20 лютого 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 683/1994/23
Провадження № 22-ц/4820/475/24
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, за апеляційними скаргами Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_3 , на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2023 року (суддя Завадська О.П.).
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційних скарг, суд
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Страхова група «ТАС», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
В обґрунтування позову зазначала, що 21 листопада 2022 року о 16 год 30 хв ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Mazda-6», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. 1 Травня у м. Старокостянтинів Хмельницької області, в порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України, не врахував швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення передньою частиною бампера із задньою частиною автомобіля марки Mitsubishi COLD, державний номерний знак НОМЕР_2 , що рухався в попутньому напрямку по одній і тій ж смузі руху.
Винним у даній дорожньо-транспортній пригоді являється ОСОБА_2 , що підтверджено повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом) від 21 листопада 2022 року, в якому останній власноручно зазначив про визнання своєї вини.
Вказувала, що вона є власником автомобіля марки Mitsubishi COLD, державний номерний знак НОМЕР_2 . В результаті аварії задній частині кузова її автомобіля було завдано значних пошкоджень, ОСОБА_2 брати участь в огляді пошкоджень автомобіля відмовився.
Вартість ремонту згідно висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №327/22 від 15 грудня 2022 року становить 47646,35 грн.
ПАТ «СГ «ТАС» здійснило відшкодування позивачці витрат на ремонт автомобіля в розмірі 24732,12 грн. Різниця між фактичним завданням шкоди та частковим відшкодуванням складає 22914,23 грн, які позивачка просила солідарно стягнути із відповідачів.
Крім того, через недбалість, безвідповідальність, халатність відповідача пошкоджено її майно і вона понесла у зв'язку з цим душевні страждання. Вона не може використовувати автомобіль, оскільки не здійснила ремонту його через брак коштів. А тим паче, вона не має спокою через те, що винуватець ДТП відмовляється компенсувати їй матеріальні збитки. Все, що трапилося завдало їй моральних страждань та неспокою по даний час, а тому моральну шкоду вона оцінює у розмірі 15 000 грн.
З урахуванням вищевикладеного, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова група «ТАС» солідарно 22 914 грн 23 коп. матеріальних збитків. Стягнути з ОСОБА_2 15 000 грн моральної шкоди.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Страхова група «ТАС» 22914 грн 23 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 грн моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Страхова група «ТАС» не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог відповідачем за якими є товариство, просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове судове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що ПАТ «СГ «ТАС» діяло виключно в межах норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме, відповідно до абз. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону, згідно якої ОСОБА_1 було подано до ПАТ «СГ «ТАС» заяву на виплату страхового відшкодування, в якій погоджено суму страхового відшкодування у розмірі 24782,12 грн.
Вказує, що ПАТ «СГ «ТАС» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 у повному обсязі згідно поданої нею заяви на виплату страхового відшкодування у розмірі 24782,12 грн, а тому підстав для стягнення матеріальних збитків у розмірі 22914, грн суду першої інстанції не було.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Вказує, що рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди не базується на нормах чинного законодавства та суперечить судовій практиці. Зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано зменшив розмір заявленої моральної шкоди. Крім того, районний суд не послався на жодну вимогу чинного законодавства та не надав аргументованого визначення чому ж особа винна у скоєнні ДТП звільнена від сплати судових витрат, які складаються з оплати вартості звіту про оцінку пошкодженого майна - 2 400 грн, правничої допомоги - 8 500 грн., банківських послуг - 37,50 грн, поштових витрат - 75 грн, судового збору - 3 676,40 грн, чим порушив вимоги ст. 141 та п 6. ч. 1 ст. 264 ЦПК України.
Рішення в частині задоволених позовних вимог про стягнення моральної шкоди не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, не переглядається.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач виплатив позивачці суму страхового відшкодування у розмірі 24732,12 грн, яка було погоджена між ними, однак вона є недостатньою для відшкодування матеріального збитку у розмірі 47646,35 грн, який був визначений висновком експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №327/22 від 15 грудня 2022 року та відповідно до умов страхового договору не перевищує ліміту страхового відшкодування. А тому, оскільки заподіяна внаслідок ДТП шкода не перевищує розміру страхового відшкодування недоплачена сума страхового відшкодування у розмірі 22914,23 грн підлягає стягненню з ПАТ «СГ «ТАС». Крім того, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції, прийшов до висновку про стягнення з винуватця ДТП ОСОБА_2 моральної шкоди на користь позивачки у розмірі 3000 грн.
Такий висновок суду, на думку колегії суддів, відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Mitsubishi COLD, державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 11).
ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки Mazda-6, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 12).
21 листопада 2022 року відбулась дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля марки Mitsubishi COLD, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля марки Mazda-6, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .
Учасники дорожньо-транспортної пригоди склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 21.11.2022, відповідно до якого ОСОБА_2 визнав свою вину, вказав на відсутність зауважень. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с. 14).
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки Mazda-6, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована у ПАТ «СГ «ТАС» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ №1709022 від 28 травня 2022 року, строк дії з 29 травня 2022 року по 28 травня 2023 року, страхова сума за шкоду, заподіяну майну складає 130000 грн, розмір франшизи - 0 грн (а.с. 13).
