ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
12.02.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/966/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., за участі секретаря судового засідання Феденько Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/966/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" до фізичної особи-підприємця Влашин Іванни Іванівни про стягнення заборгованості за договором про постачання природного газу в сумі 423024,86 грн.
Суть спору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Влашин Іванни Іванівни про стягнення заборгованості за договором про постачання природного газу в сумі 423024,86 грн, з яких: 339514,47 грн - заборгованість за договором про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, 16461,61 грн - три проценти річних, 67048,78 грн - інфляційні втрати.
Стислий виклад позиції позивача.
Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №41АР767-1023-19 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 03.12.2019 в частині оплати у встановлений строк вартості поставленого природного газу, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 339514,47 грн, на яку позивачем нараховано три проценти річних та інфляційні втрати.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів повернення отриманих від позивача коштів не надав.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.
Господарським судом Івано-Франківської області (суддя Матуляк П.Я.) 26.10.2023 постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, серед іншого, суд ухвалив: здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
У зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Івано-Франківської області у відставку, відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи і визначено для розгляду справи суддю Горпинюка І.Є. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2024).
12.01.2024 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є. постановив ухвалу, якою прийняв справу № 909/966/23 до свого провадження. Оскільки попереднім складом суду визначено дату наступного судового засідання 16.01.2024 о 11:40 год, про що сторони повідомлені відповідною ухвалою, суд ухвалив, що підготовче засідання відбудеться у зазначену дату та час.
В підготовче засідання, призначене на 16.01.2024 з'явилася представник позивача Демидюк Т.А. (в режимі відеоконференції), відповідач не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. За наведеного, суд дійшов висновку про проведення підготовчого засідання без участі відповідача.
Ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання в режимі конференції №2353301 від 16.01.2024, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.02.2024; ухвалив провести судове засідання в режимі відеоконферецзв'язку, в якому братиме участь представник позивача Демидюк Т.А.
12.02.2024 до суду від представника позивача Демидюк Т.А. надійшло клопотання (вх.№2308/24) про розгляд справи без участі представника позивача.
В судове засідання по розгляду справи по суті учасники справи не з'явилися. Враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання та зазначене вище клопотання позивача, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі представників сторін.
В судовому засіданні 12.02.2024 суд розглянув справу, дослідив письмові докази. 12.02.2024 розгляд справи по суті завершений; суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.
03.12.2019 ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" (постачальник) та ФОП Влашин Іванна Іванівна (споживач) уклали договір №41АР767-1023-19 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.
Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2019 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.
До договору №41АР767-1023-19 від 03.12.2019р. сторони уклали 10 Додаткових угод, а саме:
- №ДУ-1/41АР767-1023-19 від 04 січня 2021р.;
- №ДУ-2/41АР767-1023-19 від 30 квітня 2021р.;
- №ДУ-3/41АР767-1023-19 від 01 червня 2021р.;
- №ДУ-4/41АР767-1023-19 від 01 липня 2021р.;
- №ДУ-5/41АР767-1023-19 від 02 серпня 2021р.;
- №ДУ-6/41АР767-1023-19 від 01 вересня 2021р.;
- №ДУ-7/41АР767-1023-19від 01 вересня 2021р.;
- №ДУ-8/41АР767-1023-19 від 31 грудня 2021р.;
- №ДУ-1/41АР767-1023-19 від 01 лютого 2022р.;
- №ДУ-10/41АР767-1023-19 від 01 березня 2022р.
Відповідно до умов зазначених вище додаткових угод сторони узгоджували термін дії договору, обсяги постачання та ціну.
Ціна, зазначена в п. 3.2 договору, може змінюватися протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.3 договору).
Сторони домовилися, що ціна газу, розрахована відповідно до п. 3.2 та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (п. 3.4).
Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального обсягу фактично поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом ІІ цього договору (п. 3.5 договору).
Загальна сума договору складається з місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором (п. 3.6).
Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пунктів призначення) (п. 1.4 договору).
Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1 договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ (п.2.3 договору).
Пунктом 2.6. Договору сторони погодили умови визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між Сторонами здійснюється в наступному порядку:
2.6.1. за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.
2.6.2. На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ITC Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Постачальника.
