Справа № 592/2706/24
Провадження № 2/592/997/24
про залишення позовної заяви без руху
22 лютого 2024 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Князєв В.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Сумської міської військової адміністрації, третя особа: Сумська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з огляду на наступне.
Визнання права власності на майно є вимогою майнового характеру, у зв'язку з чим, ціною такого позову має бути вартість майна, щодо якого заявлено про визнання права власності.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Щодо визначення ринкової вартості нерухомого майна, суд звертає увагу позивача, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" на підтвердження оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.
За порядком проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою КМУ від 4 березня 2013 року № 231 зазначено, що термін дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більш як шість місяців з моменту оцінки, адже ціна позову має бути визначена у наведені строки.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Позивачем зазначена ціна позову 791068,59 грн., однак дана ціна вказана орієнтовно, дана ціна не підтверджується жодними доказами.
Крім того, позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору посилаючись на скрутне матеріальне становище, вказує що у нього з 2006 року відсутній дохід.
При вирішенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору суд керується правовою позицією відображеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2023 по справі № 990/12/23, та зазначає наступне.
Так, згідно частини другої статті 8 Закону України від 01 листопада 2011 року № 674-VI «Про судовий збір» суд має право зменшити розмір судового збору або звільнити сторону від його сплати у разі, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, суддя зазначає, що сторона у справі повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути документи про рівень доходу позивача, документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги тощо.
При цьому, довідка з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відображає лише інформацію про доходи позивача, яка, сама по собі вповні не ілюструє незадовільне (скрутне) майнове становище позивача.
У преамбулі Закону №3674-VI відзначається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
За статтею 1 Закону №3674-VI під судовим збором розуміється збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Згідно з статтею 2 цього Закону платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
У статті 5 цього Закону передбачено категорію (коло) осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Докази про належність до кола цих осіб позивача ОСОБА_1 матеріали позову не містять.
З аналізу наведених положень випливає, що за загальним правилом за подання позовів до суду кожен, хто їх подає, має сплатити судовий збір, за винятком платників, які звільнені від сплати на підставі закону, або існують умови, які суд може використати для відтермінування, розстрочення, зменшення чи звільнення від сплати цього платежу.
З розуміння положень статті 8 у системному зв'язку з положеннями статей 1, 2 та 5 Закону № 3674-VI випливає, що суд правоможний застосувати відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати не тільки, коли є умови, випадки чи коло осіб, передбачені частиною першою статті 8 цього Закону, але також зважаючи на характер (правову природу) заявлених позовних вимог, їхню спрямованість та значимість для позивача, неможливість захистити порушене право чи захиститися від посягання на певне благо не інакше, ніж тільки через суд, ступінь взаємозалежності захисту заявленого порушеного права чи свобод від матеріальної (фінансової) спроможності реалізувати захист порушеного права шляхом звернення до суду.
За подання цієї позовної заяви позивач мав би сплатити судовий збір. На нього, як на платника судового збору, не поширюються пільги звільнення від сплати цього платежу.
Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутне матеріальне становище позивача, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат.
Із доданих до позову відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків можна визначити, що позивач не отримував доходів.
Проте цих документів не достатньо для висновку визначити й визнати майновий стан позивача таким, щоб звільнити його від сплати судового збору. З цих документів також не можна визначити, що у позивача немає інших доходів.
Отже, з огляду на ініційований позивачем предмет спору, характер спірних правовідносин, які позивач окреслив в позові, заявлення у позові вимоги майнового характеру, на брак умов для звільнення від сплати судового збору, зокрема й на те, що позивач не надав достатніх доказів неможливості сплати судового збору суду за розгляд його позову, підстав для задоволення клопотання про звільнення сплати судового збору за подання позову немає.
Таким чином, позивачеві необхідно подати звіт про оцінку вартості спірного майна, та сплатити судовий збір згідно вартості спірного майна або подати вмотивоване клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і ст. 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
А тому, враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху, надавши заявнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення вказаних недоліків. Якщо позивач не усунить недоліки заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Про прийняте рішення повідомити позивача ОСОБА_1 , виславши йому копію ухвали для відома і виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.Б. Князєв