вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.02.2024м. ДніпроСправа № 904/4260/23
За позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Кам'янське, Дніпропетровська обл.
про стягнення заборгованості у розмірі 10 691,58 грн
Суддя Золотарьова Я.С.
Без повідомлення сторін
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за типовим договором розподілу природного газу у розмірі 10 691,58 грн, з яких 10 584,00 грн - основна заборгованість, 101,49 грн - пеня, 6,09 грн - 3 % річних та судовий збір.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
18.08.2023 від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху.
28.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, клопотання про зупинення провадження у справі, клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження.
29.09.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив та заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.
04.09.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2023 у задоволенні заяви Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про розгляд справи в порядку загального провадження - відмовлено.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2023 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Дніпроазот" про зупинення провадження у справі № 904/4260/23 до набрання законної сили рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5998/20 - відмовлено.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2023 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Дніпроазот" про зупинення провадження у справі № 904/4260/23 до набрання законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №640/1125/20 - відмовлено.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2023 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Дніпроазот" про зупинення провадження у справі № 904/4260/23 до набрання законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №640/7137/22 - відмовлено.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2023 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Дніпроазот" про зупинення провадження у справі № 904/4260/23 до набрання законної сили рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №640/9962/21 - відмовлено.
04.10.2023 відповідач подав до суду заяву про забезпечення доказів, в якій просить суд на підставі статей 110-111 Господарського процесуального кодексу України здійснити забезпечення доказів шляхом їх витребування у Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпропетровськгаз”, а саме витребувати в Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Дніпропетровськгаз” оригінали всіх документів економічного обґрунтування встановлення розміру тарифу (економічні причини їх істотного збільшення) для послуг Позивача у 2022 році. В обґрунтування поданої заяви зазначив, що вважає невстановленим на даний час тариф на розподіл природного газу для АТ “Дніпропетровськгаз”, а визначений постановою НКРЕКП від 22.12.2021 №2745 тариф на 2022 рік необґрунтованим. Вказані докази, на його думку, необхідні для встановлення факту надання послуг позивачем відповідачу у грудні 2022 року та визначення дійсної ціни (вартості) цих послуг.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" про забезпечення доказів у справі № 904/4260/23.
Не погодившись із ухвалою суду про відмові в забезпеченні доказів, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство "Дніпроазот", в якій, з посиланням на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви Акціонерного товариства "Дніпроазот" про забезпечення доказів, справу повернути до господарського суду Дніпропетровської області для подальшого розгляду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.10.2023 витребувано з господарського суду Дніпропетровської області матеріали оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 року у справі № 904/4260/23.
26.10.2023 матеріали справи №904/4260/23 направлено на адресу Центрального апеляційного господарського суду.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 року у справі № 904/4260/23 залишено без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 року у справі №904/4260/23 залишено без змін.
02.02.2024 матеріали справи № 904/4260/23 повернулись на адресу Господарського суду Дніпропетровської області.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, відсутність фінансування на поштові відправлення, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.
Узагальнена позиція позивача
Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору розподілу природного газу, шляхом підписання заяви приєднання № 094205L5Н8АР016 від 01.01.2016 в частині оплати спожитого газу.
На виконання умов Договору Позивач надав Відповідачеві послуги з розподілу природного газу (потужності) у травні 2023 відповідно до акту наданих послуг №ДГП83008257 від 31.05.2023 який був направлений на адресу Споживача 02.06.2023, однак відповідач свого зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг не здійснив.
У зв'язку із прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач нарахував 101,49 грн пені та 6,09 грн 3 % річних.
У відповіді на відзив позивач зазначив про те, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021 року №2745 встановлено тариф на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетровська» у розміри 1,26 грн. за 1 м* на місяць (без урахування ПДВ). Діючий у 2022 році тариф на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетроаськгаз» не переглядався у зв'язку з прийняттям Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання- під час дії- воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» №2479-ІХ, яким протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів, в т.ч. на послуги з розподілу природного газу.
Враховуючи вищевикладене, відповідач з 01.01.2020 здійснював оплату послуг з розподілу природного тазу, а позивач у свою чергу, приймав вказані кошти за існуючими тарифами, у свою чергу, постанова НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 не визнана протиправною, що спростовує доводи відповідача про наявність переплати.
Узагальнена позиція відповідача
Відповідач не погоджується з позовними вимогами з огляду на таке.
Відповідач вважає, що на цей час тариф на послуги розподілу природного газу,
виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, для АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» не встановлено, і АТ «ДНІПРОАЗОТ», керуючись п. 6.2. Договору, до моменту встановлення Оператору ГРМ нового правомірно визначеного тарифу на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, має сплачувати за послуги АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» у 2020-2023 роках за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ за фізичний обсяг розподілу природного газу (тобто за тарифом, встановленим постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425), і в строк до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (як це визначено п. 6.4. Договору).
Відтак, виходячи з приписів п. 6.2. Договору, АТ «ДНІПРОАЗОТ» до моменту встановлення для АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» нового правомірно визначеного тарифу на послуги з розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, має здійснювати оплату послуг з розподілу природного газу за тарифом, встановленим згідно з постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425, та у строк до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг, тобто за фактичний розподіл газу у розрахунковому періоді, і з урахуванням раніше перерахованих (переплачених внаслідок скасування постанови НКРЕКП від 24.12.2019 №3018) у 2020-2022 роках коштів.
З огляду на що, АТ «ДНІПРОАЗОТ», виходячи з тарифу що становить 580,60 грн. за 1000 м3 (без урахування ПДВ) згідно з постановою НКРЕКП від 24.03.2016 №425 (зі змінами та доповненнями), яка є чинною на цей час, має сплатити Позивачу за послуги, надані у травні 2023 року у розмірі: 4 893,14 м3 х 0,58060 грн. за 1 м3 + 20% ПДВ = 3 409,15 грн., а не 10 584,00 грн., як це заявляє Позивач у своєму позові.
Також відповідач посилається на наявність форс-мажорних обставин.
Також, відповідач заперечує щодо доводів позивача та зазначає, що посилання на постанову №2745, в якості обґрунтування вартості послуг розподілу природного газу у травні 2023 є безпідставними та неправомірними.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ
Між Акціонерним товариством «Дніпропетровськгаз» (далі -АТ «Дніпропетровськгаз», Позивач, Оператор ГРМ) та Акціонерним товариством «Дніпроазот» (далі - Відповідач, Споживач, АТ «Дніпроазот») укладено Договір розподілу природного газу, шляхом підписання заяви приєднання від 01.01.2016 №094205L5Н8АР016.
У п.1.1. Договору визначено, що Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності
Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у Додатку 1 (для побутових споживачів) або у Додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 Договору).
За цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п.2.1. Договору).
Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 6.1 договору).
Тариф встановлений згідно з пунктом 6.1. цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.
До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта Споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (п.6.2. Договору).
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.6.4. Договору).
Згідно з п. 6.6. Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ.
Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.
Споживач має право здійснювати оплату за договором розподілу природного газу через банківську платіжну систему, онлайн-переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу оператора ГРМ та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Відповідно до пункту 6.8. договору надання оператором ГРМ послуг з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку визначені цим договором (пункт 7.4 договору).
У п.8.2. Договору сторони погодили, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійно/ облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Цей договір укладається на невизначений строк (п. 12.1 Договору).
Впродовж дії договору між сторонами укладались додаткові угоди №№1-19 (т.1, арк.с.11-31).
Споживачу був присвоєний персональний код ідентифікації споживача як суб'єкта ринку природного газу (ЕІС код) 562О06А05І-5Н8024, 562О06А05І.5Н8016 (за Споживачем рахується дві точки комерційного обліку природного газу), вказане вбачається з Додатку 2 до Типового договору розподілу природного газу, що є невід'ємною частиною цього договору (заяви-приєднання) (арк.с.9).
На виконання вищевказаних нормативно-правових актів Оператором ГРМ було надано Споживачу акт приймання-передачі природного газу №ДГП069513 від 30.09.2022, яким встановлено РЗП на 2023 рік, вказаний акт приймання-передачі природного газу був підписаний Споживачем (т.1, арк.с.33).
