Провадження № 3/742/440/24
Єдиний унікальний № 742/601/24
Постанова
іменем України
20 лютого 2024 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судових засідань Шептун В.В. розглянувши матеріали, що надійшли з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів не працюючого,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
21 січня 2024 року о 00 год. 01 хв. ОСОБА_1 в м. Прилуки Чернігівської області по 1 пров. Іванівський, буд. 11, керував транспортним засобом Volkswagen golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Дідик В.В. обставини викладені у протоколі категорично заперечили, вину в порушенні ПДР не визнали. ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 21 січня 2024 року відносно нього працівниками поліції був складений протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Проте він транспортним засобом не керував, перебував в себе вдома, ознак алкогольного сп'яніння не мав, тому і не мав обов'язку проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, його захисник адвокат Дідик В.В. просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення та визнати дії поліцейського відділу реагування патрульної поліції Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Середути І.А., неправомірними. Своє клопотання мотивує тим, що в матеріалах справи відсутній наказ коменданта щодо повноважень перевірки документів працівниками поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Згідно відповіді на його запит Прилуцька міська рада повідомила, що у період з 20 січня 2024 року по 22 січня 2024 року рішень щодо обмежень чи заборони руху транспортних засобів не ухвалювала. Тобто у працівників поліції були відсутні підстави щодо перевірки документів у ОСОБА_1 . Крім того, працівниками поліції не зафіксований факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 , у зв'язку з чим працівники поліції не мали підстав вимагати для перевірки документи, що посвідчують особу, посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушили вимогу ст.32 Закону України «Про Національну поліцію». Таким чином протиправність зупинки ставить під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія». Зокрема вказав, що відеозапис портативного відео реєстратора розпочався 21 січня 2024 року о 00 год. 00 хв. 59 с. Далі між працівниками поліції та ОСОБА_1 відбувається бесіда на різні теми. О 00 год. 06 хв. 05 с. працівники поліції незаконно проникають до житла чи іншого володіння особи. Про застосування вказаного поліцейського заходу поліцейськими протокол не складався. В 00 год. 16 хв. 44 с працівник поліції зазначив, що адмінпротокол писати ще рано. Тобто у працівників поліції не було підстав для складання адміністративного протоколу. І лише в 00 год. 27 хв. 16 с поліцейський ОСОБА_4 , звертаючись до поліцейського Середути, пропонує останньому писати протокол. В 00 год. 27 хв. 51 с поліцейський примусово вимикає запис відеореєстратора. Тому даний запис є неналежним доказом. Вказав, що складання протоколу розпочалося 21 січня 2024 року о 00 год. 28 хв. без застосування засобів фіксації з порушенням вимог наказу МВС України №1026 від 18.12.2018, при відсутності свідків. Тобто протокол складено у невідомому місці, без роз'яснення прав, без можливості надати пояснення. Поліцейський не пропонував пройти медичний огляд, не відстороняв від керування транспортним засобом. Додані до протоколу додатки є недопустимими доказами. На підтвердження позитивної характеристики ОСОБА_1 , надав суду характеристику з місця роботи, листи та подяки військової частини.
Допитаний в судовому засіданні поліцейський ОСОБА_2 дав показання, що під час патрулювання в м.Прилуки Чернігівської області по вул.1 Травня в пізній час доби, після 24 год., точної дати не пам'ятає, (січень-лютий 2024 року) був виявлений автомобіль, який зупиняли за допомогою проблискових маячків та звукового сигналу. Водій зупинив авто поблизу свого місця проживання. З авто вийшов водій, особу було встановлено як ОСОБА_1 . Під час спілкування з ним були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини. У зв'язку з чим було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці так і в лікарні. Водій заперечував факт керування авто, говорив, що знаходиться вдома... В категоричній формі відмовився від проходження огляду. Вів себе зухвало...Почав тікати в двір.. Був складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, від ознайомлення з ним та підпису особа відмовилась..Роз'яснено, що даний протокол буде направлено засобами поштового зв'язку за місцем реєстрації.
Аналогічні показання з приводу обставин вчинення адміністративного правопорушення, надав допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 .
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Згідно ч.2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Зокрема, відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №004544 від 21 січня 2024 року, 21 січня 2024 року о 00 год. 01 хв. ОСОБА_1 в м. Прилуки Чернігівської області по 1 пров. Іванівський, буд. 11, керував транспортним засобом Volkswagen golf, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Згідно даного протоколу ОСОБА_1 відмовився від його підпису та дачі пояснень.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу від 21 січня 2024 року та Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, становлено, що у ОСОБА_1 виявлено ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова, почервоніння очей. Від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився.
Згідно рапорту інспектора ВРПП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Селезько В., перебуваючи на добовому чергуванні спільно із сержантом ОСОБА_2 , було зупинено транспортний засіб марки засобом Volkswagen golf, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . В ході спілкування з водієм було виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння. В подальшому відносно останнього було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Водія ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом. Транспортний засіб знаходиться на узбіччі без порушень ПДР.
Вказане підтверджується і переглянутим судом відеозаписом, наданим працівниками поліції.
Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, не заслуговують на увагу.
Зокрема, з переглянутого відео вбачається, що працівники поліції 21 січня 2024 року близько 00 год. 01 хв. за допомогою проблискових маячків в комендантську годину зупинили автомобіль Volkswagen golf, д.н.з. НОМЕР_1 . За кермом авто знаходиться чоловік особу якого згодом було встановлено працівниками поліції як ОСОБА_1 , який зупинив автомобіль та вийшов із-за водійського сидіння. На зауваження поліцейського чого їздить в комендантську годину, глянувши на годинник, повідомив, що «трошки запізнився, …приїхав додому…, запізнився на три хвилини…». Надав документи які посвідчували його особу, посвідчення водія та реєстраційні документи на авто. Поліцейські представилися, повідомили про проведення відео фіксації події. При спілкуванні поліцейськими було встановлено, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, про що поліцейським було повідомлено ОСОБА_1 . У зв'язку з чим було запропоновано пройти огляд на місці за допомогою приладу «Драгер». На що ОСОБА_1 категорично відмовився. Після чого, поліцейським запропоновано пройти огляд в лікарні. На що ОСОБА_6 категорично відмовився. Поліцейським роз'яснено, що відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, ОСОБА_1 категорично заперечив щодо ознак алкогольного сп'яніння та огляду. Вказав, що «був дома…, дома стояв, заходив додому, ви мене витягнули з двору..не буду нічого робить..складайте що хочете…». Поліцейським повідомлено про відеофіксацію, на якій зафіксовано керування ОСОБА_1 транспортним засобом…Проте, ОСОБА_1 намагається втекти з місця події.., сховатись в дворі, ..тагає працівників поліції за руки, …збив бодікамеру.. Зафіксовано факт складання протоколу, неодноразово ОСОБА_1 запропоновано ознайомиться та підписати протокол, роз'яснено, що у зв'язку з відмовою, протокол буде направлено засобами поштового зв'язку.
Зміст досліджених в судовому засіданні доказів доводить те, що саме ОСОБА_1 є особою, яка керувала транспортним засобом в розумінні вимог ст.130 КУпАП.
За змістом п. 1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано Указом Президії ВП УРСР № 2614-УПІ від 25.04.1974 - кожний транспортний засіб або склад транспортних засобів, які перебувають у русі, повинні мати водія.
Крім того в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
У той же час поліцейські не можуть перевірити стан водія під час руху транспортного засобу, така можливість виникає тільки після зупинки транспортного засобу.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
За таких обставин, даний відеозапис є достатнім для того, щоб разом з іншими матеріалами адміністративного провадження зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Доводи сторони захисту про те, що відеоматеріал не може слугувати належним доказом, є непереконливим, оскільки вказаний відеозапис є лише одним із доказів на підтвердження даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному повноважною на те особою. Крім того, на відеозаписі чітко зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 як від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, так і від підпису протоколу та надання пояснень, і підстави піддавати сумніву зміст даного відеозапису відсутні.
Всі вищезазначені докази є допустимими, повністю узгоджуються між собою і вказують на доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника про не роз'яснення ОСОБА_1 працівниками поліції його процесуальних прав, є непереконливими та спростовуються даними протоколу про адміністративне правопорушення, у якому міститься відмітка про те, що останньому були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Отже, наголошуючи на тому, що поліцейськими були порушені права ОСОБА_1 , захисник не звернув уваги на те, що докази таких порушень відсутні, у той час як сам ОСОБА_1 , окрім прав, наділений ще і обов'язками, які повинен неухильно виконувати, тим більше, керуючи джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем.
Не заслуговують на увагу і доводи сторони захисту про безпідставну зупинку транспортного засобу, оскільки останній рухався у комендантську годину, що саме по собі є підставою для зупинки.
Стосовно доводів сторони захисту про те, що його не було відсторонено належним чином від керування транспортним засобом то матеріалами справи встановлено, що останній, як особа, яка відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, був відсторонений від керування транспортним засобом. Зокрема, як слідує з рапорту поліцейського, водія ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом. Транспортний засіб знаходиться на узбіччі без порушень ПДР, що має місце і на відеозаписах працівників поліції.
Інші твердження сторони захисту мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та жодним чином не спростовують наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку оформлення протоколу відносно нього ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав при складанні протоколу, до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
У відповідності до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положення ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) Європейський суд з прав людини наголосив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Оцінені судом докази доводять винуватість правопорушника ОСОБА_1 "поза розумним сумнівом", тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту п.2.5. ПДР України, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У відповідності до ст.317-1 КУпАП, виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Згідно ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Зокрема, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, вбачаючи в діях ОСОБА_1 ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, що відноситься до адміністративних правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку, враховуючи особу правопорушника, його ставлення до скоєного та керуючись ч.1ст.130, 221, 283-285, 294, 321 КУпАП, суд
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.130, 221, 283-285, 294, 321 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605 грн. 60 коп.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст.291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.
Суддя Наталія ФЕТІСОВА