2.6.3. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
2.6.4. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до Договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних Постачальника.
2.6.5. Сторони домовилися, що до моменту обміну оригіналами актів приймання-передачі газу, скановані копії підписаних сторонами актів приймання-передачі газу, надіслані сторонами одна одній по електронній пошті, мають силу оригіналу.
Згідно з розділом ІІІ Договору, розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем. Підписуючи цей Договір, Споживач підтвердив що ознайомлений з тим, що протягом дії Договору ціна на газ може змінюватись, про що Сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди.
Розрахунки за поставлений споживачеві природний газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається (п. 3.1 договору).
Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць (п. 4.1).
Оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті в наступному порядку: оплата в розмірі 100% здійснюється споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним (п.4.2. договору).
Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника (п. 4.4. договору).
Постачальник зобов'язується забезпечувати постачання природного газу на умовах, визначених договором (п. 5.3.1. договору).
Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.9.1. договору).
Відповідно до умов Договору Постачальник належним чином передав у власність Споживача природний газ у обсягах, що передбачені вищезазначеним Договором.
Факт, що підтверджує виконання Товариством договірних зобов'язань є наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу до Договору № 41АР767-1023-19 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 03 грудня 2019р., які складено на підставі отриманих від Споживача даних та /або даних Оператора ГРМ, а саме відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений Оператором та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.
На виконання умов договору постачальник (позивач) за період з 01.05.2021 року по 31.03.2022 року передав у власність споживача (відповідача) природний газ на суму 354564,47 грн, в підтвердження чого позивач подав акти приймання-передачі природного газу, копії яких приєднані до матеріалів справи:
- акт №ЗІФ81017541 приймання-передачі природного газу до договору від 03.12.2019 року №41АР767-1023-19, який складено та підписано 31 травня 2021р. в обсязі 3000 м.куб. газу на суму 32 891,68 грн;
- акт №ЗІФ81020999 приймання-передачі природного газу да договору від 03.12.2019 року №41АР767-1023-19, який складено та підписано 30 червня 2021р. в обсязі 0,09 м.куб. газу на суму 1,15 грн;
- акт №ЗІФ81024188 приймання-передачі природного газу да договору від 03.12.2019 року №41АР767-1023-19, який складено та підписано 31 липня 2021р. в обсязі 0,1 м.куб. газу на суму 1,57 грн;
- акт №ЗІФ81027081 приймання-передачі природного газу да договору від 03.12.2019 року №41АР767-1023-19, який складено та підписано 31 серпня 2021р. в обсязі 4154,97 м.куб. газу на суму 82 683,91 грн;
- акт №ЗІФ81030675 приймання-передачі природного газу да договору від 03.12.2019 року №41АР767-1023-19, який складено та підписано 30 вересня 2021р. в обсязі 0,09 м.куб. газу на суму 2,69 грн;
- акт №ЗІФ81034128 приймання-передачі природного газу да договору від 03.12.2019 року №41АР767-1023-19, який складено та підписано 31 жовтня 2021р. в обсязі 0,1 м.куб. газу на суму 3,77 грн;
- акт №ЗІФ81037555 приймання-передачі природного газу да договору від 03.12.2019 року №41АР767-1023-19, який складено та підписано 30 листопада 2021р. в обсязі 0,09 м.куб. газу на суму 3,40 грн;
- акт №ЗІФ81042101 приймання-передачі природного газу да договору від 03.12.2019 року №41АР767-1023-19, який складено та підписано 31 грудня 2021р. в обсязі 0,1 м.куб. газу на суму 3,77 грн;
- акт №ЗІФ82002316 приймання-передачі природного газу да договору від 03.12.2019 року №41АР767-1023-19, який складено та підписано 31 січня 2022р. в обсязі 0,1 м.куб. газу на суму 6,56 грн;
- акт №ЗІФ82005380 приймання-передачі природного газу да договору від 03.12.2019 року №41АР767-1023-19, який складено та підписано 28 лютого 2022р. в обсязі 0,09 м.куб. газу на суму 4,07 грн;
- акт №ЗІФ82007786 приймання-передачі природного газу да договору від 03.12.2019 року №41АР767-1023-19, який складено та підписано 31 березня 2022р. в обсязі 4861,99 м.куб. газу на суму 238 961,90 грн.
В порушення договірних зобов'язань відповідач спожитий природний газ оплатив частково в сумі 15050,00 грн, в решті 339514,47 грн. виникла заборгованість.
Обсяги споживання природного газу отримано з платформи оператора ГПС (з подобовим споживанням), про що свідчать дані з вказаної інформаційної платформи.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості. Докази направлення повідомлення приєднані до матеріалів справи.
Однак, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Заборгованість за спожитий природний газ в сумі 339514,47 грн. відповідач не погасив, що стало підставою для нарахування відповідачу, згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, трьох процентів річних, інфляційних втрат, та звернення до суду з даним позовом.
Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.
Положеннями частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.
За своєю правовою природою відносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами з приводу поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
Згідно зі статтею 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.
Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За ч. 1 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктами 1,2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу", споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом (ч. 3 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу").
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 525 та частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як передбачено ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В порушення договірних зобов'язань відповідач свого обов'язку з оплати за спожитий природний газ не виконав. Борг відповідача перед позивачем становить 339514,47 грн. Доказів на спростування таких обставин відповідач не надав.
Відповідно до вимог статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач відзиву проти позову не подав, проти задоволення позовних вимог іншим чином не заперечував.
В контексті наведеного позов в частині стягнення 339514,47 грн. заборгованості за спожитий природний газ обгрунтований і підлягає задоволенню.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, позивач здійснив нарахування відповідачу трьох процентів річних в сумі 16461,61 грн та 67048,78 грн інфляційних втрат.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.
Відтак, нарахування позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат є правомірним.
Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань.
У відповідності до розрахунку позивача, до стягнення з відповідача належить три проценти річних в сумі 16461,61 грн, за період з 11.06.2021 до 15.09.2023; інфляційні втрати в сумі 67048,78 грн, за період липень 2021 р. - серпень 2023 р.
Перевіривши правильність нарахування позивачем трьох процентів річних, суд зазначає наступне.
Розрахунок позивача здійснено методологічно правильно.
Згідно розрахунку позивача до стягнення з відповідача належить: 1212,75 грн + 4995,01 грн + 10252,45 грн, що сумарно становить - 16460,21 грн, а не 16461,61 грн, як зазначено в розрахунку позивача. За наведеного, позивачем здійснено арифметичну помилку.
Отже, до стягнення з відповідача підлягає три проценти річних в сумі 16460,21 грн.
Відтак, в частині позову про стягнення 1,40 грн (16461,61 - 16460,21) трьох процентів річних слід відмовити.
Перевіривши нарахування позивачем інфляційних втрат, суд зазначає таке.
За розрахунком суду належний до стягнення розмір інфляційних втрат є більшим ніж нарахований позивачем. Відтак, враховуючи межі позовних вимог, позов в частині стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню в заявленому ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" розмірі.
В контексті викладеного, позов підлягає до задоволення частково; до стягнення належить 339514,47 грн. заборгованості за спожитий природний газ; 16460,21 грн. трьох процентів річних; 67048,78 грн. інфляційних втрат.
Судові витрати.
Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 6345,36 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 23278 від 20.10.2023.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено в сумі 423023,46 грн (423023,46/423024,86= 0,99999, або 99,999%), то на відповідача покладається судовий збір в сумі 6345,36 грн.
У судовому засіданні 12.02.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини цього рішення. Дата складення повного судового рішення: 21.02.2024.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 75, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" до фізичної особи-підприємця Влашин Іванни Іванівни про стягнення заборгованості за договором про постачання природного газу в сумі 423024,86 грн задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Влашин Іванни Іванівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (76010, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, буд. 32А, ідентифікаційний код юридичної особи: 39595350) 339514 (триста тридцять дев'ять тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн 47 коп. заборгованості за спожитий природний газ; 16460 (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят) грн 21 коп. трьох процентів річних; 67048 (шістдесят сім тисяч сорок вісім) грн 78 коп. інфляційних втрат та 6345 (шість тисяч триста сорок п'ять) грн 36 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити в задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" про стягнення з фізичної особи-підприємця Влашин Іванни Іванівни 1,40 грн трьох процентів річних.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.Є. Горпинюк