Листом від 19.10.2022 вих.№1735/01-6 Споживач скорегував об'єми РЗП до 84000/12 = місячна замовлена потужність 7000,00 м3 (т.1, арк.с.34).
На виконання умов Договору Позивач надав Відповідачеві послуги з розподілу природного газу (потужності) у травні 2023, що підтверджується актом наданих послуг №ДГП83008257 від 31.05.2023, направлений Споживачу листом від 02.06.2023 вих.№49009-Сл-12596-0623 від 03.06.2023. Вказаний акт наданих послуг підписаний Оператором ГРМ та Споживачем.
Рахунок на оплату №63005704 від 31.03.2023 за травень 2023 на суму 10 584,00 грн був направлений на адресу Споживача 04.04.2023 листом від 03.04.2023 вих.№ 49008-Сл-7333-0423 (т.1, арк.с.39).
Відповідачем не здійснено плати за отримані послуги з розподілу газу за травень 2023 року, що і стало причиною виникнення спору.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Правовідносини щодо розподілу природного газу, які виникли між сторонами врегульовані Законом України “Про ринок природного газу”, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015 (надалі - Кодекс ГРМ), постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 “Про затвердження Типового договору розподілу природного газу”.
Частинами 1 - 2 статті 40 Закону України “Про ринок природного газу” визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи.
Відповідно до пунктів 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. На письмову вимогу споживача Оператор ГРМ зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дати отримання такого письмового звернення надати споживачу підписану уповноваженою особою Оператора ГРМ письмову форму договору розподілу природного газу.
Відповідно до частини 2 статті 633 ЦК України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу).
Як встановлено судом, вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, між позивачем та відповідачем укладено договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) шляхом підписання заяви приєднання.
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З огляду на наявний у матеріалах справи договір та обставини справи, між сторонами виникли правовідносини з надання послуг.
Щодо суми основного боргу
З доводів відповідача убачається, що більшість заперечень відповідача щодо наявності заборгованості зводяться до незгоди останнього з тарифами, встановленими НКРЕКП щодо наданих послуг з розподілу природного газу:
- тарифи, які діяли за постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 425, яка на переконання АТ «Дніпроазот» має застосовуватися й на теперішній час;
- постанова НКРЕКП від 24.12.2019 № 3018 втратила чинність з 01.07.2020 у зв'язку з набранням чинності постанови НКРЕКП №1156 від 24.06.2020;
- постанова НКРЕКП від 24.06.2020 №1156 є законною, винесена у межах, на підставі наданих йому повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством;
- постанова НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 не визнана протиправною, що спростовує доводи відповідача.
Так, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.12.2021 №2745 встановлено тариф на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз» у розмірі 1,26 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ). Діючий у 2022 році , тариф на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз» не переглядався у зв'язку з прийняттям Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» №2479-ІХ, яким протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів, в т.ч. на послуги з розподілу природного газу.
Враховуючи вищевикладене, відповідач здійснював оплату послуг з розподілу природного газу, а позивач у свою чергу, приймало вказані кошти за існуючими тарифами, у свою чергу, постанова НКРЕКП від 22.12.2021 № 2745 не визнана протиправною, що спростовує доводи відповідача про наявність переплати.
До того ж акти надання послуг відповідачем підписано без заперечень, мотивовану відмову від їх підписання не надано.
У Постанові від 23.12.2022 по справі №904/1125/20 Верховним Судом висловлена така правова позиція:
«Зі змісту наведених правових норм вбачається, що рішення НКРЕКП з питань установлення цін та тарифів, у тому числі на послуги розподілу природного газу, є за своєю юридичною природою нормативно-правовим актом.
Норми оспорюваної постанови поширюються на невизначене коло осіб та розраховані на неодноразове застосування, що в свою чергу дає підстави вважати, що ця постанова є нормативно-правовими актами…
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб'єктів владних повноважень врегульовано статтею 264 КАС України».
