Справа № 161/2591/24
Провадження № 3/161/1412/24
м.Луцьк 22 лютого 2024 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , працюючого у ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про військове адміністративне правопорушення серії ЛВЛ №9 від 29.01.2024 вбачається, що 29.01.2024 о 07:40 год військовослужбовець ОСОБА_1 перебував на території військової частини у стані алкогольного сп'яніння.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, просив закрити справу за малозначністю. Пояснив, що в той день алкогольних напоїв не вживав, вживав напередодні.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до такого.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом про військове адміністративне правопорушення; консультаційним висновком спеціаліста; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Разом з тим, ст. 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Частиною 2 ст. 61 Конституції України визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер,
Вищевказана норма Конституції України свідчить про те, що відповідальність особи за вчинення правопорушення у кожному випадку є окремою та персональною за своїми ознаками.
Чинними нормами КУпАП не визначається поняття малозначності вчиненого правопорушення та виключного переліку діянь, які можуть вважатися малозначними, а тому орган (посадова особа), уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, звільняє правопорушника від адміністративної відповідальності в кожному випадку окремо, зважаючи на характер вчинюваного діяння та обставини справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналізуючи вищевказане, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника, який щиро розкаявся у вчиненому, суд вважає, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до ч. 2 ст.284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, суд виносить постанову про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст. 22, 252, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.3 ст. 172-20КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк