Справа № 606/129/24
21 лютого 2024 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі:
судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження 12023211080000248, внесеного 10.11.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, із середньою освітою, одруженого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Теребовля угоду про визнання винуватості від 16 січня 2024 року у даному кримінальному провадженні,
Наказом начальника ГУНП в Тернопільській області № 11 о/с від 13.01.2021 майора поліції ОСОБА_6 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, яку він займає на даний час. Наказом начальника ГУНП в Тернопільській області № 207 о/с від 03.08.2021 лейтенанта поліції ОСОБА_7 призначено на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, яку він займає на даний час.
Так, згідно книги нарядів відділення поліції № 3 (м. Теребовля), 10.11.2023 майор поліції ОСОБА_6 спільно із лейтенантом поліції ОСОБА_7 заступили на добове чергування в складі групи реагування патрульної поліції ВП № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області. 10.11.2023 близько 09:00 год. водій транспортного засобу марки Citroen Berlingo, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , рухаючись вулицею Застіноцька в м. Теребовля Тернопільського району, здійснював керування даним транспортним засобом.
Під час проведення перевірки документів у ОСОБА_3 , інспектори ГРПП ОСОБА_7 та ОСОБА_6 почули від нього запах алкоголю та запропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_8 погодився та пройшов вказаний огляд. За допомогою газоаналізатора «Драгер» було встановлено, що ОСОБА_8 здійснював керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, вміст алкоголю в крові - 0,63 проміле.
Для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАп, ОСОБА_8 було доставлено у відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області за адресою: м. Теребовля вул. Січових Стрільців, 13.
10.11.2023 близько 09:40 год. ОСОБА_3 , перебуваючи у кімнаті прийому громадян відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області за адресою: м. Теребовля вул. Січових Стрільців, 13, маючи намір уникнути адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, незважаючи на попередження працівника поліції про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди, надав майору поліції ОСОБА_6 , який є службовою особою, що виконуює організаційно-розпорядчі функції в частині прийняття рішень, що мають юридичне значення, неправомірну вигоду в сумі 100 доларів США за нескладання стосовно нього адміністративного протоколу, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.369 КК України, як надання службовій особі неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
16.01.2024 в м. Теребовля Тернопільської області прокурор Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 уклали угоду про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні.
В угоді про визнання винуватості сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст.369 Кримінального кодексу України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно з угодою ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення з врахуванням беззастережного визнання ним своєї винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а саме: за ч.1 ст.369 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки їх невиконання, передбачені ст. 476 КПК України та отримана згода ОСОБА_3 на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Прокурор у судовому засіданні просить угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при її укладенні були дотримані вимоги Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 також просить вказану угоду затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Пояснив, що угода укладена добровільно, він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, норми ч.4 ст.474 КПК України, беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав зазначену угоду про визнання винуватості, просить її затвердити, зазначивши, що угода укладена добровільно, в його присутності та відповідає вимогам, встановленим нормами Кримінального процесуального кодексу України.
Розглядаючи, в порядку п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Судом з'ясовано, що обвинувачений повністю розуміє свої права, передбачені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені ч.2 ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також суд, у відповідності до вимог ч.6 ст.474 КПК України, встановив та переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам законодавства, дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.369 КК України, а саме: надання службовій особі неправомірної вигоди за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч.1 ст.369 КК України.
Також, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України.
Отже, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що укладена 16.01.2024 між прокурором та обвинуваченим угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.5 ст.12 КК України є нетяжким злочином та обставини, які пом'якшують покарання.
Як обставини, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідно до ст.50 КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, є призначення йому узгодженого між сторонами покарання в межах санкції ч.1 ст.369 КК України у виді штрафу.
Отже, обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 16.01.2024.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні.
У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової технічної експертизи документів від 15.11.2023 №СЕ-19/120-23/12149-ДД в сумі 1912,00 грн, які суд вважає слід стягнути з ОСОБА_3 в користь держави, оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертизи в межах даного кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, а тому суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 14.11.2023.
Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.
Керуючись статтями 314, 373, 374, 473, 474, 475, 476 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 16 січня 2024 року, укладену в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023211080000248 від 10.11.2023, між прокурором Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.369 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Процесуальні витрати за проведення судової технічної експертизи документів в сумі 1912 (одна тисяча дев'ятсот дванадцять) грн 00 коп. стягнути з ОСОБА_3 в користь держави.
Накладений ухвалою слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 14 листопада 2023 року арешт на майно, а саме: купюру номіналом 100 доларів США РН46176031В - скасувати після набрання вироком суду законної сили.
Речові докази у провадженні:
- купюру номіналом 100 доларів США РН46176031В, яку передано на зберігання в ПАТ КБ «ПриватБанк» за адресою: 46020, м.Тернопіль, вул. Євгена Коновальця, 10а, Тернопільська область, після набрання вироком законної сили - конфіскувати в дохід держави;
- оптичні диски, на яких міститься відеозаписи VID231110-091709F-000000-000000-0037, VID231110-091709F-000000-000000-0038, VID231110-091709F-000000-000000-0039, VID231110-091709F-000000-000000-0040, VID231110-091709F-000000-000000-0041 - зберігати при матеріалах кримінального провадження № 12023211080000248 від 10.11.2023.
На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, а в разі її подання - після прийняття рішення Тернопільський апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1