Справа №760/28548/19
4-с/760/54/22
Солом'янський районний суд м. Києві в складі:
головуючого-судді - Усатової І.А.,
за участю секретаря - Омелько Г.Т.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Огородник Д.О., суд,-
Скаржник звернувся до суду з скаргою на дії або бездіяльність державного виконавця та просить скасувати постанови про тимчасові обмеження вих.№74313 від 04.10.2019, вих.№74314 від 04.10.2019, вих.№74315 від 04.10.2019, вих.№74317 від 04.10.2019 та скасувати рішення про внесення до реєстру боржників повідомлення №74312 від 04.10.2019, у зв'язку з відсутністю заборгованості і початком щомісячних виплат аліментів 1/4 від доходу але не менш прожиткового мінімуму, а також замінити постанову вих.№74362 від 04.10.2019 у зв'язку з вищевикладеними обставинами.
Зазначає, що при розрахунку заборгованості не враховано надана інформація про реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та прохання видати Постанову про звернення з доходу в рахунок аліментів по справі №59292475.
Також при розрахунку некоректно врахована інформація про доходи у Довідці про доходи від 30.07.2019 № І39.
Зазначив, що детально стовпець №2 (Додаток №1) по рядках: рядок №1 - відпрацьовано 8 днів, а не 9, які враховані в розрахунку; рядок №2 - згоден; рядок №3 (Червень) - згоден; рядок №4 (Червень) - застосований середній дохід без підстав, в рядку №3 (Червень) приведена сума, підтверджена довідками (Додаток М3, Додаток М4, Додаток М5: Копія. Відомості з Державного реєстру фізичних осіб); рядок №5 - некоректно застосований розрахунок середньої заробітної плати, а саме не враховано податки; рядок №6 - застосована середня заробітна плата без підстав, він офіційно платить податки як ФОП ОСОБА_1 ; рядок №7 (Вересень) не може бути заборгованістю на 01.10.2019, це поточні виплати за звітний період. А також застосована середня заробітна плата без підстав.
Пояснив, що незважаючи на те що не ухилявся від викликів державного виконавця, постійно контактував, про це свідчить перелік доданих до справи документів в період липень-серпень 2019 державним виконавцем винесені оскаржувані постанови.
Зазначає, що заборгованість на момент подачі даної скарги за розрахунком погашена, що підтверджується квитанціями.
Просить скасувати постанови про тимчасові обмеження вих.№74313 від 04.10.2019, вих.№74314 від 04.10.2019, вих.№74315 від 04.10.2019, вих.№74317 від 04.10.2019 та скасувати рішення про внесення до реєстру боржників повідомлення №74312 від 04.10.2019 у зв'язку з відсутністю заборгованості і початком щомісячних виплат аліментів, а також замінити Постанову вих. №74362 від 04.10.2019 у зв'язку з вищевикладеними обставинами.
Ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено у судове засідання, витребувано копію матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Учасники судового розгляду у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, відносин; інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За правилом ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншою посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Таким чином, зі скаргою, в порядку ст. 447 ЦПК України, на дії/бездіяльність державного/приватного виконавця сторона виконавчого провадження може звернутися лише у випадку, якщо такі дії/бездіяльність допущені при виконанні судового рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч.1 ст.448 ЦПК України скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.
Частиною 1 ст.450 та ч.1 ст.451 ЦПК України врегульовано порядок розгляду скарги, а також судове рішення за результатами її розгляду, а саме ухвала суду.
Тобто, як право на звернення зі скаргою, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов'язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України та його примусовим виконанням.
З матеріалів справи вбачається, що заявником оскаржуються дії державного виконавця в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 05.06.2019 з примусового виконання судового наказу № 760/11826/19, виданого 26.04.2019 Солом'янським районним судом м. Києва.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У статті 3 вказаного Закону передбачено перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню на підставі виконавчих документів.
Разом з тим, при виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів ДВС, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Вимогами ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно ст. 18 цього закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі ді ї , а саме здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
Постановою від 05.06.2019 відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу № 760/11826/19, виданого 26.04.2019 Солом'янський районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі частини заробітку.
Згідно розрахунку заборгованості від 04.10.2019 вих. № 74309 станом на 1.10.2019 заборгованість ОСОБА_1 становила 18291 грн 69 коп.
Постановою від 04.10.2019 у виконавчому провадженні накладено арешт на все майно, що належить боржнику.
Постановою від 04.10.2019 встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві полювання до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, вказана постанова направлена на виконання та листом Державного агентства лісових ресурсів України від 16.10.2019 № 03-10/785/-19 прийнята до виконання вказану постанову.
Постановою від 04.10.2019 встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Постановою від 04.10.2019 встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Постановою від 04.10.2019 встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Постановою від 04.10.2019 звернено стягнення на доходи боржника.
Так скаржник посилається на некоректне врахування інформації з довідки від 30.07.2019 № 139 та надає довідку №134 від 30.07.2019 матеріали ж виконавчого провадження містять довідку №139 від 14.08.2019.
Однак сама скарга не містить будь - якого обґрунтування неправомірності нарахувань, не здобутого такого і у судовому засіданні.
Також посилається на ту обставину, що він не ухилявся від викликів державного виконавця про що, з його точки зору, свідчить перелік доданих до справи документів в період липень - серпень 2019 року та факт спілкування з виконавчою службою у мессенджері «Вайбер». Зазначає, що заборгованість на момент подачі скарги відсутня.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Звертаючись до суду з даною скаргою, скаржник не обґрунтував, порушення державним виконавцем його прав, скарга складається з думок скаржника з приводу виконавчого провадження.
Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи, чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Як вбачається з матеріалів справи на 01.10.2019 у скаржника була наявна заборгованість зі сплати аліментів у сумі 18291 грн 69 коп., яка існувала і на момент винесення оскаржуваних постанов, будь - яких доказів зворотнього суду не надано.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що державний виконавець діяв в межах закону, а тому відсутні підстави для задоволення скарги.
Керуючись ч. 2 ст. 19, 124, 129 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 18, 76-81, 89, 258-260, 268, 273, 447-453 ЦПК України, суд,-
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Огородник Д.О. відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І.А.Усатова