Справа № 182/7489/23
Провадження № 2/0182/451/2024
Іменем України
19.02.2024 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька - Шахова І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Апальков Є.В., про усунення перешкод від права на спадкування, -
До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Апальков Є.В., про усунення перешкод від права на спадкування.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд відкриває провадження у справі.
Суддя, розглянувши позовну заяву, приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону.
Розмір та порядок сплати судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір».
Так, згідно зі ст.4 цього Закону, за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону «Про Державний бюджет України на 2024 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028 гривні.
Отже, розмір судового збору за одну вимогу немайнового характеру, заявлену у позові фізичної особи, становить 1 211 грн. 20 коп.
У відповідності до положеннь ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем у позовній заяві було заявлено дві самостійні вимоги як майнового, так і немайнового характеру. При цьому, при подачі позову, позивачем в позовній заяві було зазначено, що позов є немайнового характеру, хоча, ним заявлено вимогу щодо визнання права власності на майно - на житловий будинок, земельну ділянку, частину транспортного засобу та грошові кошти, які знаходяться в банківські установі.
Тобто, в даному випадку, посилання позивача на ту обставину, що позов є немайнового характеру, та не зазначення ціни позову спростовується заявленими вимогами.
Попри це, суддя враховує ту обставину, що позивачем, при подачі позову до суду, було долучено квитанцію про сплату судового збору на суму 1 073 грн. 60 коп., яка є сумою сплати судового збору, яку суд враховує за вимогу немайнового характеру щодо усунення від права спадкування, при цьому, за вимоги майнового характеру судовий збір не було сплачено взагалі.
Суддя, враховуючи предмет позову, при визначенні доплати до судового збору вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17, від 16.03.2020 у справі № 910/16651/19, від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16 майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто, будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
З урахування наведеного, вбачається, що майновим позовом (позовна вимога майнового характеру) - є позов, що містить вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо (майно) та за наслідком задоволення якої змінюється обсяг прав учасників спору стосовно відповідного блага. Фактично, за своїм змістом, майновим є позов, який містить вимогу про зміну титулів володіння, користування та розпорядження майном або права вимоги стосовно певного майна, чи в інший спосіб змінює розподіл прав осіб - учасників процесу стосовно майнового блага, яке є предметом спору. На противагу зазначеному, позови, які містять вимоги, які за наслідком їх задоволення не призводять до зміни майнового становища позивача (та інших учасників судового розгляду) є немайновими.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено, крім позовної вимоги щодо усунення від права на спадкування, вимога щодо визнання права власності на житловий будинок, земельну ділянки, частину транспортного засобу та грошові кошти, які знаходяться в банківські установі.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
За ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).
Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, відповідно до договору, є звіт про оцінку майна.
Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Тягар доказування вартості майна несуть позивачі. Відтак, позивачем не надано доказів проведення належної оцінки майна та не вказано ціни позову, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору.
Крім цього, проведення оцінки майна вкрай необхідно для визначення ціни позову та, як наслідок, розміру сплати судового збору.
За правилами ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, враховуючи вказані недоліки, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, а саме - зазначення ціни позову, виходячи з ринкової вартості майна, надання доказів цього, а також сплати судового збору, виходячи з ціни позову.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного вище, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог, зазначених в цій ухвалі суду.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Апальков Є.В., про усунення перешкод від права на спадкування - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, інакше позовну заяву вважати неподаною і повернути позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал