згідно п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд, зокрема вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача у разі відмови в позові на позивача.
Таким чином, згідно положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов не підлягає до задоволення, тож судові витрати слід залишити на позивачеві.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81,141,142, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.І. Хіневич