Справа №367/3210/23
2/760/3479/24
20 лютого 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Кушнір С.І.,
секретар судового засідання - Федоренко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
15 травня 2023 року представник позивачки звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якому просив розірвати шлюб зареєстрований між сторонами 11 листопада 2022 року Солом'янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №2858; стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21 червня 2023 року позовну заяву передано на розгляд за підсудністю до Солом'янського районного суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 18.08.2023 р. зазначена справа передана в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.
Ухвалою суду від 23 серпня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 18 січня 2024 року призначено судове засідання для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальним правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Закриття провадження у справі це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість подальшого судового розгляду справи.
За висновками Верховного Суду щодо застосування п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України в постановах від 10 червня 2020 року у справі №366/2099/17, від 27 травня 2020 у справі 65/4455/19, від 08 квітня 2020 року у справі №910/16868/19, від 27 листопада 2019 у справі №303/4229/16-ц, від 27 листопада 2019 у справі №235/4711/15-ц, від 22 травня 2019 року у справі №640/7778/18, від 19 листопада 2019 року у справі №640/5563/19, від 09 жовтня 2019 у справі №285/3912/18, від 19 червня 2019 у справі №759/488/17, закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе лише за умови, що позов за результатами розгляду якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто, збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто, коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору (див. постанову Верховного Суду від 08 квітня 2019 року у справі №640/7778/18).
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили.
Європейський суд з справ людини у рішеннях від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України» та від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» зазначав, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 08 серпня 2023 року у цивільній справі №760/6198/23 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 листопада 2022 року Солом'янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом №2858, розірвано. Змінено прізвище позивача « ОСОБА_1 » на дошлюбне « ОСОБА_1 ». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Таким чином, у справі №760/6198/23 та у справі що розглядається №367/3210/23 позивачем та відповідачами є ті ж самі особи, предметом спору є аналогічна матеріально-правова вимога та позивач обґрунтовує свої вимоги аналогічними обставинами.
Встановивши, що у справі №760/6198/23 та у справі що розглядається №367/3210/23 існує спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а судове рішення у справі №760/6198/23 є таким, що набрало законної сили, суд приходить до висновку про наявність передбачених п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підстав для закриття провадження у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 255, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Кушнір