Єдиний унікальний номер справи 375/1279/23
Провадження №22-ц/824/6959/2024
14 лютого 2024 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 09 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Рокитнянська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування,
Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 09 листопада 2023 року у задоволені позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 15.01.2024 року позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення про задоволення позову.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 січня 2024 року подана апеляційна скарга була залишена без руху у зв'язку з неналежним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянту був наданий строк для усунення виявлених в ній недоліків - протягом десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин пропуску вказаного строку, роз'яснено, що у випадку неусунення у встановлений термін виявлених судом недоліків, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
На виконання вимог вказаної вище ухвали апелянтом було надіслано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Дослідивши заяву апелянта, апеляційний суд дійшов висновку, що в ній належних обставин для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено не було. Додатково до доводів, які вже були оцінені судом, апелянт посилався на те, що електронна адреса, на яку суд відправив йому оскаржуване рішення, не є офіційною електронною адресою, відтак обраховувати строк з дати такого направлення підстав немає. На підтвердження своєї позиції апелянт посилався на ряд позицій Верховного Суду.
Дійсно, в судовій практиці існували різні думки щодо належності/неналежності направлення судових повідомлень на електронну адресу, яка хоч і не є офіційною згідно ЄСІТС, але яку повідомила така сторона сама.
В той же час різноплановість оцінок даного питання врешті була усунута, і Верховний Суд прийшов до єдиної судової практики з даного питання з 2023 року. При цьому, у відповідності до висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №755/10947/17 врахуванню підлягає саме остання за часом правова позиція Верховного Суду у тотожних правовідносинах.
У постанові від 28.06.2023 року у справі №757/4846/21 Верховний Суд за результатами саме оцінки аналогічних доводів сторони щодо направлення судового рішення на електронну адресу, яка хоч і не є офіційною, однак була повідомлена самою стороною зазначив:
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п'ята статті 14 ЦПК України).
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ЦПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Разом з тим, Верховний суд виходить з того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі № 947/26777/19 (провадження № 61-9161св22), від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101 св22), від ЗО листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22 (провадження № 61-7107 св22).
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було направлене судом на електронну адресу zen24@ukr.net, яку позивач сам повідомив у позовній заяві як бажаний спосіб комунікації. Твердження апелянта про неотримання рішення суду жодним чином не підтверджуються і спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи викладене, керуючись актуальною позицією Верховного Суду з даного приводу, апеляційний суд не може визнати доводи апелянта такими, що обумовлюють поважність причин пропуску процесуального строку.
Згідно із ч. 4 ст. 357 ЦПК України, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в порядку, встановленому ст.358 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги, що апеляційна скарга надійшла поза межами строку на апеляційне оскарження, апелянт не навів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд відповідно до ч. 1 ст. 358 ЦПК України відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 09 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Рокитнянська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя: С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько