Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у задоволенні клопотання про відвід судді
20 лютого 2024 року Справа №200/7054/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Голошивця І.О. у справі № 200/7054/23 за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
про визнання протиправним та скасування рішення №Х-003/2023 від 27.10.2023
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення №Х-003/2023 від 27.10.2023.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями проведеного 06.12.2023 року, головуючим суддею (суддя-доповідач) обрано Голошивця І.О.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
15.02.2024 позивачем за допомогою засобів програмного забезпечення ЄСІТС «Електронний Суд» до суду була надіслана заява про відвід судді Голошивця І.О., що надійшла на адресу Донецького окружного адміністративного суду 16 лютого 2024 року.
19 лютого 2024 року своєю ухвалою суддя Голошивець І.О. визнав необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивця І.О. та у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, передав для визначення судді, який буде розглядати заяву про відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2024 року о 12 год 29 хв заяву передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Кониченку О.М.
Дослідивши заяву позивача про відвід судді у справі № 200/7054/23 від 15.02.2024 року суд встановив, що вона обґрунтована тим, що в ухвалі від 15 лютого 2024 року у справі №200/7054/23 про передачу заяви для вирішення питання про відвід судді суддя до винесення рішення по справі встановив обставини справи, які позивачем спростовуються у позові.
Відтак, у позові було зазначено що висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 26.09.2022 року №СЕ-19/111-22/38415-ПЧ не є доказом непідписання довіреності ОСОБА_2, також було надано докази, що станом на день розгляду відводу довіреність є чинною.
Проте, на думку позивача, суддя в ухвалі взяв на себе повноваження суду загальної юрисдикції, щодо визнання довіреності недійсною, підписаною чи непідписаною.
Позивач вказує на те, що в матеріалах справи №200/7054/23 є докази щодо дійсності довіреності ОСОБА_2, та те що висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 26.09.2022 року №СЕ-19/111- 22/38415-ПЧ не є доказом непідписання документа.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Ураховуючи приписи наведеної норми, заява позивача про відвід судді подано до суду у встановлені процесуальним законом строки.
Відповідно до ч.ч. 3-4, 8, 11-12 ст. 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Статтею 36 КАС України «Підстави для відводу (самовідводу) судді» визначено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Дослідивши зміст ухвали судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивця І.О. від 15.02.2024 року про передачу заяви для вирішення питання про відвід судді, суд вважає за необхідне навести та проаналізувати цитати, які позивач поклав в обґрунтування своєї позиції, а також інші, які позивач залишив поза увагою.
Відтак, в ухвалі про передачу заяви для вирішення питання про відвід судді від 15.02.2024 року зазначено наступне:
«Отже, підставою для відводу судді є розгляд справи №200/13803/21 суддею Голошивцем І.О. у 2021 році де позивачем був адвокат ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності, яка була відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 26.09.2022 №СЕ-19/111-22/38415-ПЧ визнана такою, що клієнтом не підписувалася та не видавалася»…
З викладеного є очевидним, що у наведеному абзаці суд виклав висновок щодо підстави заявленого відповідачем відводу та водночас процитував висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 26.09.2022 №СЕ-19/111-22/38415-ПЧ без надання йому оцінки.
Поряд з цим суд зазначив:
«З цього приводу, суд зауважує, що відповідно до матеріалів справи №200/13803/21, дійсно позовна заява подавалася адвокатом ОСОБА_1 в інтересах фізичної особи ОСОБА_2 та адвокатом до позовної заяви були додані: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7068/10 виданим Головою Ради адвокатів Київської області від 19.10.2018 Бойко П.А.; ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_2 серії АІ №1161250 від 12.10.2021 в графі на підставі чого зазначений договір про надання правової допомоги від 08.12.2019; договір про надання правової допомоги №743/19 від 08.12.2019 між адвокатом ОСОБА_1 та клієнтом - ОСОБА_2 (строк дії договору до 31.12.2022)»…
«Суд зауважує, що на момент розгляду справи № 200/13803/21 ця довіреність не була визнана такою, що клієнтом не підписувалася, а цей факт вже був встановлений під час надання висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 26.09.2022 року №СЕ-19/111-22/38415-ПЧ, тобто у суду були відсутні відповідні докази, що довіреність не була підписана саме ОСОБА_2 »...
З викладеного суд виснує, що суддя Голошивець О.І. надає оцінку доводам клопотання відповідача, а не висловлює оцінку висновку експерта у якості доказу у справі № 200/7054/23, поряд з цим, оцінка доводів відповідача виснувана судом у розрізі обставин справи № 200/13803/21.
За наслідками розгляду клопотання відповідача суддя Голошивець О.І. виснував, що «заявлені підстави для відводу судді не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не містять підстав, що розгляд справи № 200/7054/23 буде проведено суддею Голошивцем І.О. необ'єктивно, а тільки відображають власну позицію відповідача основану на припущеннях».
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позиція позивача висловлена у клопотанні про відвід судді базується на його власній інтерпретації доводів ухвали про передачу заяви для вирішення питання про відвід судді від 15.02.2024 року та не враховують висновку суду у цілому.
Водночас, суд вважає, що висловлену судом позицію відносно довіреності представника позивача у справі № 200/13803/21 слід тлумачити тільки в контексті справи № 200/13803/21, оскільки її текстуальний аналіз не дає підстави для висновку щодо існування у суду наперед сформованої позиції у справі № 200/7054/23, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 36 КАС України не є підставою для відводу судді.
Тож, заява позивача не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді у розгляді цієї справи відповідно до статей 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-яких об'єктивних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивця І.О. у результаті розгляду справи або наявність обставин, які обґрунтовано викликають сумніви у його неупередженості з доводів заяви про відвід, суд не встановив.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст. 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, під час розгляду справи суд не може надавати перевагу будь-якій зі сторін, а також надавати передчасну оцінку правомірності дій сторін в судовому засіданні до постановлення рішення по справі.
Водночас, ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до приписів ст. 244 КАС України, саме під час ухвалення рішення у справі суд вирішує питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Поряд з цим, положеннями ч. 4 ст. 246 КАС України установлено, що обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення, а також мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову зазначаються у мотивувальній частині рішення.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого позивачем відводу.
Керуючись статтями 2, 5-10, 36, 39, 40, 72-77, 90, 241-244, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Донецького окружного адміністративного суду Голошивця І.О. у справі № 200/7054/23 - залишити без задоволення.
Ухвала складена та підписана 20 лютого 2024 року.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко