Справа № 487/1347/24
Провадження № 2-н/487/690/24
20 лютого 2024 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., розглянувши заяву Обласного комунального підприємства «МИКОЛАЇВОБЛТЕПЛОЕНЕРГО» про видачу судового наказу про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення з ОСОБА_1 ,
12 лютого 2024 року ОКП «МИКОЛАЇВОБЛТЕПЛОЕНЕРГО» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути борг за послуги з централізованого опалення з ОСОБА_1 .
13 лютого 2024 року вказану заяву передано судді Сухаревич З.М.
Вивчивши матеріали заяви, суддя дійшов такого:
Відповідно до п.3 ч. 1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Разом з тим, згідно з п. 5 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).
Вивчення матеріалів заяви про видачу судового наказу виявлено, що сума боргу, яку просить стягнути заявник, нарахована з листопада 2019, отже з цього часу починається перебіг позовної давності.
Однак, заява про видачу судового наказу подана лише 12 лютого 2024 року, тобто у строк, який перевищує позовну давність тривалістю у три роки.
Враховуючи зазначені обставини, суд вважає потрібним відмовити у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.164 -167, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Обласного комунального підприємства «МИКОЛАЇВОБЛТЕПЛОЕНЕРГО» про видачу судового наказу про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1 статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 20.02.2024.
Суддя: З.М. Сухаревич