Справа № 755/5865/23 Головуючий в суді І інстанції Арапіна Н.Є
Провадження № 22-ц/824/4564/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
(у порядку письмового провадження)
19 лютого 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Гуля В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та визначення місця проживання малолітньої дитини,
У травні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що 11 березня 2015 року Відділом ДРАЦС Печерського районного управління юстиції в м.Києві було зареєстровано шлюб між нею та ОСОБА_1 за актовим записом №310. Від шлюбу вони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач вказує, що протягом останніх двох років сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин.
За словами позивачки, донька після припинення спільного проживання батьків залишається з нею, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач переконана, що їх донька і в подальшому має проживати разом з нею. Донька відвідує дошкільний навчальний заклад №559 з 01 вересня 2021 року.
Як зазначає позивачка, відповідач матеріально не забезпечує дитину, після припинення спільного проживання відповідач ухиляється від утримання дитини, добровільно матеріальної допомоги не надає. На утриманні відповідача немає інших малолітніх дітей, а також на його утриманні не перебувають батьки чи інші особи.
У зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_2 просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_1 , зареєстрований 11 березня 2015 року Відділом ДРАЦС Печерського районного управління юстиції в м.Києві за актовим записом №310; визначити місце проживання дитини - ОСОБА_3 , залишивши її для подальшого виховання та утримання разом з матір'ю; стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 3 000 гривень, які підлягають індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення нею повноліття.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 14 вересня 2023 року позов задоволено частково.
Розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 11 березня 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис 310.
Стягнено аліменти з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 , на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 грн щомісячно, починаючи з 01 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Визначено місце проживання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_2 , за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із цим рішенням в частині стягнення аліментів, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення в частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - доньки, у твердій грошовій сумі в розмірі 1 136 грн щомісячно, починаючи з 01 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що дитина не має жодних проблем зі здоров'ям та не потребує додаткових витрат на лікування, мати дитини офіційно працевлаштована та має стабільний дохід.
Крім того, наголошує, що він є інвалідом другої групи довічно та має порушення функції ходьби, що обмежує та ускладнює його пересування, а відтак він не має можливості працювати, тому вважає, що він не має можливості виплачувати аліменти у розмірі, встановленому судом першої інстанції.
Від позивачки надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона заперечує проти її задоволення та просить залишити її без задоволення.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним її залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.
З огляду на те, що рішення оскаржується лише в частині стягнення аліментів, суд вважає за необхідне провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення аліментів частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач з 2012 року має другу групу інвалідності та перебуває на лікуванні. Водночас, ним не надано будь-яких доказів наявності аліментних зобов'язань перед іншими особами та соціальних зобов'язань, які могли бути враховані при визначенні розміру аліментів. Малолітня дитина проживає разом з позивачем та потребує матеріальної допомоги. Відповідач повинен у відповідності до вимог закону утримувати дитину, відчувати відповідальність за неї, забезпечувати їй добрі умови для проживання та виховання, у тому числі, забезпечувати матеріально.
При визначені розміру аліментів судом першої інстанції були враховані обставини, що передбачені ст. 182 СК України, норми ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік", тому суд вважав за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої доньки, у твердій грошовій сумі в розмірі 2 500 грн щомісячно, починаючи з 01 травня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи,відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 11 березня 2015 року Відділом ДРАЦС Печерська районного управління юстиції в м. Києві, 11 березня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб (а.с.20 т.1).
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 02січня 2019 року Печерським районним відділом ДРАЦС Головного управління юстиції в м.Києві, 22грудня 2018 року у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася ОСОБА_4 (а.с.21 т.1).
Відповідно до довідки за вих №5 від 20 березня 2023 року, виданої директором дошкільного навчального закладу №559 Гриценко Г., ОСОБА_3 відвідує навчальний заклад №559 з 01 вересня 2021 року навчається в молодшій групі «Антошка» (а.с.27 т.1).
Згідно з висновком органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини (протокол засідання Комісії від 25 липня 2023 №11) № 103/5451/41/3 від 27 липня 2023 року орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 з матір'ю ОСОБА_2 (а.с.90-91 т.1).
ОСОБА_2 до позовної заяви долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за запитом у електронному вигляді від 23 березня 2023 року, за період з 1 кварталу 2018 року по 4 квартал 2022 року (а.с.36-41 т.1).
Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда № 0681 та довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0985955, виданій головою Голосіївської м/р Медико-соціальної експертизи про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом другої групи довічно у зв'язку з загальним захворюванням (а.с.75-76, 82-83 т.1).
Згідно з довідкою про доходи №3126171374870189, виданої пенсіонеру ОСОБА_1 , в тому, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (Печерський район) і отримує пенсію по інвалідності та сума пенсії за період з 01 листопада 2022 року по 31 жовтня 2023 року складає 25 050 грн.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 1-3 статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить 2272 гривні, а дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини встановлена статтею 141 СК України, згідно з частинами першою та другою якої мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.У цій статті закріплюється одна з характерних ознак батьківських прав та обов'язків - їх належність однаковою мірою обом батькам.Концепція рівності ґрунтується на одному з основних принципів сімейного права України - принципі рівності чоловіка та жінки.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що сімейним законодавством України передбачено обов'язок батьків утримувати своїх дітей, та при визначенні розміру цих аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, місцевий суд правильно врахував, що малолітня донька сторін проживає разом з позивачкою, перебуває на її утриманні, відповідачем допомога в утриманні доньки не надається, а тому, з урахуванням принципу справедливості й розумності, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 у розмірі 2 500 грн щомісячно.
Посилання апелянта на те, що дитина не має жодних проблем зі здоров'ям та не потребує додаткових витрат на лікування, мати дитини офіційно працевлаштована та має стабільний дохід, не заслуговують на увагу, оскільки обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладено на обох батьків.
Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості виплачувати аліменти у встановленому судом розмірі апелянтом не надано.
Інших вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування, і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, та не повторювали доводів відповідача в суді першої інстанції, належна оцінка яким була надана судом першої інстанції, апеляційна скарга не містить.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 вересня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Судді: