печерський районний суд міста києва
Справа № 757/6780/24-к
16 лютого 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду суду в м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу підозрюваному, у кримінальному провадженні №42014100120000009 від 22.04.2014, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
08.02.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу підозрюваному, у кримінальному провадженні №42014100120000009 від 22.04.2014, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивоване тим, що на переконання захисту, ризики на даний час у кримінальному провадженні зменшилися, а відтак факт зменшення ризиків є правовою підставою для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в період доби з 23-00 год. до 06-00 год., або шляхом зменшення розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 107 360,00 грн.
Підозрюваний та його захисники в судовому засіданні клопотання підтримали за викладених обставин та просили його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказуючи на те, що воно невмотивоване та безпідставне, оскільки обставини, які були на момент застосування запобіжного заходу продовжують свою дію, а відтак запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не втратив свою актуальність, враховуючи при цьому, що ризики відповідно до ст. 177 КПК України наявні в кримінальному провадженні.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 201 КПК України, підозрюваному, обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід, його захиснику гарантується право на звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014100120000009 від 22.04.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 233, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 364-1 КК України.
28.11.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.11.2023 року у справі №757/54623/23-к було ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 49 997 552 грн.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24 січня 2024 року у справі №757/3481/24-к було продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28.02.2023 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255 КК України, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України у кримінальному провадженні № 42014100120000009 від 22.04.2014 року, а також обрано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 6 056 000 грн.
Враховуючи дату процесуальний статус особи заявника, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у захисника підозрюваного у кримінальному провадженні № 42014100120000009 від 22.04.2014 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - адвоката ОСОБА_5 права на звернення до слідчого судді з клопотанням в порядку ст. 201 КПК України.
Так, при застосуванні запобіжного заходу суд виходив з наявних в наданих суду матеріалах даних про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, доведеність та наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 178 КПК України, при обранні чи зміні запобіжного заходу слідчий суддя, окрім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими стороною обвинувачення до матеріалів клопотання доказами, які чітко викладені у відповідній ухвалі слідчого судді та, що також встановлено під час судового розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Аналіз представлених доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного ОСОБА_7 з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 276 КК України, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення, що узгоджується з практикою ЄСПЛ (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Вирішуючи питання про зміну підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує положення, які передбачені КПК, вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання сторони захисту приймає до уваги, що з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження упродовж досудового розслідування ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість, проте таких доводів сторона обвинувачення слідчому судді не навела.
Разом з цим, судовим розглядом встановлено, що ризики, які були встановлені на момент застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , все ж в певній частині втратили свою актуальність.
Так, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Ігнатов проти України від 15.12.2016 року, в якому вказано, що небезпека переховування обвинуваченого не може бути оцінена виключно на основі важкості покарання за злочин. Наявність небезпеки переховування повинна бути оцінена з посиланням на ряд інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки втечі, або зробити її настільки незначною, що вона не може виправдати тримання під вартою (див. Строган проти України, № 30198/11, § 97, 6 жовтня 2016 р.).
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 не вчиняв жодних дій, які могли б свідчити або надавати підстави припускати про можливість його ухилення чи переховування від органів слідства чи суду. Затримано його було вдома о 07 год 11 хвилин, що підтверджується протоколом затримання, коли ОСОБА_4 займався звичними домашніми справами та зовсім не планував переховуватися.
Додатково про відсутність ризику переховування від органу досудового розслідування свідчить той факт, що кримінальне провадження № 42014100120000009, в рамках якого у ОСОБА_4 і було проведено обшук 28.11.2023 року, затримано та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще 22.04.2014 року, тобто більш ніж 9 років тому.
Окрім цього, слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_4 у період дії воєнного стану виїжджав за межі України, однак завжди повертався на територію України, оскільки тут знаходиться центр його соціальних спрямувань та інтересів, а саме сім'я, хвора матір, робота.
Що стосується ризику впливу на свідків в даному кримінальному провадженні, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
У справі «Александр Макаров проти Росії» Європейський суд з захисту прав людини оцінюючи ризик маніпулювання свідків та змови у зв'язку з посадовим становищем особи вказав, що не достатньо просто послатися на посадові повноваження особи, а необхідно і проаналізувати інші стосовні справи фактори, такі як просування розслідування або судового процесу, особистість заявника, його поведінка перед і після арешту та інші конкретні ознаки, що обґрунтовують побоювання з приводу його змоги скористатися своїм поверненням на волю, щоб спробувати сфальшувати чи знищити докази або маніпулювати свідками.
У рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia), заява № 72508/13, пункт 222, від 28 листопада 2017 року зазначається наступне:
«224. Аналогічним чином, ризик тиску на свідків не може ґрунтуватися лише на ймовірності жорстокого покарання, але має бути пов'язане з конкретними фактами (див., серед інших, Яржинський проти Польщі, n. 15479/02 , § 43, 4 жовтня 2005 р., Козловський проти Польщі, № 31575/03, § 43, від 13 грудня 2005 р.; Krzysztofiak проти Польщі, № 38018/07, § 48, 20 квітня 2010 р., Закхінадже та інші проти Німеччини, Грузія, № 18768/05, § 137, 27 травня 2010 р.)».
Так, під час судового розгляду сторона обвинувачення не зазначила об'єктивних та фактичних даних підтверджених документально, які могли б свідчить про реальність існування ризику впливу ОСОБА_4 на свідків та те, що інший запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, шляхом покладення відповідних обов'язків.
Слід відмітити, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та одночасно такий запобіжний захід повинен бути обраний пропорційно до наявних ризиків та в світлі фактичних обставин справи, задля недопущення порушень прав особи підозрюваного та меті, яку переслідує кримінальне провадження.
Варто зазначити, що застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою не є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак слідчий суддя приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
Так, слідчий суддя приймає до уваги, не повноту доказів, які б свідчили про наявність ризиків того, що ОСОБА_4 має намір ухилятися від органу досудового розслідування чи суду, або від виконання вироку, впливатиме на свідків, знищуватиме чи спотворюватиме докази у справі, а тому сама лише міра покарання за злочин, у вчиненні якого особа підозрюється, не може бути достатньою підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя приймає до уваги стан здоров'я, репутацію та сталі соціальні зв'язки ОСОБА_4 .
Так, ОСОБА_7 має статус учасника бойових дій, 11 травня 2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районні проведення антитерористичної операції.
Слушними є доводи сторони захисту, що в ході здійснення досудового розслідування у справі №42014100120000009, яке триває більше 9 років жодна особа, в тому числі з переліку свідків, не зверталась до ДБР або інших правоохоронних органів із заявами/повідомленнями про вчинення ОСОБА_4 відносно них фізичного та/або психологічного впливу у будь-якій формі.
Окрім цього, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно довідки Військово-лікарської комісії від 06.04.2023 року №1325, ОСОБА_4 є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 60 Розкладу хвороб - Додатку №1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Відповідно до Довідки про відвідування лікаря від 16.01.2023 року №796, ОСОБА_4 має хронічне захворювання хребта з вираженими больовими синдромами.
Згідно заключення магнітно-резонансої томографії від 13.06.2022 року, проведеної ПП «Медіейл», ОСОБА_4 має МР-ознаки порушення статики, у вигляді випрямлення поперекового лордозу. Наявні ознаки дегенеративно-дистрофічних змін попереково-крижового відділу хребта, ускладненого протрузіями міжхребцевих дисків L3-L4, L4-L5, L5-S1.
Аналогічні за своєю суттю висновки зазначені у Консультативному висновку нейрохірурга, виданого Міжнародним центром нейрохірургії від 15.05.2018 року, у заключенні Магнітно-резонансної томографії МРТ-центру «Киевмед» від 15.07.2018 року, у висновку Магнітно-резонансної томографії Медично-діагностичного центру «МРТ» від 13.05.2018 року.
Таким чином доказами підтверджується наявність стійкого та хронічного захворювання ОСОБА_4 хворобами хребта з явно вираженими больовими синдромами, що вказує на незадовільний стан здоров'я.
Поряд з цим відповідно до Заключення триплексного сканування екстракраніальних судин, проведеного 11.07.2022 року Клінікою ім. Галченко В.В. у ОСОБА_4 підвищені швидкісні показники по переднім (парним) мізковим артеріям симетрично підвищені. Швидкісні показники по середнім (парним) мізковим артеріям асиметричні підвищені, більше підвищені ліворуч. Швидкісні характеристики кровотоку і показники індексів, що характеризують рівень мозкового судинного переферійного опору можуть бути обумовлені церебральною ангіодістонією з порушенням регуляції тонусу артерій, а також з ознаками можливої дисциркуляторної енцефалопатії. Також зареєстровані ознаки венозної внутрішньочерепної дисциркуляції.
Відповідно до Заключення Протоколу дослідження варіабельності серцевого ритму, виданого Інститутом геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України, Відділення реабілітації неврологічних хворих у ОСОБА_4 наявні ознаки серцево-судинного захворювання.
Також, у підозрюваного ОСОБА_4 наявні захворювання ока, а саме у нього спостерігалося відслоювання сітківки і вказана хвороба лікувалася оперативним способом, що відповідно підтверджується Випискою із медичної карти амбулаторного хворого АПВ «Центр лазерних методів лікування ока», виданою 19.01.2023 року, що вказує на незадовільний стан здоров'я і виключає застосування найбільш суворого виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки в місці його постійного проживання, у тому числі у нього наявна родина, дві доньки, хвора мати похилого віку, за якими він постійно здійснював догляд.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід, як тримання його під вартою - є надмірно суворим в світлі актуальних ризиків та особи підозрюваного, а тому у слідчого судді відсутні підстави стверджувати, що у кримінальному провадженні наявні та доведені ризики, які передбачені частиною першою статті 177 КПК України, які б унеможливлюють застосування іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
На підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, слідчий суддя оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік підозрюваного; міцність соціальних зв'язків, наявність сім'ї; відсутність судимостей; дотримання підозрюваним умов застосованого запобіжного заходу та виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку про задоволення клопотання та зміну запобіжного заходу на домашній арешт в певний період доби.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 2, 8, 22, 26, 177, 178, 179, 182, 183, 201, 205, 309, 372, 376, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Змінити підозрюваному у кримінальному провадженні № 42014100120000009 від 22.04.2014, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22:00 години по 06:00 годину наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 42014100120000009 від 22.04.2014, а саме до 15.04.2024.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 15.04.2024 наступні обов'язки:
1) не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду
4) здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні № 42014100120000009 від 22.04.2014.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_9