Справа №574/509/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гук Т. Р.
Номер провадження 33/816/124/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
16 лютого 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Лішунова Є.О. на постанову судді Буринського районного суду Сумської області від 14 липня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючий
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн, -
Постановою судді Буринського районного суду Сумської області від 14 липня 2023 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік за те, що він 24.05.2023 року 03 год. 00 хв. в м. Буринь по вул. Вознесенська керував транспортним автомобілем TOYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, мав різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №167819 від 12.06.2023 року, який міститься в матеріалах справи, 12.06.2023 року о 14 год. 52 хв. в м. Буринь по вул. Незалежності водій ОСОБА_1 керував т/з, TOYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Лішунов Є.О. подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Буринського районного суду Сумської області від 14 липня 2023 року, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що ОСОБА_1 не визнав вину у вчиненні адміністративних правопорушень. Щодо події 24.05.2023 року пояснив, що відмовився від огляду на стан алкогольного сп'яніння оскільки не керував транспортним засобом. Щодо іншої події судом не було надано йому можливості надати пояснення стосовно неї, чим було порушено його право на захист.
Крім цього, апелянт не був в повному обсязі ознайомлений з матеріалами об'єднаного провадження, а був ознайомлений лише з матеріалами справи № 574/509/23(провадження № 3/574/374/2023), матеріали справи № 574/582/23 (провадження № 3/574/406/2023) не були надані йому для ознайомлення.
Зазначав, що 14.07.2023 року ОСОБА_1 не будучи повідомленим належним чином в судове засідання не з'явився, докази про належне повідомлення в матеріалах справи відсутні.
На думку апелянта відеозапис, доданий до протоколу від 24.05.2023 року не є безперервним: на ньому не видно обличчя ОСОБА_1 , не зафіксовано факт керування останнім транспортним засобом. Що стосується протоколу від 12.06.2023 року, то ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а лише вимагав надати йому можливість ознайомитись з документами поліцейських та на прилад «Драгер», також поліцейські не назвали причину зупинки транспортного засобу та неодноразово розмовляли з ОСОБА_1 у підвищеному тоні, чим чинили на нього психологічний тиск.
Звертав увагу на те, що в протоколі ААД № 117195 від 24.05.2023 року відсутні дані про виробника, модель та інвентарний номер приладу, яким велась фіксація.
На думку апелянта поліцейським було порушено вимоги п. 5 розділу ІІ « Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом МВС України від 18 грудня 2016 року № 1026.
Зазначав, що на відеозаписах відсутні цифрові підписи як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій, а також відсутній носій, на який безпосередньо здійснений запис правопорушення (відео реєстратор, нагрудна бодікамера чи їх носій даних), отже вважав оптичні диски такими, що не містять жодних доказів.
Вказував, що відеозаписами, які містяться в матеріалах справи не підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. У судовому засіданні не було допитано поліцейських, які оформляли матеріали про адміністративне правопорушення.
Звертав увагу, що ОСОБА_1 12.06.2023 року не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а поліцейськими не було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі взагалі.
В судове засідання призначене на 16 лютого 2024 року на 13 год. 30 хв. до апеляційного суду ні ОСОБА_1 , ні його захисник - адвокат Лішунов Є.О., в черговий раз, не з'явились.
Від захисника Лішунова Є.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи за станом здоров'я.
Від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з Буринським районним судом Сумської області. Вказане клопотання було задоволено та постановою від 16 лютого 2024 року призначено розгляд даної справи, призначеної на 13 год. 30 хв. 16 лютого 2024 року у режимі відео конференції під час трансляції з іншого приміщення, яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження) між Сумським апеляційним судом та Буринським районним судом Сумської області, однак у вказаний час ОСОБА_1 до Буринського районного суду Сумської області не з'явився, клопотань про відкладення не подав, причин неявки не повідомив.
Апеляційний суд не вбачає підстав для чергового відкладення судового розгляду виходячи з наступного :
Так, у провадженні апеляційного суду справа про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 перебуває з серпня 2023 року.
Тривалий не розгляд вказаної справи пов'язаний з тим, що на задоволення клопотання захисника Лішунова Є.О. попередні судові засідання, призначені на 12 вересня 2023 року, 04 грудня 2023 року були відкладені у зв'язку з надходженням клопотань від захисника про відкладення розгляду справи за станом здоров'я ОСОБА_1 , 15 лютого 2024 року від захисника Лішунова Є.О. знову надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням на лікарняному, тобто, апеляційним судом попередні клопотання захисту були задоволені і було вжито достатньо заходів для забезпечення права останнього на справедливий суд.
У частинах 1-3 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").
У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.
За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також те, що дана справа про адміністративне правопорушення перебуває на розгляду в апеляційному суді вже тривалий час, з метою її розгляду у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення та вважає за можливе здійснити розгляд поданої захисником ОСОБА_1 - адвокатом Лішуновим Є.О. апеляційної скарги на постанову судді Буринського районного суду Сумської області від 14 липня 2023 року, у відсутність апелянтів, і у даному випадку їх права на доступ до правосуддя, не є порушеними, оскільки положення ст. 268 КУпАП не передбачають обов'язкову присутність особи, стосовно якої розглядається справа за ст. 130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні в провадженні відеофайли, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху водій зобов'язаний на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Як вбачається з оскаржуваної постанови судом першої інстанції ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за вчинення правопорушень 24 травня 2023 року та 12 червня 2023 року.
На думку апеляційного суду, розглядаючи дану справу про адміністративне правопорушення, суддя суду першої інстанції правильно встановив, що в діях ОСОБА_1 за події від 12 червня 2023 року наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Так, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у постанові судді, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №167819 від 12.06.2023 року, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які складають об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП ;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з яких вбачається, що вони були присутні під час складання адміністративного протоколу відносно гр.. ОСОБА_1 за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому порядку, в їх присутності водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», а також відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
- відеозаписами, з яких вбачається, що 2.06.2023 року о 14 год. 52 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції, які запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, на що він повідомив, що подумає та сидячи в автомобілі зачинив вікно та не виходив з автомобіля близько 8 хв. Після цього погодився пройти огляд за допомогою приладу "Драгер", однак попросив поліцейських розповісти про вказаний прилад та процедуру проходження огляду, на що отримав відповідні роз'яснення. Тоді ОСОБА_1 попросив поліцейських надати йому документи на прилад "Драгер" та отримав для ознайомлення документацію про сертифікацію та повірку вказаного приладу, однак останній почав вказувати, що не розуміє, що це за прилад та, що таке проміле, на що знову отримав вичерпні відповіді. Після цього, ОСОБА_1 почав висловлювати зауваження, що прилад "Драгер" виготовлений не в Україні та на ньому відсутня мокра печатка лабораторії, а також неодноразово ставив питання про причини його зупинки та якими нормативними актами керуються поліцейські, внаслідок чого поліцейські по декілька разів відповідали на одні й ті ж самі запитання. В подальшому ОСОБА_1 постійно щось шукав та слухав в телефоні, на неодноразові пропозиції поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння не реагував, просив відпустити його в магазин по цигарки та вимагав у поліцейських пред'явити йому службове посвідчення та нагрудний знак, після пред'явлення яких вимагав ще й службовий жетон. Після цього о 15 год. 46 хв. в присутності двох свідків поліцейським знову було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він повідомив, що хоче його пройти на належним чином опломбованому приладі з печаткою та в черговий раз попросив пред'явити йому службове посвідчення, нагрудний знак та службовий жетон, після чого поліцейським було попереджено його, що відносно нього буде складено протокол за відмову від проходження огляду. ОСОБА_1 знову висловив згоду на проходження огляду, однак вимагав пояснити чому прилад не опломбований, після чого поліцейським було складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
Дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також і достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5.ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.
Щодо доводів апелянта про те, що він не був в повному обсязі ознайомлений з матеріалами об'єднаного провадження, а був ознайомлений лише з матеріалами справи № 574/509/23(провадження № 3/574/374/2023), матеріали справи № 574/582/23 (провадження № 3/574/406/2023) не були надані йому для ознайомлення, апеляційний суд визнає їх необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи, а саме заяви ОСОБА_4 він 10 липня 2024 року ознайомився з матеріалами справи № 574/582/23 в повному обсязі. Разом з тим, судом першої інстанції 13 липня 2023 року було оголошено перерву в судовому засіданні з метою забезпечення права захисника на ознайомлення з матеріалами справи.
Твердження апелянта про те, що 14 липня 2023 року ОСОБА_1 не будучи повідомленим належним чином в судове засідання не з'явився, докази про належне повідомлення в матеріалах справи відсутні, апеляційний суд вважати обґрунтованими не може, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 13 липня 2023 року було відправлене повідомлення у додаток «Viber», яке було доставлено, а також згідно телефонограми № 25 від 13 липня 2023 року секретарем с/з ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи 14 липня 2023 року о 09 год 30 год.
Щодо доводів апелянта про те, що 12.06.2023 року ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, а лише вимагав надати йому можливість ознайомитись з документами поліцейських та на прилад «Драгер», також поліцейські не назвали причину зупинки транспортного засобу та неодноразово розмовляли з ОСОБА_1 у підвищеному тоні, чим чинили на нього психологічний тиск, то їх апеляційний суд визнає необґрунтованими, оскільки як вбачається з дослідженого відеозапису не зважаючи на те, що ОСОБА_1 формально висловлював свою згоду на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак його вищевказані дії, які тривали майже одну годину з моменту його зупинки, на думку апеляційного суду були спрямовані на затягування часу та свідчать про ухилення останнім від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку.
Доводи апелянта про те, що поліцейські не надали ОСОБА_1 для ознайомлення всі відповідні документи на прилад "Драгер" та не повідомили про причину зупинки його транспортного засобу також повністю спростовуються вищевказаними відеозаписами.
Доводи апелянта про те, що поліцейські чинили психологічний тиск на ОСОБА_1 також не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Крім того, доказів звернення із будь-якими скаргами на неправомірні дії поліцейських, ні ОСОБА_1 , ні його захисником суду надано не було.
Твердження апелянта про те, що на відеозаписах відсутні цифрові підписи як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій, а також відсутній носій, на який безпосередньо здійснений запис правопорушення (відео реєстратор, нагрудна бодікамера чи їх носій даних), отже вважав оптичні диски такими, що не містять жодних доказів, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки наявність електронного примірника документа допускається відповідно до ст.7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг та кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Наданими матеріалами не спростовано, що відеозапис було здійснено під час зупинки ОСОБА_1 на нагрудний відеореєстратор, крім того, при копіюванні будь-якого файлу на інший носій, в разі відсутності інших маніпуляцій, отримується похідний файл з тими самими даними, що і вихідний, вихідний та похідний файли відрізняються лише атрибутами, а саме датою та часом створення файлів.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 березня 2021 року (справа № 554/5090/16-к, провадження № 51-1878кмо20), ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. У випадку зберігання електронного документа на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. До того ж, КУпАП не містить норм, які передбачають обов'язок подання відповідних доказів з використанням електронного цифрового підпису.
Твердження апелянта про те, що поліцейським було порушено вимоги п. 5 розділу ІІ « Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом МВС України від 18 грудня 2016 року № 1026, апеляційний суд визнає необґрунтованими, оскільки даний відеозапис достатній для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, зафіксовано відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Разом з тим, щодо визнання винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за вчинення правопорушення 24 травня 2023 року, апеляційний суд в цій частині не погоджується з висновками суду першої інстанції.
Так, дослідивши в судовому засіданні відеозапис, долучений до протоколу від 24 травня 2023 року, апеляційний суд встановив, що на вказаних відео файлах відсутні будь-які дані, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, і що саме він був зупинений працівниками поліції, у яких виникла підозра щодо перебування останнього у стані сп'яніння. Вказані відеозаписи містять лише відео, з якого вбачається, що працівники поліції пропонують особі пройти огляд на стан сп'яніння на місці або в лікарні, пояснюють наслідки відмови від проходження огляду, складають протокол, який особа отримує. Крім цього на відео не видно обличчя особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, чутно лише її голос.
Так, п.2 глави 3 «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, передбачено, що включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків, а відеозапис ведеться безперервно до їх завершення.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги захисника про те, що в матеріалах провадження відсутні належні і допустимі докази того факту, що 24 травня 2023 року ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу, тобто суб'єктом правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП.
За таких обставин, за відсутності доказів, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 24 травня 2023 року складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд вважає, що постанову судді суду першої інстанції підлягає зміні, з виключенням з резолютивної частини постанови Буринського районного суду Сумської області від 14 липня 2023 року, рішення суду про визнання ОСОБА_1 винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП по епізоду від 24.05.2023 року та провадження в цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Лішунова Є.О. - задовольнити частково.
Постанову Буринського районного суду Сумської області від 14 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП змінити.
Виключити з резолютивної частини постанови Буринського районного суду Сумської області від 14 липня 2023 року, рішення суду про визнання ОСОБА_1 винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП по епізоду від 24.05.2023 року та провадження в цій частині закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП .
В іншій частині постанову Буринського районного суду Сумської області від 14 липня 2023 року, зокрема, про визнання ОСОБА_1 винним за ч.1 ст.130 КУпАП по епізоду від 12.06.2023 року, залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.