21 лютого 2024 року Справа № 480/736/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савицька Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Комунального неприбуткового підприємства Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання неправомірним та скасування припису,
Комунальне неприбуткове підприємство Сумської обласної ради "Обласний клінічний перинатальний центр" (вул. Санаторна, 3, м. Суми, Сумська область, 40018) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014), і просить визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ПНС/СМ/1072/053/П від 24.01.2024 Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Ухвалою суду від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
Представником Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці разом з відзивом на позовну заяву було подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Суд, дослідивши доводи клопотання та матеріали справи, зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У даному випадку кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними ст. 44 КАС України із урахуванням норм, передбачених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
У своєму клопотанні представник відповідача не навів обґрунтованих підстав того, що справа не може бути розглянута без попереднього усного заслуховування пояснень сторін щодо суті спору.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Крім того, суд звертає увагу, що у зв'язку з вторгненням російських військ на територію України та розгортання бойових дій на значній території країни, у тому числі і Сумській області, з метою недопущення загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду та суддів судові засідання не проводяться при можливості розгляду справи та прийняття судового рішення за наявними у справі матеріалами без участі сторін.
Отже, дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд дійшов висновку, що підстави для її розгляду за участю сторін відсутні. У зв'язку з чим відсутні і підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд № 480/736/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Савицька