Справа №585/2513/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шульга В. О.
Номер провадження 33/816/132/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
09 лютого 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 червня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами терміном на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 червня 2023 року, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавлення права керування транспортними засобами терміном на 1 рік за те, що 09 червня 2023 року о 06 год. 28 хв. в м. Ромни по вул. Горького, керував автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме тремор рук, почервоніння очей, від проходження огляду відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, скасувати дану постанову, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В обґрунтування пропуску строку, ОСОБА_1 посилається на те, що жодної судової повістки про дату, час і місце судового засідання у даній справі він не отримував, а про зміст прийнятого судового рішення йому стало відомо лише 24 липня 2023 року, коли він виявив вказане судове рішення у своїй поштовій скриньці. При цьому, працівником поштового відділення йому особисто не вручався рекомендованим лист з копією постанови судді, а підпис на рекомендованому повідомленні не його.
Вважає, що вказані причини пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними та просить його поновити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, ОСОБА_1 вказує на те, що висновок судді про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення є помилковим, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного, в матеріалах даної справи відсутні.
Апелянт вказує, що в основу оскаржуваної постанови було покладено наступні докази -протокол про адміністративне правопорушення серії ААД№006009 рапорт та відеозапис, проте, поза увагою судді суду першої інстанції залишилась та обставина, що відомостей про технічний носій, на який здійснювався відеозапис, протокол не містить, його процесуальне походження, чи як він потрапив до матеріалів справи, не відомо, а тому, вважати вказаний доказ належним та допустимим підстави відсутні.
Крім того, як зазначає апелянт, суддею не було враховано, що працівник поліції йому лише повідомив, що за відмову у проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відносно нього буде складено протокол, однак, у його ( ОСОБА_1 ) та присутності свідків, які були поруч, протокол не склав і його копію на його адресу не прислав.
На думку апелянта, неврахування суддею усіх вищезазначених обставин призвело до прийнятті рішення, яке вважати законним та обґрунтованим підстави відсутні, а тому, вказану постанову слід скасувати, а провадження у даній справі закрити.
Так, розгляд даного провадження відбувся без участі апелянта виходячи з таких обставин.
В судове засідання призначене на 13 год. 30 хв. 09 лютого 2024 року до Сумського апеляційного суду, ОСОБА_1 не з'явився, а рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, направлене на відому суду адресу, повернулось з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Вважаючи за можливе здійснити апеляційний розгляд за відсутності апелянта, апеляційний суд враховує наступне.
У провадженні апеляційного суду вказана справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 перебуває з серпня 2023 року.
Тривалий її не розгляд пов'язаний з тим, що даних про належне повідомлення ОСОБА_1 про призначення даної справи на попередні дати, у суду не було. Крім того, на задоволення клопотання ОСОБА_1 , судові засідання за його участі призначались у режимі відеоконференції з Роменським міськрайонним судом Сумської області, куди останній для участі у розгляді поданої ним апеляційної скарги не з'являвся.
Тобто, апеляційним судом було вжито заходів для забезпечення права особи, що притягується до адміністративної відповідальності на справедливий суд.
Так, у ч.ч. 1-3 статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").
У рішенні в справі «Каракуця проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.
Враховуючи вищезазначене, а також ті обставини, що про призначення даної справи на визначені дати ОСОБА_1 повідомлявся, однак, судові повістки не отримував, до Роменського міськрайонного суду Сумської області для участі у режимі відеоконференції не з'являвся, причини клопотань про відкладення апеляційного розгляду на іншу дату не надсилав, апеляційний суд дійшов висновку, що останній не бажає приймати участь в апеляційному розгляді поданої ним скарги.
За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також те, що дана справа про адміністративне правопорушення перебуває на розгляду в апеляційному суді вже тривалий час, з метою її розгляду у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для подальшого відкладення та вважає за можливе здійснити розгляд поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 червня 2023 року, у відсутність апелянта, і у даному випадку його права на доступ до правосуддя не є порушеними.
При цьому, повідомлені ОСОБА_1 обставини, які стали підставою для пропуску визначеного ч. 2 ст. 294 КУпАП строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді суду першої інстанції, апеляційний суд визнає поважними, що є підставою для його поновлення.
Що стосується доводів апелянта щодо незаконності прийнятого суддею суду першої інстанції рішення, то апеляційний суд зазначає наступне.
Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіряючи законність оскаржуваного судового рішення в межах поданої захисником апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, суддею суду першої інстанції був встановлений з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 006009 від 09 червня 2023 року та відеозапису, який було долучено працівниками поліції до вказаного протоколу.
Зазначені докази зібрані у передбаченому законом порядку і визнавати їх неналежними та недопустимими, у апеляційного суду підстави відсутні.
При цьому, відеозапис, який наявний у матеріалах даної справи, у порядку підготовки даної справи до апеляційного розгляду був проглянути і апеляційним судом.
Вказаним відеозаписом підтверджується зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також те, що під час спілкування з останнім, за його зовнішніми ознаками та поведінкою,у працівників поліції виникла підозра, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння, що стало підставою для пропозиції пройти огляд у медичному закладі, у передбаченому законом порядку, він чого ОСОБА_1 відмовився у категоричній формі. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що у такому разі, відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та роз'яснив останньому його права.
При цьому, на спростовування доводів апелянта про те, що протокол був складений у його відсутність і копія вказаного протоколу йому за адресою проживання направлена не була, апеляційний суд зауважує, що саме вказаним відеозаписом підтверджується те, що підписувати складений протокол ОСОБА_1 відмовився, працівники поліції повідомили йому, на яку дату та у якому суді буде здійснено розгляд справи відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП та відсторонили останнього від керування транспортним засобом.
Що стосується доводів апелянта про те, що у протоколі відсутні посилання на технічний засіб, за допомогою якого було здійснено відеозапис, то вони жодним чином не впливають на обґрунтованість врахування суддею при прийнятті оскаржуваного рішення вказаного доказу, при тому, що на підтвердження того, що вказаний відеозапис є підробним чи відображає події, до яких ОСОБА_1 не має жодного відношення, апеляційному суду доказів надано не було.
Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, в апеляційній скарзі не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, за яких провадження в цій частині підлягало б закриттю, як просить апелянт в апеляційній скарзі.
З огляду на вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що вказана справа була розглянута повно, всебічно та об'єктивно, і доводами апеляційної скарги правильність висновків судді суду першої інстанції жодним чином не спростовано.
За таких обставин, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає оскаржувану постанову законною, обґрунтованою та вмотивованою, не вбачає підстав для її скасування, а тому, вказане рішення судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Поновити особі, яка притягуються до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 червня 2023 року.
Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 21 червня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.