Справа № 165/435/24
Провадження № 1-кп/165/320/24
22 лютого 2024 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську кримінальне провадження №12024030520000057 від 17 січня 2024 року за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України про затвердження угоди про визнання винуватості від 21 лютого 2024 року укладеної між прокурором Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Нововолинська Волинської області, українець, громадянин України, освіта базова загальна середня, не працює, не одружений, не судимий, інвалідом І-ІІ групи не являється, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , суд
встановив:
15 січня 2024 року, близько 20 год. ОСОБА_4 , перебуваючи на невстановленій органом досудового розслідування автобусній зупинці у м. Нововолинську, знайшовши банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , емітентом якої є АТ КБ "ПриватБанк", оснащену технологією безконтактного проведення платежів, яка була втрачена її власником ОСОБА_6 , та на якій встановлений ліміт по оплаті без підтвердження PIN-коду, яка в силу вимог ст.1 Закону України "Про інформацію" №2657-ХІІ від 02 жовтня 1992 року, п.7, п.13, п.56, п.63 ч.1 ст.1, ч.10 ст.38 Закону України "Про платіжні послуги" №1591-IX від 30 червня 2021 року, ст.2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" №2121-ІІІ від 07 грудня 2000 року, Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №320 від 16 серпня 2006 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 вересня 2006 року за №1035/12909, та примітки до ст.358 Кримінального кодексу України, є офіційним документом, керуючись прямим умислом та корисливим мотивом, привласнив дану банківську картку з метою подальшого розпорядження з її допомогою грошовими коштами, які знаходились на банківському рахунку держателя даної платіжної картки.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.357 КК України, тобто привласнення офіційного документу, вчиненому з корисливих мотивів.
В подальшому, 16 січня 2024 року, об 11 год. 27 хв., ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, залучивши до незаконного використання банківської карти № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , який не був обізнаний із злочинним наміром, діючи в умовах воєнного стану, який введений Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України №2102-IX від 24 лютого 2022 року "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався без його переривання, востаннє продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України №3429-ІХ від 08 листопада 2023 року "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", останній, використовуючи зазначену вище банківську карту, перебуваючи на АЗС ТОВ ПТФ "Центр", що за адресою: м. Нововолинськ, вул. Дорошенка, 51, таємно викрав з банківського рахунку ОСОБА_6 кошти в сумі 445 грн., шляхом безконтактного розрахунку за товари у вказаній АЗС через POS-термінал, спричинивши своїми умисними діями ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 445 грн.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка) належного потерпілому ОСОБА_6 , вчиненому в умовах воєнного стану.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та беззастережно.
Додаткові обов'язки для обвинуваченого ОСОБА_4 які були б пов'язані з співпрацею у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, угодою не передбачається.
Покарання, узгоджене сторонами угоди та на призначення якого згідний обвинувачений ОСОБА_4 : за ч.1 ст.357 КК України - у виді обмеження волі на строк один рік; за ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі на строк п'ять років. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання біль суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст.473 КПК України, а саме: для прокурора, обвинуваченого та його захисника є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для обвинуваченого також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу та наслідки невиконання угоди сторонам зрозумілі.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив затвердити укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_4 угоду про визнання винуватості, оскільки угода відповідає вимогам ст.472 КПК України та укладена добровільно. Наслідки затвердження даної угоди йому зрозумілі.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, угоду про визнання ним винуватості просить затвердити, оскільки укладена ним добровільно і він погоджується на покарання узгоджене в угоді.
У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 не заперечила щодо затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та обвинуваченим, оскільки угода була укладена за її присутності ОСОБА_4 добровільно, і він погодився на покарання узгоджене в угоді.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з того, що відповідно до ст.468 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Потерпілим ОСОБА_6 надано письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні. Окрім того, він повідомив що заподіяні йому збитки відшкодовані ОСОБА_4 в повному обсязі, претензій майнового та морального характеру до нього немає (а.с.62).
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ч.2, ч.5 ст.12 КК України віднесені до кримінального проступку та тяжкого злочину, та не відповідають критеріям, передбаченим п.2, п.3 ч.4 ст.469 КПК України. Міра покарання погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.4 ст.185 КК України та санкції ч.1 ст.357 КК України. Складання покарань за сукупністю кримінальних правопорушень відповідає правилам ч.1 ст.70 КК України. Застосування іспитового строку, беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 на час вчинення інкримінованих йому дій та на час розгляду кримінального провадження судом є не судимим, враховуючи пом'якшуючі вину обставини - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень та добровільне повне відшкодування завданого збитку, не встановлення судом обтяжуючих вину обставин, підлягає звільненню від відбування покарання з іспитовим строком, та відповідає правилам ст.75 КК України.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.4, ч.5 ст.474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, зокрема інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про підстави для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого угодою покарання.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 .
До обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду від 30 червня 2023 року будо застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строк два місяці з 29 січня 2024 року до 29 березня 2024 року включно з покладенням ряду обов'язків (а.с.33-34).
Арешт на майно у даному кримінальному провадженні не накладався.
Речові докази: оптичний DVD-R диск з відеозаписами з камер спостереження, які знаходяться у приміщенні АЗС "Укрнафта" (а.с.24), оптичний DVD-R диск з відеозаписами з камер спостереження, які знаходяться у приміщенні магазину "Акцент" (а.с.26), виписку по картці-рахунку ОСОБА_6 за період з 15.01.2024 по 16.01.2024 (а.с.29), які знаходяться у матеріалах кримінального провадження відповідно (а.с.25,27,28) - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Судові витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не пред'являвся.
Керуючись ст.314, ст.370, ст.373, ст.374, ст.474, ст.475 КПК України, суд
ухвалив:
Угоду про визнання винуватості від 21 лютого 2024 року у кримінальному провадженні №12024030520000057 від 17 січня 2024 року, укладену між прокурором Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України та призначити покарання:
за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років;
за ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі на строк один рік.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого покарання, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нових кримінальних правопорушень, і виконає покладені на нього судом, згідно ст.76 КК України обов'язки: повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації у орган з питань пробації.
Початок іспитового строку обчислювати ОСОБА_4 з моменту проголошення вироку, тобто з 22 лютого 2024 року.
До набрання законної сили вироком продовжити застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання та покласти на нього строком два місяці з 22 лютого 2024 року до 22 квітня 2024 року включно такі обов'язки: прибувати до суду на першу вимогу, а в разі неможливості з'явитись завчасно повідомити про це суд; не відлучатися без дозволу суду з м. Нововолинська Володимирського району Волинської області ; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Речові докази: оптичний DVD-R диск з відеозаписами з камер спостереження, які знаходяться у приміщенні АЗС "Укрнафта", оптичний DVD-R диск з відеозаписами з камер спостереження, які знаходяться у приміщенні магазину "Акцент", виписку по картці-рахунку ОСОБА_6 за період з 15.01.2024 по 16.01.2024, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Після проголошення резолютивної частини вироку, в порядку передбаченому ч.15 ст.615 КПК України, вручити учасникам провадження копії повного тексту вироку в день його проголошення.
Головуючий суддя підпис ОСОБА_1