20 лютого 2024 р. Справа № 520/23121/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Бартош Н.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2023, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків, повний текст складено 29.09.23 по справі № 520/23121/23
за позовом ОСОБА_1
до Бюро економічної безпеки України
про визнання дій протиправними та скасування наказу
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії БЕБ України, які полягають у призначенні службового розслідування відносно ОСОБА_1 за відсутності ознак дисциплінарного проступку та порушення службової (трудової) дисципліни, на підставі ініціювання службового розслідування неуповноваженим органом - Департаментом детективів внутрішньої безпеки та захисту, співробітники якого у безапеляційній та категоричній формі вимагали від ОСОБА_1 надати письмові пояснення, наполягаючи, що це є обов'язком, а не правом особи; проведенні службового розслідування неуповноваженим складом Дисциплінарної комісії, більшість членів якої відмовилися повідомити ОСОБА_1 свої дані; незаконному присвоєнню матеріалам службового розслідування та наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності грифу «Для службового користування», чим незаконно обмежено право ОСОБА_1 на отримання копій зазначених документів; формулюванні висновків Дисциплінарної комісії із виходом за межі обставин, що слугували причиною для службового розслідування; не внесенні до наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності конкретних відомостей, які свідчать про порушення ним вимог Законів, Статутів, підзаконних актів та відомчих інструкцій; скасувати наказ Бюро економічної безпеки України від 28.07.23 №165-К/ДСК-ДП про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього стягнення у вигляді оголошення догани.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 р. в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу , вважає рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року таким , що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права судом першої інстанції, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам справи. Так , вказує , що рішення підлягає скасуванню внаслідок: - неповного з'ясування обставин справи , а саме не з'ясування обставин справи пов'язаних з: 1) відсутністю в наказі (рішенні) в.о. Директора Бюро економічної безпеки України № 155-к/ ДСК-ДП від 05 липня 2023 року про проведення службового розслідування обставин, що стали підставою для ініціювання службового розслідування, його незаконність та як наслідок незаконність діяльності Дисциплінарної комісії ; 2) незаконним продовженням строків проведення службового розслідування, зокрема їх продовження з порушенням процедури та за відсутності відповідних підстав, що зокрема призвело до здійснення службового розслідування щодо Позивача поза межами законних строків такого розслідування; 3) фактом подання рапортів Позивача від 29.06.2023 №9.3/3.2.1/4457 та від 06.07.2023 №9.3/3.2.1/4560-23 як виконання вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо необхідності повідомлення керівника (прямого керівника), який віддав незаконний наказ; 4) з незаконним присвоєнням матеріалам службового розслідування грифу «для службового користування» - неправильне застосування норм матеріального права, а саме положень частини 4 статті 36 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині того, що є дисциплінарним проступком осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України та не правильне застосування статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 60 Інструкції з діловодства в Бюро економічної безпеки України, затвердженої наказом Бюро економічної безпеки України від 01.02.2023 №37; пункту 9 Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію в Бюро економічної безпеки України та територіальних управліннях Бюро економічної безпеки України, затвердженої наказом Бюро економічної безпеки України від 21.11.2022 №341. Також, вказує , що суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення неправильно застосував такі норми: - а незастосування частини 4 статті 36 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», статей 5 та 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, в частині того, що є дисциплінарним проступком осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України; - застосування пункту 60 Інструкції з діловодства в Бюро економічної безпеки України, затвердженої наказом Бюро економічної безпеки України від 01.02.2023 №37, який не підлягав застосуванню. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладенні в апеляційній скарзі , просить суд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року скасувати повністю; 2. Ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Бюро економічної безпеки України подало до суду відзив на апеляційну скаргу , вважає , що доводи , викладенні в апеляційній скарзі є помилковими і необґрунтованими, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2023 року у справі № 520/23121/23 залишити в силі.
Від позивача до суду надійшли додаткові пояснення , в яких повідомляє суд , що ним визнається правомочність складання Керівником Департаменту детективів внутрішньої безпеки та захисту працівників Доповідної записки №9.17/17.4/524-23. Керівник Департаменту детективів внутрішньої безпеки та захисту працівників у будь-якому разі мав право, у випадку встановлення обставин, що можуть свідчити про протиправні дії чи бездіяльність працівника Бюро економічної безпеки України, повідомити в.о. Директора Бюро економічної безпеки України про такі обставини. Також ним не оскаржуються повноваження в.о. Директора Бюро економічної безпеки України Едуарда ФЕДОРОВА на призначення наказом №155-к/ДСК-ДП від 05.07.2023 службового розслідування щодо імовірних фактів дисциплінарного порушення. Також повідомляє, що ним визнаються наступні фактичні, встановлені судом першої інстанції обставини справи : Керівником Департаменту детективів внутрішньої безпеки та захисту працівників Ігорем ПАХОЛКА була складена Доповідна записка №9.17/17.5/504-23 від 26.06.2023 на ім'я в. о. Директора Бюро економічної безпеки України Едуарду ФЕДОРОВУ щодо виявлення порушень працівниками Департаменту аналізу інформації та управління ризиками . Доповідною запискою №9.17/17.5/504-23 в. о. Директора Бюро економічної безпеки України Едуарду ФЕДОРОВУ було повідомлено про імовірне вчинення дисциплінарного порушення, яке полягало у запізненні на роботу на 21 (двадцять одну) хвилину 20.06.2023 р. В. о. Директора Бюро економічної безпеки України Едуардом ФЕДОРОВИМ була підтримана Доповідна записка №9.17/17.5/504-23 шляхом проставлення резолюції у електронній системі документообігу Відповідача. Згідно зазначеної резолюції він мав прибути до Департаменту детективів внутрішньої безпеки та захисту працівників, з метою з'ясування причин порушення трудової дисципліни та надання письмових пояснень до 29.06.2023 р.Однак , вважає, що судом першої інстанції невірно встановлено правову природу поданих ним Рапорту №9.3/3.2.1/4457-23 та Рапорту №9.3/3.2.1/4650-23, унаслідок чого суд дійшов невірного висновку про наявність у цих діях складу дисциплінарного проступку. Вказує , що Дисциплінарна комісія Бюро економічної безпеки України, яка здійснювала щодо нього дисциплінарне провадження діяла під час проведення засідання імовірно у неповноважному складі. Дисциплінарне провадження відносно проведене в порушення строків його проведення та проводились за документами, які містять явні ознаки підробки.
Від Бюро економічної безпеки України до суду надійшли додаткові пояснення . в яких посилається на помилковість додаткових пояснень позивача до апеляційної скарги .
Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і заявником не наведено достатніх мотивів для необхідності призначення справи до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи у їх сукупності , колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що позивач є кадровим співробітником Бюро економічної безпеки України, має спеціальне звання лейтенант БЕБ, перебуває на посаді старшого аналітика відділу оперативного аналізу ризиків у сфері оподаткування управління оперативного аналізу.
Згідно наказу керівника Бюро економічної безпеки України від 28.07.23 №165-К/ДСК- ДП за порушення службової дисципліни та неналежне виконання службових обов'язків на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Вказаний наказ доведений до відома позивача 28 липня 2023 року у Департаменті персоналу БЕБ України.
Позивач вважає зазначене рішення суб'єкта владних повноважень протиправним та незаконним, оскільки воно ухвалене всупереч вимог існуючих нормативно-правових актів, що стало причиною звернення до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову , суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність дії БЕБ України щодо призначення службового розслідування відносно ОСОБА_1 та наявність в діях позивача дисциплінарного проступку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог , виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» Директор БЕБ очолює БЕБ та здійснює керівництво його діяльності, забезпечує виконання покладених на нього завдань; видає у межах повноважень накази і розпорядження, надає доручення, що є обов'язковими для виконання працівниками БЕБ.
Порядок проходження служби особами, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються Законом України «Про Бюро економічної безпеки України», Положенням. На осіб, які мають спеціальні звання БЕБ поширюються Дисциплінарний статут з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про Бюро економічної безпеки України».
Положення передбачає, що особи, які мають спеціальні звання БЕБ користуються правами і виконують службові обов'язки відповідно до законодавства та цього положення (пункт 50). За протиправні дії чи бездіяльність під час виконання службових обов'язків особи, які мають спеціальні звання БЕБ, несуть відповідальність згідно з вимогами закону (пункт 51). Особи, які мають спеціальні звання БЕБ зобов'язані, зокрема, чесно і сумлінно додержуватись присяги працівника БЕБ, Конституції та законів України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки, накази безпосередніх та прямих керівників; додержуватись правил професійної етики; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; звертатись із службових питань до свого безпосереднього керівника і з його дозволу - до прямого керівника, з особистих питань - до свого керівника відповідно до повноважень; доповідати своїм безпосереднім керівникам про події та обставини, що стосуються виконання службових обов'язків, а також про зроблені їх іншим керівником зауваження (пункт 53).
Підставами для притягнення осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, до дисциплінарної відповідальності є зокрема, невиконання чи неналежне виконання обов'язків, інші підстави, передбачені Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Кодексом законів про працю України.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 37 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» підставами для притягнення осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, до дисциплінарної відповідальності є невиконання чи неналежне виконання обов'язків; незаконне розголошення інформації з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв'язку з виконанням ними своїх повноважень; порушення правил професійної етики.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна зобов'язує знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах їм повноважень та відповідно до закону; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявленні порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Нормами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
В силу частин другої, третьої та десятої статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до Положення про дисциплінарну комісію БЕБ України, затверджене наказом БЕБ № 15 від 24.01.2023 рішення про проведення службового розслідування стосовно працівників БЕБ, які працюють на посадах у центральному апараті БЕБ, що передбачають спеціальні звання БЕБ приймаються Директором БЕБ або особою, яка виконує обов'язки. Рішення про проведення службового розслідування оформлюється наказом та має містити, зокрема обставини, що стали підставою для ініціювання службового розслідування.
Відповідно до Положення про дисциплінарну комісію БЕБ України, затвердженого наказом БЕБ №15 від 24.01.2023, дисциплінарна комісія утворюється у складі семи осіб, з яких чотири особи визначаються Директором із працівників БЕБ, три особи визначаються Радою громадського контролю при БЕБ.
Персональний склад дисциплінарної комісії затверджується наказом БЕБ. У разі звільнення особи або виникнення інших підстав, які унеможливлюють виконання такою особою функцій члена дисциплінарної комісії, склад дисциплінарної комісії може бути змінений. Внесення змін до персонального складу дисциплінарної комісії здійснюється шляхом видання відповідного наказу БЕБ.
Наказом БЕБ №2 від 04.01.2023 утворено дисциплінарну комісію БЕБ України та затверджено її персональний склад, який у зв'язку із кадровими змінами змінювався відповідно до наказів БЕБ №43 від 06.02.2023, №137 від 09.05.2023 та №179 від 06.06.2023 наказ розміщено на офіційному веб-сайті БЕБ, що підтверджується матеріалами справи.
З матеріалів справи вбачається , що наказом БЕБ від 05.07.2023 № 155-к/ДСК-ДП «Про проведення службового розслідування» призначено проведення службове розслідування стосовно старшого аналітика відділу оперативного аналізу ризиків у сфері оподаткування управління оперативного аналізу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками ОСОБА_1 за ознаками дисциплінарного проступку, що полягає в порушенні службової дисципліни та неналежному виконанні посадових обов'язків.
Так, підставою порушення службового розслідування стосовно старшого аналітика Департаменту аналізу інформації та управління ризиками ОСОБА_1 є данні, викладені в доповідній записці керівника Департаменту детективів внутрішньої безпеки та захисту інформації працівників № 9.17/17.4/524-23 від 04.07.2023.
За змістом доповідної записки № 9.17/17.4/524-23 від 04.07.2023, старший аналітик Департаменту аналізу інформації та управління ризиками ОСОБА_1 в порушення вимог Правил внутрішнього розпорядку для осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, введених в дію наказом БЕБ від 10.01.2023 № 7 та пункту 53 Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання БЕБ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.22 № 1333 без поважних причин запізнився на робоче місце 20.06.2023 та прибув на роботу о 09-21 год., не зважаючи на те, що його робочий час розпочинається о 09-00 год.
26.06.2023 за вихідним № 9.17/17.5/504-23 Департаментом ВБ проінформовано в.о. Директора про виявлені факти запізнень на робочі місця посадовими особами БЕБ та надано пропозиції щодо забезпечення прибуття вказаних в доповідній записці працівників, зокрема, ОСОБА_1 до Департаменту ВБ у строк до 29.06.2023 з метою надання відповідних пояснень.
З такою пропозицією в.о. Директора погодився та згідно резолюції, доручив керівникам самостійних структурних підрозділів забезпечити прибуття підпорядкованих працівників до Департаменту ВБ для надання пояснень.
У відведенні строки до Департаменту ВБ ОСОБА_1 не з'явився та станом на 04.07.2023 не надав свої пояснення, при цьому 29.06.2023 направив на адресу керівника Департаменту ВБ рапорт за № 9.3/3.2.11/4457 зі змісту якого встановлено, що останній вважає доручення в.о. Директора незаконною вказівкою. Зазначений рапорт ОСОБА_1 підписав власним КЕП та направив засобами електронного документообігу без візи безпосереднього керівника на адресу керівника Департаменту ВБ без наявних повноважень, з порушенням Інструкції з діловодства в БЕБ, затвердженої наказом БЕБ від 01.02.2023 № 37.
Так, у відповідності до пункту 3 доручення в.о. Директора від 29.05.2023 № 31 посадовим особам БЕБ наголошено на недопущення підписання документів, які не наділені правом підпису та без візи безпосереднього керівника. Крім того, на час ознайомлення з вказаним рапортом ОСОБА_1 встановлено, що рапорт містить повну посаду керівника Департаменту ВБ, яка у відповідності до пункту 3.3. розділу 3 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у БЕБ, затвердженого наказом БЕБ від 14.06.2023 № 191, є інформацією «для службового користування», однак створеному документу виконавець не надав відповідного грифу «Для службового користування», що в свою чергу тягне за собою заниження грифу.
Таким чином, старший аналітик Департаменту аналізу інформації та управління ризиками ОСОБА_1 порушив Правила внутрішнього розпорядку дня осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, введені в дію наказом БЕБ від 10.01.2023 № 7, пункту 53 Положення, не виконав доручення в.о. Директора та у подальшому під час створення, реєстрації та направлення рапорту від 29.06.2023 за № 9.3/3.2.1/4457 на адресу Департаменту ВБ порушив пункт 60 Інструкції з діловодства в БЕБ, затвердженої наказом БЕБ від 01.02.2023 № 37, пункту 3 доручення в.о. Директора БЕБ від 29.05.2023 № 31 та пункту 3.1. розділу 3 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у БЕБ від 14.06.2023 № 191.
Наведенні обставини слугували підставою для прийняття наказу БЕБ від 05.07.2023 № 155-к/ДСК-ДП «Про проведення службового розслідування» стосовно ОСОБА_1 із зазначенням підстави - доповідна записка керівника Департаменту детективів внутрішньої безпеки та захисту інформації працівників № 9.17/17.4/524-23 від 04.07.2023. стосовно порушень службової дисципліни ОСОБА_1 .
Отже, в наказі (рішенні) в.о. Директора Бюро економічної безпеки України № 155-к/ДСК-ДП від 05 липня 2023 року про проведення службового розслідування наведені обставини, що стали підставою для ініціювання службового розслідування.
Суд зазначає, що за приписами ч.4 ст.14 Дисциплінарного статуту підставами для призначення службового розслідування, зокрема, є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, про вчинення поліцейським порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку.
Як наслідок, колегія суддів вважає, що доповідна записка керівника Департаменту детективів внутрішньої безпеки та захисту інформації працівників № 9.17/17.4/524-23 від 04.07.2023. стосовно порушень службової дисципліни ОСОБА_1 є достатньою підставою для призначення службового розслідування відносно нього.
Таким чином, службове розслідування за вказаним фактом призначено за підстав та у порядку, передбачених законодавством України.
Відповідно до ч.2 ст. 16 Дисциплінарного статуту у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Наказом БЕБ від 20.07.2023 № 162-к/дск-дп «Про продовження строку проведення службового розслідування» було продовжено строк проведення службового розслідування на підставі службової записки від 18.07.2023 №9.10/10/689-23, про що визначено безпосередньо у самому наказі
Тому, є безпідставними посилання апелянта на незаконне продовження строків проведення службового розслідування на підставі доповідної записки керівника Департаменту аналізу інформації та управління ризиками від 14.08.2023 № 9.3/3.3.3/5515-23, оскільки така доповідна записка не має відношення до даної справи, і була видана до наказу БЕБ від 15.08.2023 № 171-к/ДСК-ДП, законність якого встановлено в іншій судовій справі № 520/25068/23 .
Колегія суддів зазначає, що продовження термінів ніяким чином не вплинуло на права позивача, загальні терміни службового розслідування порушено не було, що не спростовується і позивачем.
Тобто, на підставі наказів БЕБ від 05.07.2023 № 155-к/ДСК-ДП «Про проведення службового розслідування» та від 20.07.2023 № 162-к/ДСК-ДП «Про продовження проведення службового розслідування», відповідно до положень Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», Положення про дисциплінарну комісію Бюро економічної безпеки України, затвердженого наказом БЕБ від 24.01.2022 № 15, Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-УІІІ, Дисциплінарною комісією Бюро економічної безпеки України проведено службове розслідування стосовно старшого аналітика відділу оперативного аналізу ризиків у сфері оподаткування управління оперативного аналізу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками ОСОБА_1 за ознаками дисциплінарного проступку, що полягає в порушенні службової дисципліни та неналежному виконанні посадових обов'язків.
За результатами такого розслідування складено висновок від 27.07.2027 № 51ДСК-23 , в якому встановлено , що за порушення службової дисципліни та неналежному виконанні службових обов'язків, що призвело до порушення вимог статей 1, 2, 5 Дисциплінарного статуту, пунктів 50, 53, 54 Положення № 1333, Правил внутрішнього розпорядку для осіб, які мають спеціальні звання БЕБ України, введених в дію наказом БЕБ від 10.01.2023 №7, пункту 5 розділу І, пунктами 12, 13 розділу II Правил професійної етики працівників БЕБ, затверджених наказом БЕБ від 30.06.2022 №129, пункту 60 Інструкції з діловодства в БЕБ, затвердженої наказом БЕБ від 01.02.2023 № 37, пункту 3 доручення в.о. Директора БЕБ від 29.05.2023 № 31, розділу 5 Положення про відділ, розділів 1, 7 посадової інструкції старшого аналітика від 30.03.2023, затвердженої Директором БЕБ, старший аналітик відділу оперативного аналізу ризиків у сфері оподаткування управління оперативного аналізу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБ ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у виді догани.
Так, в ході службового розслідуванням було встановлено , що за результатами моніторингу дотримання трудової дисципліни, в тому числі розпорядку дня, затвердженого наказом БЕБ від 10.01.2023 №7 «Про введення в дію Правил внутрішнього службового розпорядку БЕБ, Правил внутрішнього трудового розпорядку БЕБ, Правил внутрішнього розпорядку для осіб, які мають спеціальні звання БЕБ та своєчасності прибуття працівників БЕБ на роботу, Департаментом детективів ВБ зафіксовано запізнення працівників БЕБ на робочі місця, у тому числі встановлено запізнення працівника Департаменту аналізу інформації та управління ризиками ОСОБА_1 20.0612023 на 21 хвилину.
За резолюцією в.о. Директора БЕБ керівникам самостійних структурних підрозділів доручено забезпечити прибуття вказаних працівників до Департаменту ВБ з метою з'ясування причин порушення трудової дисципліни та надання пояснень у строк до 29.06.2023, та Департаменту ВБ доповісти про вжиті заходи 03.06.2023 (Доповідна записка №9.17/17.5/504-23 від 26.06.2023).
У встановлений в доповідній записці від 26.06.2023 № 9.17/17.5/504-23 письмові пояснення ОСОБА_1 щодо причин запізнення 20.06.2023 на робоче місце надано не було.
При цьому 29.06.2023 ОСОБА_1 на ім'я його безпосереднього керівника - т.в.о. керівника відділу оперативного аналізу ризиків у сфері оподаткування ОСОБА_2 та керівника Департаменту ВБ був поданий письмовий рапорт за № 9.3/3.2.1/4457-23, в якому ОСОБА_1 вказав на незаконність наказу про отримання від нього письмових пояснень співробітниками Департаменту ВБ з посиланням на положення Дисциплінарного статуту та Положення.
Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_1 , наданими в рамках службового розслідування та підтриманим ним на засідання Дисциплінарної комісії, його запізнення 20.06.2023 на робоче місце відбулось у зв'язку з несприятливою дорожньою обстановкою, про своє запізнення на робоче місце ОСОБА_1 засобами телефонного зв'язку повідомив свого безпосереднього керівника ОСОБА_2 . Вказану обставину також в ході службового розслідування підтвердив і ОСОБА_2 , який повідомив, що ОСОБА_1 попередив його про своє запізнення на роботу 20.06.2023. Стосовно відмови у наданні пояснень Департаменту ВБ ОСОБА_1 пояснив, що вимога надавати такі пояснення суперечить нормам Дисциплінарного статуту Національної поліції України, норми якого передбачають, що контроль за службовою дисципліною здійснює безпосередній керівник. Перекладання таких функцій на інших осіб та підрозділи будь-якими під законними актами (наказами, доповідними, розпорядженнями, дорученнями) не передбачено та є на думку ОСОБА_1 незаконними. Також ОСОБА_1 зазначив, що у разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) такий наказ, та своєму безпосередньому керівнику, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику
Так , відповідно до статті 17 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» Директор БЕБ очолює БЕБ та здійснює керівництво його діяльності, забезпечує виконання покладених на нього завдань; видає у межах повноважень накази і розпорядження, надає доручення, що є обов'язковими для виконання працівниками БЕБ.
Розділ IX Правил внутрішнього трудового розпорядку встановлює, що письмові та усні вказівки Директора БЕБ, надані межах повноважень працівникам з питань правил внутрішнього трудового розпорядку, є обов'язковими для виконання. Недотримання вимог цих правил є підставою для притягнення працівника до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством. Питання, пов'язані із застосуваннями цих Правил вирішуються Директором БЕБ.
Відповідно до пункту 54 Положення, особи, які мають спеціальні звання БЕБ, під час виконання покладених на них обов'язків підпорядковуються тільки своєму безпосередньому та прямому керівнику. Ніхто, крім безпосереднього і прямого керівника (за винятком випадків, прямо передбачених законом), не може надавати будь-які письмові чи усні вказівки, вимоги, доручення особам, які мають спеціальні звання БЕБ, або іншим способом втручатися в законну діяльність осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, зокрема діяльність, пов'язану з кримінальними провадженнями або провадженням у справах про адміністративні правопорушення.
Дисциплінарний статут у статті 2 визначає керівника як службову особу, наділену правами та обов'язками з організації діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхнього службовою діяльністю. Керівник, якому поліцейській підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником. Під час виконання службових обов'язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.
Так, дисциплінарною комісією БЕБ встановлено, що шляхом проставлення резолюції в.о. Директора була підтримана доповідна записка керівника Департаменту ВБ № 9.17/17.5/504-23 від 26.06.2023 про необхідність надання пояснень працівниками, які допустили запізнення на робоче місце.
Відповідно до Положення про департамент детективів внутрішньої безпеки та захисту працівників, затвердженого наказом БЕБ від 30.03.2023 № 4-ДСК, до функціональних обов'язків підрозділу відноситься зокрема, моніторинг за дотриманням працівниками правил внутрішнього розпорядку, правил професійної етики; інформаційне аналітичне забезпечення керівництва БЕБ про стан дисципліни, дотримання законності, негативних явищ і тенденцій у БЕБ; за письмовим зверненням керівника департаменту з метою виконання функцій Департаменту, здійснює виклик працівників структурних підрозділів БЕБ та його територіальних управлінь для отримання від них відповідних пояснень (у тому числі письмових).
Таким чином, погодження здійснення виконання Доповідної записки Департаменту ВБ № 9.17/17.5/504-23 від 26.06.2023 щодо дотримання працівниками БЕБ внутрішнього розпорядку дня, було здійснено в.о. Директора на підставі та в межах повноважень, у спосіб встановлений Законом України «Про Бюро економічної безпеки України», та не суперечило нормам Положення, Правил внутрішнього трудового розпорядку та Дисциплінарного статуту.
При цьому, у додаткових поясненнях до апеляційної скарги Позивач зазначає, що визнає правомірність функцій та законність надання пояснень Департаменту ВБ щодо порушення ним трудової дисципліни.
Слід зазначити, що згідно з доповідною запискою детектива Департаменту ВБ № 9.17/17.3/522-23 від 04.07.2023 щодо можливих порушень з боку працівників Департаменту ВБ, керівника Департаменту ВБ повідомлено, інформація викладена в рапорті старшого аналітика ОСОБА_1 від № 9.3/3.2.1/4457-23 щодо незаконності наказу в.о. Директора щодо отримання письмових пояснень працівниками департаменту ВБ свого підтвердження не знайшла.
Також, 30.06.2023 в.о. Директора доповідною запискою заступника керівника департаменту ВБ - керівника відділу № 9.17/17.2/516-23 від було поінформовано про виконання заходів, вказаних у доповідній записці від 26.06.2023 № 9.17/17.5/504-23, а саме відібранні 16 письмових пояснень у працівників БЕБ щодо дотримання трудової дисципліни та проведено профілактичні бесіди по дотриманню ними вимог розпорядку дня, затвердженого наказом БЕБ від 10.01.2023 № 7, при цьому пояснення не були надані лише ОСОБА_1 .
Тобто, перелічені аргументи ОСОБА_1 щодо відмови від виконання наказу в.о. Директора про надання пояснень є хибними та такими, що не набули підтвердження ні під час службового розслідування ні під час судового розгляду.
Підпунктом 11 частини першої статті 3 Закону визначений принцип єдиноначальності у реалізації повноважень Бюро економічної безпеки України, підпунктом 20 частини першої статті 17 Закону визначено, що накази і розпорядження, доручення Директора БЕБ є обов'язковими для виконання працівниками БЕБ.
Таким чином, в ході службового розслідування встановлено в діях ОСОБА_1 грубе порушення службової дисципліни, що виражається в умисній відмові від виконання наказу в.о. Директора.
Також, 03.07.2023 керівником Департаменту забезпечення документообігу та контролю була скерована службова записка до Департаменту детективів внутрішньої безпеки та захисту працівників про порушення ОСОБА_1 . Інструкції з діловодства, затвердженого наказом БЕБ від 01.02.2023 № 37, та доручення в.о. Директора БЕБ від 29.05.2023 №31.
04.07.2023 Департаментом ВБ скеровано до ім'я в.о. Директора БЕБ доповідну записку за № 9.17/17.4/524-23, у якій зазначено, що вказаний рапорт від 29.06.2023 за № 9.3/3.2.1/4457-23 ОСОБА_1 підписав власним КЕП та направив засобами електронного документообігу МеgароlіsDосNet без візи (погодження) безпосереднього керівника на адресу керівника Департаменту
ВБ.
07.07.2023 керівником Департаменту забезпечення документообігу та контролю була скерована службова записка від 07.07.2023 № 9.12/12/504-23 до Департаменту ВБ про порушення ОСОБА_1 . Інструкції з діловодства, затвердженої наказом БЕБ від 01.02.2023 № 37, та доручення в.о. Директора БЕБ від 29.05.2023 № 31, а саме останній підписав рапорт від 06.07.2023 № 9.3/3.2.1/4650-23 власним КЕП та направив засобами електронного документообігу MegapolisDocNet без візи (погодження) безпосереднього керівника на адресу в.о. Директора БЕБ ОСОБА_3 . Дану службову записку від № 9.12/12/504-23 із рапортом ОСОБА_1 від 06.07.2023 № 9.3/3.2.1/4650-23 Департаментом ВБ було скеровано до дисциплінарної комісії БЕБ службовою запискою від 10.07.2023 № 9.17/17.4/540-23 для долучення до матеріалів службового розслідування.
На час написання зазначених рапортів ОСОБА_1 організацією роботи у його відділі займався т.в.о. керівника відділу Департаменту аналізу інформації та управління ризиками ОСОБА_4 .
В ході службового розслідування ОСОБА_5 пояснив, що в системі електронного документообігу МеgароlіsDосNet є вільний доступ до створення та підписання будь-якого документа будь-яким працівником за власним електронним підписом. У нього, як т.в.о. керівника відділу , не має змоги проконтролювати створення, підписання та направлення засобами електронного документообігу ОСОБА_1 .
Дисциплінарна комісія, оцінюючи дії ОСОБА_1 щодо підписання власним КЕП та скерування системою документообігу MegapolisDocNet самостійно рапортів: № 9.3/3.2.1/4457-23 від 29.06.2023 на т.в.о. керівника відділу оперативного аналізу ризиків у сфері оподаткування ОСОБА_2 та керівнику Департаменту ВБ, № 9.3/3.2.1/4560-23 від на в.о. Директора, зазначає, що у відповідності до пункту 60 Інструкції з діловодства в Бюро економічної безпеки України затвердженої наказом БЕБ від 01.02.2023 № 37, посадові особи БЕБ підписують документи в межах своїх повноважень (пункти 202-207 цієї Інструкції), визначених актами законодавства, іншими нормативно-правовими актами відповідно до цієї Інструкції». Зокрема, згідно із пунктом 53 Положення особи, які мають спеціальні звання БЕБ, зобов'язані звертались із службових питань до свого безпосереднього керівника і з його дозволу - до прямого керівника, з особистих питань - до свого керівника відповідно до повноважень; доповідати своїм безпосереднім керівникам про події та обставини, що стосуються виконання службових обов'язків, а також про зроблені їм іншими керівниками зауваження.
Згідно з пунктом 5 розділу І, пунктом 12 розділу II Правилами професійної етики працівників БЕБ, затверджених наказом БЕБ від 30.06.2022 № 129, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.08.2022 № 943/38279, працівник має дотримуватись встановлених цими правилами основних моральних та професійно-етичних принципів. Зокрема, дотримуватись принципу субординації, а саме підпорядковуватись своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов'язки, виконувати письмові та усні доручення керівника, видані в межах його повноважень, повідомляти безпосереднього керівника про доручення, отримані від керівника вищого рівня; принципу доброчесності: використовувати своє службове становище лише для виконання своїх посадових (службових) обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та на умовах повноважень, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами; принципу оперативності: своєчасно, точно, результативно і відповідально виконувати посадові (службові) обов'язки, накази БЕБ, розпорядження та доручення керівників, наданих на підставі та у межах їх повноважень; принципу дисциплінованості та гідної поведінки: вчасно прибувати на робоче місце та дотримуватись правил етикету, належного зовнішнього вигляду, внутрішнього трудового розпорядку БЕБ, вимог з організації охорони та пропускного режиму на території БЕБ; використовувати робочий час лише для виконання завдань і функцій передбачених посадовими (службовими) обов'язками.
Як було встановлено в ході службового розслідування підготовка, підписання та скерування вказаних рапортів були здійснені ОСОБА_1 без погодження зі своїм безпосереднім керівником ОСОБА_2 , більш того, отримавши рапорт ОСОБА_1 від 29.06.2023 № 9.3/3.2.1/4457 в системі електронного документообігу MegapolisDocNet , ОСОБА_2 відкликав документ з позначкою «Документ оформлено з порушенням вимог доручення в.о. Директора БЕБ від 29.06.2023 № 31», про існування рапорту № 9.3/3.2.1/4560-23 від 06.07.2023 на в.о. Директора Вороневичу Є.В., з його слів, взагалі не було відомо.
З метою забезпечення належного погодження та підписання документів, удосконалення документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними в паперовій та електронній формах у БЕБ, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням, в.о. Директора було прийнято Доручення від 29.05.2023 № 31, згідно з яким керівникам структурних підрозділів було доручено повторно ознайомити всіх підлеглих працівників з Інструкцією з діловодства в БЕБ, затвердженої наказом БЕБ від 01.02.2023 №37, Регламентом роботи БЕБ, затвердженим наказом БЕБ від 10.05.2023 № 140. Також наголошено на недопущені підписання документів, які не наділені правом підпису та без візи безпосереднього керівника.
У відповідності до пункту 5 доручення в. о. Директора від 29.05.2023 № 31, в разі виявлення порушень зазначених в пункті 3 Доручення ініціюється питання щодо притягнення до відповідальності порушника та його безпосереднього керівника.
За матеріалами службового розслідування, підтверджено ознайомлення ОСОБА_1 з дорученням в.о. Директора від 29.05.2023 № 31; Інструкцією з діловодства в БЕБ, затвердженої наказом БЕБ від 01.02.2023 №37, Регламентом роботи БЕБ, затвердженим наказом БЕБ від 10.05.2023 № 140. Також про факт ознайомлення з вказаними організаційно-розпорядчими актами було підтверджено ОСОБА_1 при наданні пояснень на засіданні Дисциплінарної комісії БЕБ 18.07.2023.
Також, під час підготовки рапорту Сінцовим М.В. від 29.06.2023 № 9.3/3.2.1/4457, останній зазначив у ньому повну посаду керівника Департаменту детективів внутрішньої безпеки та захисту працівників, яка у відповідності до п.п. 3.3 розділу 3 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію, у Бюро економічної безпеки України від 14 червня 2023 року № 191 є інформацією «для службового користування», однак створеному документу виконавець не надав відповідного грифу «Для службового користування», що в свою чергу тягне за собою заниження грифу.
Згідно з пунктами 2,3 Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію в Бюро економічної безпеки України та територіальних управліннях Бюро економічної безпеки України, затвердженої наказом БЕБ від 21.11.2022 № 341 в БЕБ функціонує постійно діюча Комісія з питань роботи із службової інформацією (далі - Комісія), до основних завдань якої віднесено, зокрема, складання на підставі пропозицій структурних підрозділів БЕБ та з урахуванням вимог законодавства переліку відомостей, що становлять службову інформацію і подання його на затвердження Директору БЕБ; перегляд документів з грифом «Для службового користування» з метою його підтвердження або скасування обмеження грифу; розгляд питання подо присвоєння грифа «Для службового користування» документам, що містять службову інформацію, яка не передбачена переліком відомостей, за поданням осіб, які підписують такий документ.
Рішення щодо необхідності присвоєння документу грифа «Для службового користування» приймає виконавець або посадова особа, яка підписує документ, відповідно до переліку відомостей та з дотриманням вимог частини 2 статті 6 та статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації». В окремих \ випадках питання щодо необхідності присвоєння документу грифа «Для службового користування» може розглянути Комісія за поданням посадової особи, яка підписує документ (пункт 9 Інструкції).
Оцінка належності відомостей, зазначених в Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в Бюро економічної безпеки України, затвердженого наказом БЕБ від 01.02.2022 № 27 (з змінами) до відомостей, що становлять службову інформацію можливе лише після застосування «трискладового тесту». При цьому, проведення такої оцінки входить до повноважень особи, зазначеної в пункті 9 Інструкції та Комісії на підставі доповідних записок (подань) заінтересованих структурних підрозділів із відповідним обґрунтуванням доцільності або недоцільності віднесення конкретної інформації до службової. В разі відсутності хоча б однієї зі зазначених вище трьох вимог «трискладового тесту» законні підстави для обмеження доступу до інформації відсутні.
Наказ БЕБ від 01.02.2022 № 27 (зі змінами) є чинним .
Законом України «Про Бюро економічної безпеки України» визначено, що БЕБ є центральним органом виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.
У зв'язку з цим БЕБ виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції та уповноважено збирати, обробляти та аналізувати інформацію щодо кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності. Згідно із Законом України «Про Бюро економічної безпеки України», нормами Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» БЕБ здійснює оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у межах передбаченої законом підслідності.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативні підрозділи, зокрема, БЕБ проводять слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні за дорученням слідчого, дізнавача, прокурора в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» БЕБ є суб'єктом, який безпосередньо здійснює боротьбу з тероризмом у межах своєї компетенції.
Також, відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» служба в БЕБ є державною службою особливого характеру.
Таким чином, враховуючи особливості покладених на БЕБ завдань та беручи до уваги правоохоронну функцію БЕБ, обмеження доступу до відомостей щодо належності до підрозділів внутрішньої безпеки, оперативної підтримки, підрозділів які здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування, підрозділів, які здійснюють інформаційно-пошукову та аналітично-інформаційну роботу, відповідає захищеним інтересам БЕБ.
Неконтрольоване розголошення вказаних відомостей може завдати істотної шкоди інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку.
Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та зокрема передбачає, що обмеження доступу здійснюється відповідно до закону, документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Таким чином, наслідком не надання виконавцем документу відповідного грифу «Для службового користування», є заниження грифу та можливість розповсюдження такої інформації без встановлених законом обмежень.
Таким чином, враховуючи особливості покладених на БЕБ завдань та беручи до уваги правоохоронну функцію БЕБ, обмеження доступу до відомостей щодо належності до підрозділів внутрішньої безпеки, оперативної підтримки, підрозділів які здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування, підрозділів, які здійснюють інформаційно-пошукову та аналітично-інформаційну роботу, відповідає захищеним інтересам БЕБ.
Тобто, позивачем в порушення вказаних вимог було направлено рапорти без погодження (поставлення візи) свого безпосереднього керівника, у зв'язку з чим, до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани на підставі висновку службового розслідування від 27.07.2023 № 5/дск- 23 (копія додається), згідно з наказом БЕБ від 28.07.2023 № 165-к/дск-дп.
Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджено наявність в діях позивача порушення службової дисципліни та неналежного виконання службових обов'язків, що призвело до порушення вимог статей 1, 2, 5 Дисциплінарного статуту, пунктів 50, 53, 54 Положення № 1333, Правил внутрішнього розпорядку для осіб, які мають спеціальні звання БЕБ України, введених в дію наказом БЕБ від 10.01.2023 №7, пункту 5 розділу І, пунктами 12, 13 розділу II Правил професійної етики працівників БЕБ, затверджених наказом БЕБ від 30.06.2022 №129, пункту 60 Інструкції з діловодства в БЕБ, затвердженої наказом БЕБ від 01.02.2023 № 37, пункту 3 доручення в.о. Директора БЕБ від 29.05.2023 № 31, розділу 5 Положення про відділ, розділів 1, 7 посадової інструкції старшого аналітика від 30.03.2023, затвердженої Директором БЕБ.
Колегія суддів зазначає , що висновок службового розслідування лише фіксує певні обставини та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Висновок службового розслідування, не породжує певних правових наслідків, його результати не мають обов'язкового характеру для позивача, а є лише передумовою для прийняття уповноваженим суб'єктом відповідного рішення. Висновок службового розслідування не є документом, який містить норми права загальної або індивідуальної дії. Він не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не має обов'язкового характеру для суб'єкта по відношенню, до якого він винесений.
При цьому, повноваження щодо оцінки результатів службового розслідування, тяжкості проступку та обставин, за яких його скоєно, розмір заподіяної шкоди, попередньої поведінки винної особи та визнання нею вини тощо, а також безпосередньо затвердження висновку службового розслідування та визначення виду дисциплінарного стягнення, яке слід застосувати до конкретної особи є виключними повноваженнями відповідного керівника, який реалізуючи такі повноваження приймає відповідний наказ про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи - порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, догана.
Керівник може застосувати будь-яке дисциплінарне стягнення до особи за умови, що вид обраного стягнення відповідає тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, і це є дискреційними повноваженнями керівника органу.
Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі №361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі №569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа №461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі №820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі №569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі №826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Колегія суддів зазначає , що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани здійснюється на розсуд саме уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі і це є дискреційними повноваженнями керівника органу.
Підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани є те, що він скоїв дії, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку: протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Незважаючи на високі соціальні стандарти, які надаються БЕБ своїм працівникам, у порівнянні з іншими правоохоронними та державними органами, зокрема, значно вищий розмір грошового забезпечення, додаткові соціальні гарантії на рівні працівників Національної поліції України, пенсійне забезпечення на пільгових умовах, право відстрочки від призову на військову службу згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ОСОБА_1 порушив службову дисципліну , що встановлено за результатами проведення службового розслідування та знайшло своє підтвердження при розгляді справи .
Колегія суддів зазначає, що порушення процедури при прийнятті рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalidact). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Тобто, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18.
Отже, приймаючи оскаржуваний наказ від 28.07.23 №165-К/ДСК-ДП про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього стягнення у вигляді оголошення догани, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, з урахуванням усіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування, з огляду на що відповідні позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, колегія суддів за наслідком розгляду апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, в рішенні суду першої інстанції правильно дана правова оцінка обставин по справі, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 по справі № 520/23121/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло
Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Н.С. Бартош