Справа № 182/206/24
Провадження № 2/0182/1229/2024
Іменем України
19.02.2024 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька - Шаховал І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -
До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд відкриває провадження у справі.
Суддя, розглянувши позовну заяву, приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та, крім цього, просила суд передати дитину на піклування її чоловіку - ОСОБА_4 , який до участі у справі залучений не був. Крім того, викладені позовні вимоги не відповідають способам захисту порушеного права (ст.16 ЦК України). Більш цього, позивачка просила також суд визначити місце проживання дитини разом з нею та її чоловіком. Проте, дані вимоги також підлягають уточненню з конкретизацією місця проживання та відповідної адреси.
Крім цього, відповідно до ч.4 ст.177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону.
Розмір та порядок сплати судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір».
Так, згідно зі ст.4 цього Закону, за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028 гривні.
Отже, розмір судового збору, за одну вимогу немайнового характеру, заявлену у позові фізичної особи, становить 1 211 грн. 20 коп.
У відповідності з положеннями ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачкою у позовній заяві було заявлено три самостійні вимоги немайнового характеру.
Тобто, за подання даної позовної заяви судовий збір повинен складати суму в загальному розмірі 3 633 грн. 60 коп., однак, позивачкою до позову було долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1 073 грн.60 коп., тому доплаті підлягає сума в розмірі 2 560 грн. 00 коп.
Крім цього, відповідно до ч.4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного із батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Відповідно до правил ч.3 ст.53 ЦПК України, якщо суду при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною по справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
При дослідженні позовної заяви суддею встановлено, що позивачкою у позові в якості третьої особи Службу у справах дітей вказано не було, що суперечить вимогам ст.19 СК України, і також є підставою для залишення позову без руху.
Пунктами 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями ЦПК України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто, проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на звернення з позовом до суду, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов'язків, вимог закону і суду, зокрема стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі щодо своєчасної сплати судового збору для чого особа, зацікавлена у поданні позову, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 640/9385/20.
Зважаючи на вище вказане, суддя, у відповідності до ст.185 ЦПК України, вважає, що позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.175 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.175, 185,260 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, інакше позовну заяву вважати неподаною і повернути позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал