Справа № 420/5056/24
про залишення позовної заяви без руху
20 лютого 2024 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Носенка Сергія Борисовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Носенка Сергія Борисовича, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Носенка Сергія Борисовича щодо не перерахування на користь ОСОБА_1 винагороди за зберігання арештованого майна, яке передано зберігачу в межах виконавчого провадження з коштів від реалізації майна боржника - СТОВ "Надія України" на аукціоні від 04.09.2023 р.;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Носенка Сергія Борисовича перерахувати на користь ОСОБА_1 винагороди за зберігання арештованого майна, яке передано зберігачу в межах виконавчого провадження з коштів від реалізації майна боржника - СТОВ "Надія України" на аукціоні від 04.09.2023 р.
Положеннями ч.1 ст.171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву, суддею встановлено, що вона не відповідає вищевказаним вимогам.
Так, приписами п.11 ч.5 ст.160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, в порушення вищевказаних вимог, позивачем в позовній заяві не надано письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також за змістом ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно ст.1 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст.2 Закону № 3674-VI).
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.3 ст.6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 грн.
Як слідує з позовної заяви позивачем заявлено 1 вимогу немайнового характеру, а тому розмір судового збору за подання даного позову складає 1211,20 грн.
В той же час, до позовної заяви не долучено платіжний документ на суму 1211,20 грн. або документів, підтверджуючих право на звільнення від сплати судового збору.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказує, що зберігання майна здійснювалось під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. Разом з тим серед додатків до позовної заяви відсутні докази, що підтверджують дані обставини, що ускладнює вирішення питання про предметну юрисдикцію справи в порядку ст.19 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч.ч.1, 2 ст.287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суддя зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Як на поважність підстав пропуску строку позивач посилається на введення воєнного стану, повітряні тривоги та часті вибухи, які негативно впливають на емоційний і психологічний стан, що в свою чергу не дає змогу нормально оцінювати ситуацію.
Дійсно, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 р. "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", з 05.30 год. 24.02.2022 р. в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України та діє до цього часу.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до ч.1 ст.121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, суддя наголошує, що питання поновлення строку звернення до адміністративного суду у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду у всіх абсолютно випадках.
Натомість, позивач не зазначає та не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку звернення до адміністративного суду.
Суддя враховує, що ракетні удари, часті повітряні тривоги можуть негативно впливати на емоційний і психологічний стан позивача, втім такі обставини не можуть бути єдиною поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Отже, обставини, наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку, не підтверджені належними доказами та не містять обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до адміністративного суду.
Таким чином, суддя дійшов висновку, що зазначені підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є неповажними.
Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду є безпідставним, необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене позовна заява відповідно до ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивач має подати до суду власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; платіжний документ про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн. або документи, підтверджуючі право на звільнення від сплати судового збору; докази на підтвердження зберігання майна під час виконання зведеного виконавчого провадження; мотивовану заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази на підтвердження вказаних у заяві обставин;
Керуючись ч.1 ст.169 КАС України, суддя -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.
Залишити позовну заяву без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи № 420/5056/24 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.І. Бездрабко