Справа № 161/3305/24
Провадження № 2/161/1805/24
про повернення заяви
21 лютого 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі судді Олексюка А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Виконавчий комітет Луцької міської ради, Виконавчий комітет Зимнівської сільської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій вона просить суд: розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачем, зареєстрований 20.05.2016 року, актовий запис №472; визначити місце проживання малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір'ю ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє додержання усіх передумов відкриття провадження.
Позовна заява підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч.1-5ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Проте позовна заява не містить виклад обставин та мотивів, з огляду на які об'єднано вимоги про розірвання шлюбу і визначення місця проживання дитини в одному позові.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 р. у справі № 911/414/18 (провадження № 12-231гс18).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 15постанови від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що позивач заявив дві вимоги: про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини. Ці вимоги не є основними та похідними одні до одних, тобто, вирішення позовних вимог про визначення місця проживання дітей та розірвання шлюбу не залежить від вирішення одна від одної.
Крім того, діючими нормами процесуального права передбачений різний порядок позовного провадження у справах за такими вимогами. Так, розгляд позовних вимог про визначення місця проживання дітей передбачається в порядку загального позовного провадження, а розірвання шлюбу - в порядку спрощеного позовного провадження.
Крім того, суддя звертає увагу на те, що в позовній заяві об'єднані дві позовні вимоги які, на думку суду, не можуть бути розглянути в одному позовному провадженні (розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей), оскільки відсутня спільність предмету позову, позовні вимоги не однорідні. У справах про розірвання шлюбу передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, що в свою чергу не передбачено при розгляді справи про визначення місця проживання дітей, і може призвести до безпідставного затягування розгляду позовних вимог про визначення місця проживання дітей.
Відповідно до ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Також, вимоги про визначення місця проживання дітей можуть залишатися невирішеними тривалий час, а вимоги про розірвання шлюбу повинні розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження. Крім того, при розгляді такого спору обов'язковим є залучення органу опіки та піклування та надання ним відповідного висновку, тобто збільшується обсяг учасників процесу, що ускладнює вирішення справи в цілому.
Таким чином, в порушення вимог ч. 1 ст. 188 ЦПК України, у позовній заяві не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей, які не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу, не залежить від правильності позовних вимог про визначення місця проживання дитини. Крім того, як вже зазначено вище, строки розгляду позовних вимог про розірвання шлюбу і позовних вимог про визначення місця проживання дітей, є різними.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли: порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Позивач з власної ініціативи об'єднав позовні вимоги без дотримання правил об'єднання позовних вимог.
Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення позовної заяви, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки позивач має право повторно звернутися до суду усунувши допущені порушення процесуального законодавства шляхом подачі окремих позовів.
На підставі вищевикладеного позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст.185, 188, 258-260 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Виконавчий комітет Луцької міської ради, Виконавчий комітет Зимнівської сільської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк