Справа № 991/1191/24
Провадження 1-кс/991/1203/24
15 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Громадської організації «Платформа Громадський контроль», в інтересах якої діє голова правління ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга Громадської організації «Платформа Громадський контроль» (далі - ГО «Платформа Громадський контроль»), в інтересах якої діє голова правління ОСОБА_3 , на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви про кримінальне правопорушення ГО «Платформа Громадський контроль», в інтересах якої діє голова правління ОСОБА_3 , за вих. № 199/24 від 09.02.2024 (далі - Скарга), в якій він просить:
- визнати бездіяльність посадових осіб НАБУ незаконною;
- зобов'язати посадових осіб НАБУ внести відомості до ЄРДР за вказаною заявою.
Скарга мотивована тим, що 09.02.2024 головою ГО «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_3 до НАБУ подано заяву за вих. № 199/24 від 09.02.2024 про вчинення кримінального правопорушення, однак, відомості за вказаною заявою, у порушення вимог ст. 214 КПК України, до ЄРДР не внесено.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.02.2024 провадження за вищезазначеною Скаргою відкрито.
Представник ГО «Платформа Громадський контроль» був належним чином викликаний до суду, в судове засідання не з'явився. У прохальній частині Скарги ОСОБА_3 просив проводити її розгляд без участі представників скаржника.
Від детектива НАБУ ОСОБА_4 надійшла заява (Вх. № 5860/24-Вх від 15.02.2024) , в якій детектив просить здійснити розгляд Скарги без участі сторони обвинувачення, рішення прийняти на основі наявних матеріалів.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема слідчий суддя, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя вважає можливим провести судове засідання за відсутності представника особи, яка звернулася зі скаргою, та представника особи, бездіяльність якої оскаржується.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Дослідивши зміст Скарги та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206- 2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються:
- кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;
- кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369- 2 КК України.
Відповідно до ч. 2 статті 33-1 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Частиною 1 статті 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Аналіз вказаних положень закону дає підстави зробити висновок, що до Вищого антикорупційного суду, окрім іншого, оскаржується бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви про кримінальне правопорушення щодо складів злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду.
Слідчим суддею встановлено, що заявник оскаржує бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення до ЄРДР відомостей про можливе вчинення головою Дніпропетровської обласної ради, його першим заступником, посадовими особами Дніпропетровської обласної ради, керівниками юридичних осіб кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України, що, відповідно до положень ст. 33-1 КПК України, з урахуванням положень абз. 3 п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, належать до підсудності Вищого антикорупційного суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя дійшов висновку про здійснення судового провадження щодо розгляду Скарги.
Під час судового розгляду Скарги встановлено, що 09.02.2024 головою ГО «Платформа Громадський контроль» ОСОБА_3 до НАБУ подано заяву за вих. № 199/24 від 09.02.2024 про можливе вчинення головою Дніпропетровської обласної ради, його першим заступником, посадовими особами Дніпропетровської обласної ради, керівниками юридичних осіб кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Слідчим суддею встановлено, що зі змісту заяви ГО «Платформа Громадський контроль», в інтересах якої діє голова правління ОСОБА_3 , за вих. № 199/24 від 09.02.2024 вбачається, що ним порушено питання щодо можливого вчинення головою Дніпропетровської обласної ради, його першим заступником, посадовими особами Дніпропетровської обласної ради, керівниками юридичних осіб кримінальних правопорушень, а також, коротко викладено обставини, що можуть свідчити про вчинення таких кримінальних правопорушень, а тому, відповідно до положень ст. 214 КПК України, відомості, викладені в даній заяві, підлягають внесенню до ЄРДР.
За ч. 2 ст. 214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Пунктами 4 та 5 частини 5 ст. 214 КПК України встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Аналіз положень пункту 4 дає підстави зробити висновок, що короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та вносяться до реєстру, наводяться заявником.
Проте, аналіз змісту пункту 5 не дає підстав вважати, що до повноважень заявника належить вирішення питання про попередню правову кваліфікацію наведеного ним злочину.
Частиною 2 статті 60 КПК України встановлено, що заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
Вказаною нормою не передбачено права заявника вирішувати питання про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення, відомості про яке вносяться прокурором або слідчим до ЄРДР.
Таким чином, питання про попередню правову кваліфікацію обставин, які вносяться до ЄРДР, вирішується саме слідчим або прокурором, які вносять відповідні дані до реєстру. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення зроблена заявником у заяві, не має обов'язкового характеру для слідчого або прокурора.
Статтею 307 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, які можуть бути ухвалені слідчим суддею за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, а саме: за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування постановляється ухвала слідчого судді, яка може бути про: (1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; (1-1) скасування повідомлення про підозру; (2) зобов'язання припинити дію; (3) зобов'язання вчинити певну дію; (4) відмову у задоволенні скарги.
За таких обставин, слідчий суддя за результатами розгляду скарг, зокрема, на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні шляхом постановлення однієї з вищезазначених ухвал.
З огляду на зазначене, слідчий суддя, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, не наділений повноваженнями за результатами розгляду скарг, у даному випадку Скарги на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, визнавати бездіяльність щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення незаконною.
Враховуючи вищезазначене, Скарга підлягає частковому задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 214, 303, 306-307, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Скаргу задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою Громадської організації «Платформа Громадський контроль», в інтересах якої діє голова правління ОСОБА_3 , за вих. № 199/24 від 09.02.2024.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1