Справа № 601/542/24
Провадження № 1-кс/601/162/2024
20 лютого 2024 року місто Кременець
Слідчий суддя Кременецького районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременець клопотання слідчого СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024211010000097 від 18.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, неодруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше судимого: вироком від 07.02.2005 Кременецького районного суду Тернопільської області за ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання з випробувальним строком на 2 роки; 16.02.2006 Кременецьким районним судом Тернопільської області за ч.2 ст. 309 КК України до 4 років позбавлення волі; 19.05.2010 Кременецьким районним судом Тернопільської області за ст. 395 КК України до 2 місяці арешту; 11.04.2011 Кременецьким районним судом Тернопільської області за ч.1 ст. 187, ч.1 ст. 186, ч. 1 ст. 122, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 11.12.2015 Кременецьким районним судом Тернопільської області за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі; 02.12.2020 Кременецьким районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців. На підставі ст.71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Кременецького районного суду від 11.12.2015 та остаточно визначено покарання у вигляді 2 років 6 місяців; 08.07.2021 Кременецьким районним судом Тернопільської області до 1 року 6 місяців обмеження волі. Відповідно до довідки про звільнення серія РІВ №11 779, звільнений 27.01.2023 у зв'язку з відбуттям строку покарання ),
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
слідчої ОСОБА_3
захисника ОСОБА_6 ,
встановив:
До слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області надійшло вказане клопотання, в якому слідчий просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022. Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 23.08.2022 строком на 90 діб. Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 21.11.2022 строком на 90 діб.Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»№2915-IX від 07.02.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб. Указом Президента України від01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» 02.05.2023 № 3057-IX продовжено строк воєнного стану в Україні з продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб. Указом Президента України від №451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від №3275-IX від 27.07.2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб. Указом Президента України від №734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від № 3429-IX від 08.11.2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 строком на 90 діб.Указом Президента України №49/2024 від 05.02.2024, затвердженим Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від № 3564-IX від 06.02.2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14.02.2024 строком на 90 діб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18 лютого 2024 року о 15 год. 11 хв. у ОСОБА_7 , який перебуваючи у приміщенні, що за адресою АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, о 15 год. 22 хв. 18 лютого 2024 року, перебуваючи на другому поверсі приміщення, що за адресою АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаючи, що його злочинні дії є таємними для інших осіб, шляхом вільного доступу здійснив крадіжку нового офісного обертового крісла чорного кольору «Старт міні велюр чорний», яке виніс його із приміщення даного будинку, маючи реальну можливість розпоряджатись викраденим на власний розсуд.
Даними умисними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 4850 гривень (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) гривень.
Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, о 15 год. 29 хв. 18 лютого 2024 року, перебуваючи на другому поверсі приміщення, що за адресою АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, знаючи, що його злочинні дії є таємними для інших осіб, здійснив пошкодження склопакету вітрини, шляхом її розбиття, після чого викрав звідти сувенірні статуетки різної форми у кількості 14 штук, а саме фігури метелика жовтого кольору, фігури черепахи жовтого кольору, фігури жаби жовтого кольору, фігура дракона жовтого кольору, фігури знаків зодіаку жовтого кольору кількістю 5 штук, фігура жовтого кольору свині, дві фігури серця жовтого кольору, фігура коня в колі жовтого кольору, фігура жовтого кольору колібрі, цукорниця жовтого кольору та запальничка.
Даними умисними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму близько 3438 (три тисячі чотириста тридцять вісім) гривні.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму близько 8 288 (вісім тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень.
Відомості за даним фактом 18лютого 2024 року внесено до ЄРДР за №12024211010000097 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, вчиненому в період воєнного стану, який введено відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022.
19.02.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Обставинами, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є: витяг з ЄРДР, протокол огляду місця події, протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 , протокол допиту свідка ОСОБА_10 , протокол огляду місця події, протокол добровільної видачі та огляду, протокол допиту свідка ОСОБА_11 , протокол допиту свідка ОСОБА_12 , протокол допиту свідка ОСОБА_13 , протокол затримання ОСОБА_4 , повідомлення про підозру ОСОБА_4 , характеризуючі дані на ОСОБА_4 , протокол огляду відео, інші докази.
Санкція ч. 4 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до вісім років, та відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Відповідно до ч. 3 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_4 усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Також необхідно врахувати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, та усвідомлюючи суворість зазначеного злочину та покарання, передбаченого за його вчинення, підозрюваний ОСОБА_4 може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі “Ілійков проти Болгарії” закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
2) незаконно впливати на потерпілого, свідка у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення кримінальних правопорушень, у зв'язку із чим, підозрюваний може впливати на вказаних учасників провадження, чинити відповідний тиск, шляхом погрози він може схиляти потерпілу та свідків до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Крім того, свідки у кримінальному провадженні дають пізнавальні покази в тому числі і викривальні відносно ОСОБА_4 , тому в разі застосування до останнього більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, орган розслідування не матиме можливості запобігти його спілкуванню із свідками у цьому кримінальному провадженні та перешкоджанню ним в розслідуванні даного кримінального провадження.
Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування кримінального провадження.
На даний час відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_4 під вартою.
3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п.5 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 , офіційно ніде не працює та не має постійного джерела доходів. Від так, не маючи законних джерел отримання доходів, що свідчить про небажання останнього ставати на шлях виправлення та схильність до протиправної поведінки, зокрема з 2005 року відносно ОСОБА_4 винесено 7 вироків, які вступили в законну силу за вчинення 10 кримінальних правопорушень, в тому числі корисливих. Однак це не стало перепоною для вчинення нових злочинів.
Також необхідно врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, не стійкі соціальні зв'язки підозрюваного, відсутність у нього постійного місця роботи, майновий стан, репутацію, наявність важких захворювань, дотримання умов застосування запобіжних заходів, ризики продовження чи повторення протиправної поведінки.
З врахуванням вищенаведеного, прокурор просив клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просить обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Посилається на те, що прокурор не довів вчинення ним кримінального правопорушення з посиланням на докази, не обґрунтував ризики, передбачені ст.177 КПК України, не вказав причин неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, не дав оцінку доказам, не врахував, що він хворіє тяжкими хворобами, не вказав яким чином він може впливати на свідків.
Захисник ОСОБА_6 при вирішенні питання про обрання відносно його підзахисного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також заперечив, підтримав доводи підзахисного, зазначивши що вказані прокурором ризики необгунтовані та просить обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у зв'язку з його тяжким станом здоров'я та необхідністю лікування.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Нормами ч.1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
За змістом ч.4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч.1 ст. 178 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що СВ Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024211010000097 від 18.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
19 лютого 2024 року в межах кримінального провадження №12024211010000097 від 18.02.2024, повідомлено про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України.
Слідчий, звертаючись із клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів. Окрім цього, беззаперечних доказів, які б спростовували обґрунтованість підозри пред'явленої ОСОБА_4 , слідчому судді не надано.
При цьому, необхідно відзначити, що на даному етапі кримінального провадження стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.
Відтак, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
З огляду на вищенаведене та беручи до уваги те, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185КК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, є обґрунтованою.
Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України). Існування вказаного ризику підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.
Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що такий ризик, має місце у даному випадку та усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину і розмір покарання, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик при оцінці якого слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цих осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.
Вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України). Вказаний ризик підтверджується, що обвинувачений на даний час ніде не працює та не навчається, немає джерела доходу, що може спонукати його до вчинення корисливих злочинів, з метою отримання коштів для виїзду з місця проживання та переховування від органу досудового розслідування та суду.
Також, судом враховуються дані, що характеризують особу ОСОБА_4 , а саме те, що він ніде не працює, хоча є особою працездатного віку, є неодруженим, утриманців не має, стан його здоров'я та міцність соціальних зв'язків останнього, а також те, що він раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, що свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки обвинуваченого, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який під час судового розгляду, довів потребу застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки така міра запобіжного заходу забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому суд вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Між тим, відповідно до частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі - 121 120 гривень.
Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 198, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
постановив
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль Тернопільської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, із середньою освітою, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, не адвоката, не депутата, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, до 19 квітня 2024 року.
Встановити строк дії ухвали слідчого судді до 23 год. 59 хв. 19 квітня 2024 року.
Одночасно визначити заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №601/542/24; провадження №1-кс/601/162/2024 згідно ухвали слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 20.02.2024.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення, прокурору та надіслати уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 21.02.2024.
Слідчий суддя: ОСОБА_1