Дата документу 20.02.2024 Справа № 334/6544/23
Є.У.№ 334/6544/23 Головуючий у 1 інстанції: Філіпова І.М.
№ 22-ц/807/216/24 Суддя-доповідач: Крилова О.В.
20 лютого 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Кухаря С.В.
Полякова О.З.
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі адвоката Будовської Наталії Володимирівни на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зменшення розміру аліментів,
В серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зменшення розміру аліментів.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 15.09.2018 року по 29.09.2020 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають дочку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наказом Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2019 року з нього на користь відповідача було стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів позивача.
Наразі у нього змінився сімейний стан, він уклав шлюб з ОСОБА_4 , в них народилася дочка, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка повністю перебуває на його утриманні, оскільки дружина не працює та здійснює догляд за малолітньою дитиною. Крім того, крім спільної дитини, до складу сім'ї позивача входить син дружини - ОСОБА_6 , 2008 року народження, інформація про батька у свідоцтві про його народження записана відповідно до ст. 135 СК України, та який також перебуває на його утриманні. Таким чином, кількість осіб, які перебувають на його утриманні збільшилася, відповідно змінився майновий стан.
Крім того, у зв'язку з тим, що його дружина останні три роки не працювала, перебувала у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, то увесь тягар утримання був покладений на нього, тому утворилася заборгованість з аліментів, яка на теперішній час погашається у вигляді відрахувань в розмірі 70 відсотків від доходу.
Посилаючись на вищезазначене просив суд, зменшити розмір аліментів, які стягуються за наказом Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2019 року, з позивача на користь відповідача на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини до 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 в особі адвоката Будовської Н.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким зменшити розмір аліментів, які стягуються за наказом Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2019 року, з позивача на користь відповідача на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини до 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Узагальненими доводами скарги є те, що факт зміни матеріального становища платника аліментів був доведеним, оскільки народження у нього іншої дитини, яку він зобов'язаний утримувати, свідчить про погіршення його фінансового стану. Крім того, були долучені довідки про доходи, які наразі отримує позивач, які у порівнянні з отриманими на час присудження аліментів суттєво змінилися.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив проти доводів апелянта, посилаючись на те, що факт народження дитини не свідчить про погіршення матеріального стану.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Враховуючи положення частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає повною мірою.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що сімейний стан у позивача змінився у 2020 році, а зменшити розмір аліментів у зв'язку з цим позивач просить у 2023 році, тобто через три роки. Крім того, суд взяв до уваги, що дружина позивача перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до травня 2023 року, наразі не працює, продовжує догляд за дитиною. Тобто, позивачем та його дружиною прийнято рішення, що доходів позивача достатньо для утримання родини, у тому числі і ОСОБА_6 , обов'язок утримання якого має ОСОБА_4 , тому дружина позивача не працює та здійснює догляд за дітьми. Також, суд прийняв до уваги, що саме у 2023 році позивач погасив заборгованість по аліментам на утримання дружини, суттєво зменшив заборгованість по аліментам на утримання дочки та частково погасив пеню по аліментам. Вказані обставини на думку суду свідчили, що майновий стан позивача не погіршився, а навпаки покращився, оскільки саме у 2023 році позивач зміг розрахуватися з заборгованістю по аліментах, у той час як у попередні роки взагалі аліменти не сплачував, має можливість утримувати дружину, яка не працює, дочку та ОСОБА_6 .
Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.05.2019 року ВП№59171985 слідує, що на підставі виконавчого листа №334/2174/19 від 26.04.2019 року, виданого Ленінським районним судом м. Запоріжжя, здійснюється стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини.
17.12.2022 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якої у свідоцтві про її народження вказаний ОСОБА_1 .
Копію свідоцтва про народження ОСОБА_6 , копію витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про народження ОСОБА_6 суд вважає неналежними доказами. ОСОБА_1 не є батьком ОСОБА_6 та не має обов'язку щодо його утримання. Такий обов'язок має мати неповнолітнього ОСОБА_6 , - ОСОБА_4 . Перебування у шлюбі з ОСОБА_4 та бажання позивача надавати утримання сину його дружини є правом позивача, проте не є підставою для зменшення аліментів на утримання власної дочки, ОСОБА_3 .
Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_4 02.02.2015 року вона була звільнена з посади за угодою сторін, інших записів копія трудової книжки не містить.
Згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу - ОСОБА_1 . Пенсійного фонду України за період 2017-2023 років, сукупний річний дохід позивача у 2019 році становив 101543,93 грн, у 2020 році - 43634,77 грн, у 2021 році - 64177,40 грн, у 2022 році - 55239,79 грн.
Відповідно до довідки ФОП Монастирський АП №МО00-000006 від 05.09.2023 року ОСОБА_1 працює водієм автотранспортних засобів, дохід з 01.01.2023 року по 31.08.2023 року склав 54 083,12 грн. Зокрема, у серпні 2023 року позивачу було нараховано заробітну плату у розмірі 6820,78 грн, утримано податків - 846,93 грн, утримано аліментів - 4249,76 грн, сума до виплати - 1724,09 грн.
Статтею 51 Конституції України, ст. 180 СК України закріплено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними або за рішенням суду (ч. 1, 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Це положення закону роз'яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за змістом якого розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Колегією суддів на підставі наявних доказів у справі встановлено, що з часу ухвалення рішення суду від 02 квітня 2019 року про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 у розмірі частини від усіх видів доходів позивача, відбулись зміни сімейного стану позивача, а саме: позивач створив нову сім'ю, в якій ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася донька ОСОБА_5 .
Зазначені обставини дають колегії суддів обґрунтовані підстави для висновку, що визначений рішенням суду від 02 квітня 2019 року розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 підлягає зміні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789XII (78912) та набула чинності для України 27вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Колегія суддів звертає увагу на те, що з довідки ФОП ОСОБА_7 від 05.09.2023 № МО00-000006 слідує, що у березні 2023 року із доходу ОСОБА_1 було утримано аліментів у сумі 4 113,62 грн, сума до виплати - 1763,00 грн; у квітні 2023 року утримано аліментів у сумі 4 113,62 грн, сума до виплати - 1763,00 грн; у травні 2023 року утримано аліментів у сумі 4 113,62 грн, сума до виплати - 1860,23 грн; у червні 2023 року утримано аліментів у сумі 4 113,62 грн, сума до виплати - 1860,23 грн; у липні 2023 року утримано аліментів у сумі 4 249,76 грн, сума до виплати - 1724,09 грн; у серпні 2023 року утримано аліментів у сумі 4 249,76 грн, сума до виплати - 1724,09 грн.
Таким чином, розмір аліментів, що стягується з позивача, значно перевищує гарантований державою 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отже, враховуючи дохід відповідача, підтверджений факт зміни майнового стану платника аліментів у бік погіршення, встановлений законодавством прожитковий мінімум для дитини, зменшення розміру аліментів з 1/4 на 1/6 частину не вплине на фізичний, інтелектуальний, моральний, культурний, духовний і соціальний розвиток дитини.
Враховуючи, що позивач на даний час зобов'язаний утримувати двох малолітніх дітей, з огляду на його документально підтверджені фінансові можливості, а також виходячи із законодавчо закріпленого обов'язку обох батьків утримувати дитину, колегія суддів вважає, що визначення у цьому спорі розміру аліментів 1/6 частини від заробітку позивача найбільш оптимально врахує потреби в утриманні кожної дитини позивача та буде спрямовуватися на дотримання їхніх інтересів однаковою мірою.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про доведеність позивачем підстав для зменшення розміру аліментів та невмотивованість рішення суду за наслідками розгляду цієї справи знайшли своє підтвердження.
Наведені вище обставини з достатньою повнотою підтверджують зміну сімейного стану позивача, що є предметом доказування у цьому спорі і відповідно до ст. 192 СК України обґрунтовано визнаються колегією суддів підставою для зменшення розміру аліментів.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а сума аліментів, що стягуються на підставі судового наказу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2019 року з нього на користь відповідача на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів позивача підлягає зменшенню до 1/6 частини.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката Будовської Наталії Володимирівни задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2023 року по цій справі скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зменшення розміру аліментів - задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі судового наказу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 квітня 2019 року №334/2174/19 до 1/6 частини з усіх видів його доходу (заробітку), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повноліття.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повний текст постанови складено 20 лютого 2024 р.
Головуючий О.В. Крилова
Судді: С.В. Кухар
О.З. Поляков