Провадження №2/760/1390/24
Справа №760/25082/21
19 лютого 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого- судді - Усатової І.А.,
за участю секретаря - Омелько Г.Т.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача:
- заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 42 651,49 грн.;
- заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 41 114,16 грн.;
- витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 33,00 грн., а всього 83 798,65 грн. та судовий збір 2 270,00 грн.
Посилається в позові на те, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» (видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку із чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та централізоване постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630.
Відповідно до п. 8 Правил та Закону послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, такий договір є договором приєднання.
На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085).
Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов договору є факт отримання послуг Споживачем.
Відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води.
Зазначає, що відповідач від послуг централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялася (не відключалася).
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 22 вересня 2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та витребувано від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» відомості щодо власника/користувача об'єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 .
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов.
З рекомендованого повідомлення вбачається, що відповідач 10.06.2022 отримав ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви.
Відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.
Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву не подав.
Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» (видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку із чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
КП «Київтеплоенерго» на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085).
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України « Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, у тому числі, споживачі (індивідуальні та колективні) та виконавці комунальних послуг.
Частиною 2 ст.7 Закону встановлено обов'язок споживача укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Звертаючись до суду, будь-яких доказів, що відповідач є власником чи користувачем квартири, чи споживачем житлово-комунальних послуг у ній, позивач не надав.
Відповідно до Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва відповідач у зазначеній в матеріалах справи квартирі, в якій позивачем надаються послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, не зареєстрований.
Так, згідно Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрований ОСОБА_2 .
Згідно відповіді КП КМР «КМ БТІ» квартира АДРЕСА_3 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (в рівних долях) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 07.05.2008.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Тобто, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання, на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.
Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.
Суд враховує, що статтями 22, 24 Конституції України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
В Рішенні Конституційного суду України № 11-рп/2012 зазначається, що засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в ч.1 ст.55 Конституції України.
Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного ч. 1 ст.24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.
Тобто, суд конституційної юрисдикції тлумачить даний принцип, як принцип, який дає змогу усім учасникам реалізувати свої процесуальні права.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.
Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.
Звертаючись до суду, будь-яким чином пред'явлення позову до вказаного в позові відповідача, позивач не обґрунтував.
Крім того, суд враховує, що відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України при зверненні до суду позивач зобов'язаний вказати в позові повне найменування відповідача, а також інші дані, які дають можливість його ідентифікувати.
Згідно з ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Позивач - це особа, яка звернулася до суду у встановленому законом порядку та стверджує про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав, свобод чи інтересів іншими учасниками цивільних відносин.
Відповідач - це особа, яка має нести установлену договором або законом відповідальність.
Позивач на власний розсуд визначає особу, до якої пред'являє вимоги.
З точки зору ч.1 ст.2 ЦПК України завдання та основні засади цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
З даного аналізу випливає, що відповідач - це особа, на яку вказує позивач в позовній заяві, як на порушника своїх прав.
Тому саме позивач визначає, до кого пред'явити позов.
Якщо позивач помилиться (неправильно зазначивши сторону) і притягне відповідачем особу, яка його прав не порушила або не заявить клопотання про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, суд у такому позові відмовляє.
Відповідно до ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Тобто, на суд лише покладено обов'язок сприяння учасникам процесу в реалізації ними своїх прав, а не збирання доказів та встановлення осіб, які мають відповідати за позовом.
Статтями 83 та 84 ЦПК України врегульовано порядок подання та витребування доказів судом.
Тобто, законом на суд у певних випадках лише покладено обов'язок витребувати докази щодо предмету спору за клопотанням сторін.
Збирання ж судом інформації щодо кола осіб, які мають відповідати за позовом, суперечить вимогам закону.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так судом встановлено, що власниками квартири, згідно витребуваної інформації є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не є ні власником, ні користувачем даної квартири та не зареєстрована в ній.
З урахуванням викладеного вище підстави для задоволення вимог позивача відсутні.
Суд роз'яснює, що позивач не позбавлений права звернутись до суду з позовом до належних відповідачів.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 322 ЦК України, Законом України « Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 51, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
У позові Комунального підприємства Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Усатова І.А.