Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 лютого 2024 року Справа №200/7549/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглядаючи в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
26 грудня 2023 року представник позивача адвокат Лозовий Ігор Олександрович від імені ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
визнати протиправними дії щодо ненарахування та невиплати пенсії з 01 квітня 2016 року;
зобов'язати нарахувати та виплатити за віком з 01 квітня 2016 року та сплатити всю заборгованість;
звернути до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць та зобов'язати подати звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою від 01 січня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем наданий відзив на позовну заяву, де зазначено, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як внутрішньо переміщена особа та отримувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058. Виплата пенсії ОСОБА_1 фактично проведена по 30.04.2016. З 01.05.2016 року виплата пенсії ОСОБА_1 автоматично призупинена на підставі обміну інформацією з органами соціального захисту населення. Відповідачем зауважено, що заявлені позовні вимоги стосуються періоду з 01.05.2016 по теперішній час, тому, враховуючи день звернення до суду - 25.12.2023 рік, такі вимоги виходять за межі шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України.
Дослідивши матеріали справи суд виявив, що подана у справі позовна заява не відповідає приписам процесуального закону.
Відповідно до частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві, в тому числі, зазначаються: ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Всупереч наведеній нормі подана позовна заява не містить зазначення місця фактичного проживання чи перебування позивача, оскільки крім адреси реєстрації в тимчасово окупованому місті Донецьку інша адреса фактичного перебування позивача в позовній заяві не зазначена. До матеріалів справи додана довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 10.08.2015 із зазначенням адреси у смт. Мангуші, яке на час звернення з позовом також відноситься до тимчасово окупованої території.
Зазначена у позовній заяві адреса електронної пошти позивача співпадає з адресою електронної пошти представника, що вказує на відсутність зазначення дійсної електронної адреси позивача.
Перелічені вимоги процесуального закону не є ознакою надмірного формалізму у законодавстві, оскільки, незважаючи на підписання позовної заяви представником, суд має забезпечити особисту обізнаність позивача з рухом справи та прийнятими судовими рішеннями, що відповідає принципу відкритості інформації щодо справи (стаття 11 КАС України), забезпеченню права на перегляд справи та оскарження судового рішення (стаття 13 КАС України), іншим правам сторін у справі, передбаченим у статтях 44 та 47 КАС України.
Мотивуючи підстави скасування судових рішень попередніх інстанцій, Верховним Судом сформульовані аналогічні висновки в постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 120/17879/21-а:
«… імперативними процесуальними положеннями КАС України встановлено обов'язок суду з'ясовувати склад учасників судового процесу, повідомляти усіх учасників справи про дату, час і місце судових засідань, а також про вчинення відповідних процесуальних дій. Крім того, Суд зауважує, що КАС України не містить норм, зі змісту яких вбачається звільнення суду від обов'язку надіслання процесуальних документів у справі учаснику цієї справи, незважаючи на наявність у останнього представника.
… колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне наголосити на тому, що здійснення розгляду справи без повідомлення про хід її розгляду усіх учасників цієї справи, зокрема позивача, незважаючи на наявність у нього представника, є порушенням частини другої статті 129 Конституції України, частини третьої статті 44 КАС України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
За вказаних обставин позовна заява не відповідає нормам статті 160 КАС України.
Також суд враховує, що позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 25.12.2023, подана адвокатом Лозовим І.О., який на підтвердження своїх повноважень надав ордер адвоката від 25.12.2023.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правової допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За відсутності відомостей про перебування позивача на підконтрольній території України, суд також вважає за необхідне надання стороною позивача копії договору про надання правової допомоги із зазначенням дати, місця та способу його укладення (підписання) адвокатом та довірителем (позивачем).
Стосовно строку звернення з цим позовом суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).
Позовна заява направлена до суду 26 грудня 2023 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач оспорює дії (бездіяльність) відповідача щодо ненарахування та невиплати щомісячних пенсійних виплат з травня 2016 року, зазначивши в позовній заяві про можливість одночасного не застосування та поновлення строку звернення до адміністративного суду.
У позовній заяві з цього приводу представник позивача послався на зміст статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, яка застосування чи незастосування певного строку пов'язує з виною отримувача пенсії чи органу, що призначає і виплачує пенсію. Проте, відомостей та доказів звернення позивача за отриманням пенсії у будь-якій формі представником позивача не надано.
З огляду на доводи представника позивача суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
З матеріалів позову випливає, що позивачем не доведена наявність поважних причин пропуску встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, який за заявленими вимогами сплив після закінчення 2016 року, як і не наведено будь-яких звернень позивача до відповідача для отримання пенсії за спірний період, через що для вирішення питання застосування наслідків пропуску такого строку позивачу необхідно надати додаткові відомості.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За приписами частин 14 та 15 статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись статтями 171, 248, 256 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду відомостей та доказів:
відомостей про місце фактичного проживання чи перебування позивача, поштового індексу, дійної адреси електронної пошти за її наявності;
у разі перебування позивача на тимчасово окупованій території - копію договору про надання правової допомоги із зазначенням дати, місця та способу його укладення;
відомостей про спосіб отримання пенсії позивачем до квітня 2016 року (поштовим переказом, поштовою доставкою, зарахуванням на картковий рахунок тощо);
доказів звернення позивача до органів Пенсійного фонду для отримання пенсії за спірний період.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Г.А. Чекменьов