Справа № 462/9769/23
21 лютого 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді Бориславського Ю.Л.розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Сяйво» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надання послуги з управління багатоквартирним будинком,
позивач ЛКП «Сяйво» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому просить стягнути солідарно із відповідачів заборгованості у розмірі 11637,58 грн. за послугу з управління багатоквартирним будинком та судовий збір у розмірі 2684 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачі користуються наданими позивачем послугами з управління відповідно до укладеного між ЛКП «Сяйво» та співмешканцями будинку АДРЕСА_1 Типового договору №49-Б про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.01.2020 року, однак не оплачують таких, внаслідок чого утворилась заборгованість. Відтак, просить позов задовольнити.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 21.12.2023 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачам встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, роз'яснено ст. 178, 193 ЦПК України.
Судом вжито заходів забезпечення дотримання прав сторін щодо належного повідомлення про розгляд справи судом, зокрема, відповідачам, за зареєстрованим місцем їх проживання, скеровано копію позовної заяви разом із ухвалою про відкриття провадження у справі, проте конверти було повернуто суду 30.01.2024 року за закінченням терміну зберігання, а також розміщено оголошення на веб-сторінці Залізничного районного суду м. Львова в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі судової влади України, яким суд повідомив сторін про те, що у провадженні суду перебуває дана справа та роз'яснено зміст ст. 178, 193 ЦПК України.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Відповідачі відзив на позовну заяву не подали та не вказали поважних причин такого.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням /викликом/ сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 4 визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Статтею 156 ЖК України визначено, що члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Наведене узгоджується із положеннями ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якої дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 приватизована та у ній зареєстровані відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що стверджується копією довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки та відповідями з Єдиного державного демографічного реєстру /а.с.7, 16, 17/.
Крім цього, відповідно довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки, виданої ЛКП «Сяйво» від 19.12.2023 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 /а.с.7/.
Згідно долучених до матеріалів справи відомостей про нарахування та оплату послуг: утримання будинку та прибудинкових територій, розмір заборгованості у квартирі АДРЕСА_2 за період з квітня 2020 р. по лютий 2023 р. становить 11637 гривень 58 копійок /а.с.8/.
Відповідачами наданий розрахунок заборгованості не спростовано.
Як вбачається із долученої до матеріалів справи копії Типового договору №49-Б від 01.01.2020 року, такий укладений між ЛКП «Сяйво» /управитель/ в особі директора Масюк У.Л. , що діє на підставі статуту та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 в особі ОСОБА_3 , що діє на підставі протоколу зборів.
Відповідно до даного договору управитель зобов'язався надати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю надані послуги з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору /а.с.9-13/.
Правове регулювання управління у багатоквартирних будинках та реалізація прав споживача житлово-комунальних послуг і виконання споживачем обов'язків внаслідок споживання таких послуг здійснюється у відповідності до положень Конституції України, Законів України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», «Про житлово-комунальні послуги», іншими актами у галузі житлового законодавства.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.
Згідно ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). Статтею 13 Закону визначено, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Відповідно до ст. 14 Закону за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
Згідно п.2, 5, 7 ч.1 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» співвласники мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника, ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії, інші права, визначені законом.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.
Згідно положень ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі, зокрема, прийняття рішень про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).
Також, як вбачається із змісту ст. 10 вказаного Закону у зборах беруть участь особисто та/або через представників співвласники, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку, і вказують, який документ підтверджує право власності на квартиру або документ, що надає повноваження на голосуванні від імені співвласника (для представника).
Згідно ч.1 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. Частинами 3,4 вказаної статті визначено, що порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
У матеріалах справи відсутні докази того, ЛКП «Сяйво» не надає послуги із утримання будинку та прибудинкової території або надає такі неналежної якості, зокрема до матеріалів справи не долучено листів, звернень з приводу ненадання чи неналежного надання вказаних житлово-комунальних послуг до їх виконавця, акта-претензії на виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», тощо.
Таким чином, доказів щодо ненадання ЛКП «Сяйво» чи надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг мешканцям квартири АДРЕСА_2 та споживачам таких комунальних послуг, суду не надано.
У відповідності до п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
До житлово-комунальних послуг, згідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», належать також послуги з управління багатоквартирним будинком, яка включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
Відтак, законодавством передбачено обов'язок відповідачів здійснити оплату послуг, які вони фактично отримали як споживачі.
Доказів того, що позивач неналежним чином чи не в повному обсязі надає відповідачам послуги з утримання будинку, відповідачами суду не надано, так як і не надано доказів відмови відповідачів від отримання вказаних послуг, які постачає позивач.
Відповідачі не надали суду жодних доказів на спростування позовних вимог, як і не представили суду свого розрахунку щодо оплати за отримані послуги.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачі отримали за спірний період послуги з управління багатоквартирним будинком, надані ЛКП «Сяйво» та мали обов'язок, як споживачі таких послуг, оплатити їх вартість у повному розмірі розрахованому на підставі діючих тарифів, а тому, оскільки відповідачами допущено утворення заборгованості у розмірі 11637 грн. 58 коп. за період з квітня 2020 р. по лютий 2023 р., а тому позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути порівно судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору при поданні позову до суду у розмірі 2684,00 гривень.
Керуючись ст. 156 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», ст. 322, 360, 526 ЦК України, ст. 2, 12, 13, 81, 89, 141, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд
позовну заяву Львівського комунального підприємства «Сяйво» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надання послуги з управління багатоквартирним будинком задовольнити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 на користь Львівського комунального підприємства «Сяйво», ЄДРПОУ 32262674, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сяйво, 21, розрахунковий рахунок: НОМЕР_3 ТВБ ФЛОУ Ощадбанк, МФО: 325796 - заборгованість у розмірі 11637 /одинадцять тисяч шістсот тридцять сім/ гривень 58 копійок за послугу з управління багатоквартирним будинком.
Стягнути порівно із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 на користь Львівського комунального підприємства «Сяйво», ЄДРПОУ 32262674, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Сяйво, 21, розрахунковий рахунок: НОМЕР_3 ТВБ ФЛОУ Ощадбанк, МФО: 325796 - понесені судові витрати у розмірі 2684,00/дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/ гривні.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або у строки та порядку, передбачені ст. 354, 355 ЦПК України.
Текст судового рішення складено 21.02.2024 року.
Суддя: Бориславський Ю. Л.