Справа № 204/11946/23
Провадження № 2/204/402/24
(заочне)
24 січня 2024 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:
головуючого - судді Приваліхіної А.І.,
за участю секретаря судового засідання - Лавриненко В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
10 серпня 2023 року АТ «Сенс Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 із вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 630706464 у розмірі 43170 гривень 28 копійок (а. с. 1-2).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08 серпня 2017 року ОСОБА_2 уклав з АТ «Альфа-Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 630706646, відповідно до умов якого позивач зобов'язується надати відповідачу кредит, а відповідач зобов'язується в поряду та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав надавши відповідачу кредит. Однак відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, порушив умови кредитного договору в результаті чого станом на 22 січня 2023 року має прострочену заборгованість у розмірі 43170 гривень 28 копійок, які позивач прохає стягнути з останнього разом із витратами на сплату судового збору в сумі 2684 гривні.
Ухвалою суду від 08 вересня 2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, з викликом сторін та призначено судове засідання на 11 годину 30 хвилин 05 жовтня 2023 року (а. с. 37), копія якої надіслана учасникам справи за вихідним № 27707/23-вих/2/204/3184/23 від 14 вересня 2023 року (а. с. 38).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві прохав про розгляд справи за його відсутності (а. с. 2 на звороті).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 49), про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та, спираючись на вимоги ст. ст. 223, 247, 280 ЦПК України, ухвалив заочне рішення без фіксування судового процесу технічними засобами.
Судом встановлено, що 08 серпня 2017 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву АТ «Альфа Банк» про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб з видачею та обслуговуванням «Прибуткової картки з кредитом» (а. с. 5), відповідно до умов якого позивач зобов'язується надати відповідачу кредит, а відповідач зобов'язується в поряду та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Також, 08 серпня 2017 року відповідачем було підписано оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкритті відновлювальної кредитної лінії (а. с. 4 та на звороті) та договір добровільного страхування фінансових ризиків держателів кредитних платіжних карток № 248.630706646.111 від 08 серпня 2017 року (а. с. 5), підписавши які відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.
Судом також встановлено, що Протоколом позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» № 2/2022 від 12 серпня 2022 року вирішено змінити найменування Банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».
Як вбачається з витягу з державного реєстру банків, 01 грудня 2022 року Національний банк України вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (скорочене найменування - АТ «АЛЬФА БАНК») на Акціонерне товариство «Сенс Банк» (скорочене найменування - АТ «СЕНС БАНК») (а. с. 27).
05 червня 2023 року позивачем на адресу відповідача було направлено досудову вимогу (а. с. 19) про повернення, протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надіслання даної вимоги, кредиту у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані та несплачені проценти за користування кредитом, комісії у сумі 43170 гривень 28 копійок.
Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості (а. с. 11 та на звороті) та виписки з особового рахунку (а. с. 12-80).
Судом встановлено, що у зв'язку з порушеннями зобов'язань за Кредитним договором загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитом станом на 22 січня 2023 року становить 43170 гривень 28 копійок.
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Вимогами ч. 2 ст. 207 ЦК України, встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, а відповідачем не спростовано, що в порушення зазначених норм закону та умов договору, останній зобов'язання за кредитним договором № 630706646 від 08 серпня 2017 року належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 22 січня 2023 року, його заборгованість перед банком становить 43170 гривень 28 копійок.
З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач отримав від позивача грошові кошти у розмірі та на умовах визначених договором, однак прострочив погашення поточних платежів за договором та не повернув отримані кредитні кошти, не виконавши взятих за договором зобов'язань, суд доходить висновку, що право позивача на повернення його власності - кредитних коштів, сплати відсотків, нарахованих за час користування ним та інших платежів у встановлені у договорі строки, порушено, а тому підлягає захисту, банк реалізував це право, звернувшись до суду.
Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому, виходячи із наведеного вище, суд доходить висновку, що позовні вимоги підтверджені належними, допустимими, чіткими та достатніми доказами, які узгоджуються між собою та доповнюють один одного, що узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про що зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» та можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», про що зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України».
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підтверджені належними, допустимими, чіткими та достатніми доказами, у зв'язку з чим суд доходить висновку, позовна заява підлягає задоволенню та із відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № 630706646 від 08 серпня 2017 року у сумі 43170 гривень 28 копійок.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та оскільки позов задоволено в повному обсязі, то з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2684 гривні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 289, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 10; ЄДРПОУ 23494714) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 6307066466 від 08 серпня 2017 року у сумі 43170 (сорок три тисячі сто сімдесят) гривень 28 (двадцять вісім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.
Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Заочне рішення може бути переглянуте Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача протягом двадцяти днів зо дня отримання ним копії рішення.
Суддя А.І. Приваліхіна