10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
"31" жовтня 2007 р. Справа № 7/118-07
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської Г.А.
суддів: Горшкової Н.Ф.
Гулової А.Г.
при секретарі Кулик О.А. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінтеграція - Україна", м.Вінниця
на рішення господарського суду Вінницької області
від "17" травня 2007 р. у справі № 7/118-07 (суддя Мінєєва Н.В.)
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комаргородське", с. Комаргород Томашпільського району Вінницької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінтеграція - Україна", м. Вінниця
про стягнення 139036,70 грн., -
Рішенням господарського суду Вінницької області від 17 травня 2007року у справі №7/118-07 позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комаргородське" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінтеграція - Україна" про стягнення 139036,70 грн. задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 4417грн. 3% річних, 16754,04 грн. збитків від інфляції, 1379,72 грн. відшкодування витрат на держмито, 117,10 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5120 грн. судових витрат на оплату послуг адвоката.
Провадження у справі в частині стягнення 116800, 90 грн. припинено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити оскаржений судовий акт в частині стягнення збитків від інфляції, відшкодування витрат на держмито та відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представники сторін в засідання суду не з'явились.
На адресу Житомирського апеляційного господарського суду від ТОВ "Енергоінтеграція - Україна" надійшла телеграма з клопотанням про перенесення розгляду апеляційної скарги на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника в судове засідання.
Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирським апеляційним господарським судом від 31.07.2007р., а також з огляду на положення ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає переглядові справи за наявними в ній матеріалами, у зв'язку з чим відхиляє клопотання відповідача.
Дослідивши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
27.10.2007р. між СГТОВ "Комаргородське" (Постачальник) та ТОВ "Енергоінтеграція - Україна" (Покупець) було укладено договір поставки продукції, за умовами якого Постачальник реалізовує, а Покупець приймає та оплачує 500 т пшениці 6-го класу по ціні 490 грн. за 1 т (а.с.9-10).
Покупець розраховується за отриману пшеницю протягом 30 календарних днів з моменту передачі товару (п.2.3. договору).
Датою передачі товару сторони в п.3.1. договору визначили дату товарної накладної.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу 315,760 т пшениці 6-го класу загальною вартістю 154722,40 грн. (з урахуванням ПДВ), про що свідчить видаткова накладна №899 від 01.11.2005р. (а.с.11).
Однак, відповідач, всупереч взятим зобов'язанням, не розрахувався з Постачальником в обумовлені договором строки, що змусило останнього звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Обгрунтовуючи заявлену до стягнення суму боргу, позивач, зокрема, зазначив, що між ним та відповідачем 16.09.2005р. було укладено договір купівлі-продажу пшениці 6-го класу, за яким, згідно накладної №734 від 20.09.2005р., ТОВ "Енергоінтеграція - Україна" було передано 315,730 т пшениці на суму 142078 грн.(а.с.12,13).
Відповідач, здійснюючи розрахунок за отриману на підставі договору від 16.09.2005р., пшеницю сплатив позивачу 180000 грн.
Таким чином за договором від 16.09.2005р. станом на 24.03.2006р. мала місце переплата на суму 37921,50 грн., яка була зарахована позивачем в рахунок погашення боргу відповідача за договором від 27.10.2005р. Основний борг відповідача перед позивачем за договором поставки продукції від 27.10.2005р. на час звернення останнього з позовом до суду склав 116800,90 грн.
В ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідач сплатив йому суму основного боргу, а тому просив припинити провадження в частині стягнення 116800,90 грн. та стягнути з ТОВ "Енергоінтеграція - Україна" на його користь 16754,04 грн. інфляційних втрат, 4417 грн. 3% річних та судові витрати з урахуванням оплати послуг адвоката в розмірі 5120 грн.
Відповідно до ч. 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом.
Положення Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, застосовуються до договору поставки (ч.2 ст.712 ЦК України).
Так, згідно з правилами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як зазначає стаття 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
З системного аналізу наведених приписів норм права вбачається, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правового зобов'язання відповідача здійснити на користь позивача дії по сплаті заборгованості за отриману пшеницю в розмірі 116800, 90 грн.
Врахувавши, що відповідач під час розгляду справи сплатив позивачу суму основної заборгованості, суд першої інстанції обгрунтовано припинив провадження в частині стягнення з ТОВ "Енергоінтеграція - Україна" 116800,90 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, з покладенням судових витрат, виходячи з цієї суми, на відповідача.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення 4417 грн. 3% річних та 16754,04 грн. інфляційних нарахувань.
Положеннями ст.44 Господарського процесуального кодексу України до судових витрат віднесено державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У спорах, що виникають при виконанні договорів державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст.49 ГПК України).
Судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
До матеріалів справи долучено банківську виписку від 27.03.2007р., за якою адвокату Федорову А.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №324) було сплачено позивачем кошти в сумі 5120 грн. за надані юридичні послуги згідно договору від 05.02.2007р.
Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, в зв'язку з чим позивачеві довелося звернутися за правовою допомогою до адвоката, вимога про стягнення витрат на оплату таких послуг підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Вінницької області у даній справі прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідає обставинам справи, а тому відсутні передбачені законом підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 17 травня 2007 року у справі №7/118-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінтеграція - Україна", м. Вінниця - без задоволення.
2. Справу №7/118-07 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Щепанська Г.А.
судді:
Горшкова Н.Ф.
Гулова А.Г.
Віддрук.4 прим.
1- до справи
2,3- сторонам
4- в наряд