Відтак, незгода відповідача з постановами НКРЕКП у тому числі внаслідок відсутності економічного та правового обґрунтування тарифу на послуги Оператора ГРМ на відповідні роки та збільшення у значному розмірі для Відповідача витрат грошових коштів на сплату послуг з розподілу природного газу за Договором, не є предметом розгляду цієї справи. Ці питання мають розглядатися в межах адміністративного судочинства.
Щодо оскарження постанов НКРУКП слід також зазначити таке.
у січні 2020 року АТ «Дніпроазот» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про визнання протиправними дій НКРЕКП по встановленню тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз» та визнання протиправною і скасування постанови №3018 від 24.12.2019 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз».
За результатами судового оскарження постанови НКРЕКП від 24.12.2019 №3018, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.06.2020 у справі №640/1125/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.202 у справі №640/1125/20, постанова НКРЕКП від 24.12.2019 №3018 визнана протиправною та скасована.
В подальшому, постановою Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №640/1125/20 скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направлено на новий розгляд.
Тобто, постанова НКРЕКП від 24.12.2019 №3018 наразі не скасована, а тому підлягає застосуванню до правовідносин між позивачем та відповідачем протягом І півріччя 2020 року.
В свою чергу, постанова НКРЕКП від 24.06.2020 №1156, яка діяла протягом II півріччя 2020 року також є не скасованою.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №640/31995/20 АТ «Дніпроазот» відмовлено в задоволенні позову до НКРЕКП, третя особа АТ «Дніпропетровськгаз» про визнання протиправною та скасування постанови НКРЕКП від 24.06.2020 №1156.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.11.2021 у справі №640/31995/20 залишив рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №640/31995/20 без змін, а апеляційну скаргу АТ «Дніпроазот» - без задоволення.
Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі №640/31995/20 набрала законної сили 30.11.2021.
Відтак, на теперішній день постанови НКРЕКП про затвердження тарифів на розподіл природного газу для АТ «Дніпропетровськгаз» на 2020 рік не скасовані.
Матеріалами справи встановлено, що тариф на 2021 рік також є чинним, оскільки справа №640/9962/21 перебуває на розгляді у суді першої інстанції).
22.12.2021 НКРЕКП прийнята постанова від 22.12.2021 № 2745 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ" (надалі - «Постанова № 2745»), якою на 2022 рік Оператору ГРМ був встановлений новий тариф на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, у розмірі 1,26 грн. за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ).
Вказана Постанова також оскаржується у адміністративному суді (справа №№2640/7137/22), але на час прийняття рішення по цій справі, рішення по адміністративній справі ще не прийнято.
Відтак Постанова НКРЕКП №2745 також є діючою та не скасованою.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач надав послуги відповідачу з розподілу природного газу, а відповідач їх не сплатив.
Водночас, умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати наданих послуг. Відповідно до пункту 6.6 договору, строк оплати наданих послуг є таким, що настав.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 10 584,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо суми пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 стаття 232 Господарського кодексу України).
За умовами пункту 8.2 договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Оскільки 10 число місяця, наступного за звітним, є останнім днем оплати, відповідно, прострочення виникає з 11 числа місяця наступного за розрахунковим, розрахунки штрафних санкцій здійснювались з 13.06.2023, у зв'язку з тим, що це є першим розрахунковим днем після вихідних.
Відтак, позивач нарахував пеню за період з 13.06.2023 по 19.06.2023 на суму 101, 49 грн.
Враховуючи те, що факт порушення зобов'язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.
Суд перевіривши розрахунок пені, зазначає, що він є правильним. Тому, вимога щодо стягнення пені у розмірі 101, 49 грн підлягає задоволенню.
Щодо суми 3% річних
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував 3% річних за період з 13.06.2023 по 19.06.2023 на суму 6, 09 грн.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судовий збір у розмірі 2684,00 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроазот" (вулиця С.Х. Горобця, будинок 1, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51909; ідентифікаційний код 05761620) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (вулиця Шевченка, будинок 2, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 03340920) основний борг у розмірі 10 584,00 грн, пеню у розмірі 101,49 грн, 3% річних у розмірі 6,09 грн та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя Я.С. Золотарьова