22 листопада 2022 року водій автомобіля марки Mitsubishi COLD, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_4 подав до ПАТ «СГ «ТАС» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася 21.11.2021 у м. Старокостянтинів Хмельницької області по вулиці 1 травня (а.с. 60).
28 листопада 2022 року представником страховика ПАТ «СГ «ТАС» складено та проведено акт огляду транспортного засобу марки Mitsubishi COLD, державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 41).
01 грудня 2022 року ОСОБА_1 подала до ПАТ АТ «СГ «ТАС» (приватне) заяву про виплату страхового відшкодування, в якій погодилась на страхове відшкодування в розмірі 24782, 12 грн (а.с. 40).
06 грудня 2022 року зазначена сума страхового відшкодування товариством перерахована позивачу ОСОБА_1 (а.с.31).
Згідно з висновком автотоварознавчої експертизи №327/22 від 15 грудня 2022 року вартість матеріального збитку вартість відновлювального ремонту (з урахуванням коефіцієнту зносу), завданого автомобілю Mitsubishi COLD, державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді 21 листопада 2022 року, враховуючи пошкодження зазначені в протоколі огляду транспортного засобу від 06 грудня 2022 року, по середній вартості нормо годин за даними Хмельницького регіонального відділення СЕУ, станом на час завершення виконання даного дослідження, становить 47646,35 грн без ПДВ на складові частини КТЗ (а.с. 16-22).
Механічні ушкодження автомобіля Mitsubishi COLD, державний номерний знак НОМЕР_2 , зазначені в протоколі огляду транспортного засобу від 06.12.2022 узгоджуються з переліком механічних ушкоджень зазначених в акті огляду транспортного засобу від 28.11.2022, виконаного представником страховика.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Пунктами 2, 3 частини 1 статті 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV).
Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Положеннями пункту 33.2 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Постановою Правління НБУ «Про деякі питання здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №108 від 30.05.2022 визначено максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України в розмірі 80000 гривень на потерпілого.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до статті 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За змістом пункту 35.1 статті 35.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися, у тому числі зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують.
Згідно пункту 36.2 статті 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про ДТП, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у т.ч. шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 стаття 81 ЦПК України).
Апеляційним судом відхиляються доводи апеляційної скарги ПАТ «СГ «ТАС», що підстав для стягнення матеріальних збитків у розмірі 22914,23 у суду першої інстанції не було, адже ПАТ «СГ «ТАС» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 у повному обсязі згідно поданої заяви на виплату страхового відшкодування у розмірі 24782,12 грн.
В силу пункт 34.4 статті 34 Закону № 1961-IV для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
Крім того, при зверненні до суду із позовом позивачка відповідно до пункту 2 частини 1 статті 43 ЦПК України має право подавати докази, а відповідно до частин 1, 5, 6 статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Позивачка саме через незгоду із визначеним та виплаченим товариством розміром страхового відшкодування (24782,12 грн) звернулася до суду з позовною заявою, надавши як письмовий доказ на підтвердження вартості збитків, заподіяних пошкодженням у ДТП транспортного засобу Mitsubishi COLD, державний номерний знак НОМЕР_2 , висновок експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №327/22 від 15 грудня 2022 року, дані якого в порушення вимог процесуального законодавства, не були спростовані відповідачем.
А тому, оскільки страхове відшкодування у розмірі 24782,12 грн не покриває в повному обсязі заподіяну ОСОБА_1 шкоду внаслідок ДТП, яка не перевищує ліміту страхового відшкодування, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з ПАТ «СГ «ТАС» суми завданої шкоди у розмірі 22914,23 грн.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо того, що суд першої інстанції необґрунтовано зменшив розмір заявленої моральної шкоди.
Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У відповідності до роз'яснень пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд має врахувати характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступінь вини відповідача у кожному конкретному випадку, а також інші обставини, зокрема, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Моральна шкода - це негативні наслідки (втрати) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв'язку з посяганням на її права та інтереси.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
При оцінці обґрунтованості вимог позивачів у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об'єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.
Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.
Разом з тим, з огляду на моральну зумовленість виникнення інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.
Оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_2 , транспортний засіб, належний ОСОБА_1 , зазнав механічних ушкоджень, а власник транспортного засобу зазнав душевних страждань, пошкодження транспортного засобу спричинило негативні зміни в житті позивачки ОСОБА_1 .
А тому, суд першої інстанції, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням характеру заподіяння шкоди, характеру і обсягу моральних страждань позивачки ОСОБА_1 правильно визначив розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 3000 грн.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг ОСОБА_1 та ПАТ «СГ «ТАС».
Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу ; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з приписами статті 264 ЦПК України, суд першої інстанції під час ухвалення рішення вирішує: 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (ч.3 ст.259 ЦПК України).
З урахуванням вищевикладеного, позивачка не позбавлена права звернутися до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення у даній справі, а тому апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність оскаржуваного рішення в частині не стягнення судових витрат, які складаються з оплати вартості звіту про оцінку пошкодженого майна - 2 400 грн, правничої допомоги - 8 500 грн., банківських послуг - 37,50 грн, поштових витрат - 75 грн, судового збору - 3 676,40 грн.
Інші доводи апеляційних скарг не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявників з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційних скарг не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 20 лютого 2024 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай