Справа № 758/13572/23 Головуючий у 1 інстанції Казмиренко Л.В.
Провадження № 33/824/942/2024 Доповідач в апеляційній інстанції Матвієнко Ю.О.
Категорія ст. 185 КУпАП
Іменем України
05 лютого 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Матвієнко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Кормушиної Ольги Іванівни, поданою в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП,
Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 170 грн. 00 коп.
Також, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
Як встановлено судом, громадянин ОСОБА_1 26 жовтня 2023 року о 21 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 23, здійснив злісну непокору законному розпорядженню працівників поліції, що зафіксовано на відеокамери 472069, 472731.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, а саме, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, адвокат Кормушина О.І. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року та ухвалити нову, якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.185 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Обгрунтовуючи скаргу, апелянт посилається на те, що працівники поліції порушили право ОСОБА_1 на захист, оскільки він просив надати йому захисника, але працівники поліції відмовили, повідомивши, що не можуть викликати захисника з центру безоплатної правової допомоги, оскільки їм не відоме прізвище, ім'я та по-батькові особи; таким чином, працівники поліції надали недостовірну інформацію, оскільки адвокат залучається для надання правової допомоги для невстановленої особи. Навіть після того, як особа надала документи, працівники поліції не викликали захисника, а почали складати протоколи, хоча ОСОБА_1 наполягав на тому, що потребує правової допомоги.
Зазначає, що ОСОБА_1 не вчиняв жодних протиправних дій, не ображав працівників поліції, не вчиняв жодних дій фізичного характеру, а виховано та спокійно відстоював свою позицію. Він не відмовлявся виконати розпорядження працівника поліції, а просив надати докази того, що це розпорядження є законним (докази порушення правил дорожнього руху), а в разі законності розпорядження працівників поліції, повідомляв, що надасть посвідчення водія для складання протоколу.
Також захисник у скарзі звертає увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП № 527512 від 26 жовтня 2023 року працівники поліції не зазначають, в чому саме полягає злісна непокора, тому зміст протоколу не відповідає нормам законодавства.
При цьому, суд першої інстанції проігнорував даний факт і взяв на себе функції обвинувачення. Разом з цим, зміст статті 185 КУпАП обов'язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського. Вимоги поліцейського та їх розпорядження - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, мають бути законодавчо обґрунтовані.
Таким чином, обставини, викладені у протоколі, не відповідають складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та не підтверджуються доказами, наявними у справі. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Крім того, захисник в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на те, що 05 грудня 2023 року, в межах строку на апеляційне оскарження постанови суду, адвокатом було подано апеляційну скаргу, однак постановою Київського апеляційного суду від 25 грудня 2023 року апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала, у зв'язку з тим, що адвокатом не було додано витяг з договору про надання правової допомоги. Копію вказаної постанови скаржником не отримано, а з її змістом ознайомились в Єдиному державному реєстрі судових рішень 29 грудня 2023 року, після її оприлюднення в ЄДРСР. Вищенаведені причини, на думку захисника, є поважними та достатніми для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.
Апеляційний суд, розглянувши доводи клопотання про поновлення строку, визнає їх обґрунтованими та поновлює апелянту строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Кормушин Ю.О., апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. Пояснив, що працівники поліції незаконно вимагали у ОСОБА_1 надання документів, оскільки на прохання останнього надати докази вчиненого ним правопорушення, поліцейські не відреагували.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Кормушина Ю.О., перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення (ч.1 ст. 251 КУпАП).
Суд, у відповідності з положеннями ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На думку апеляційного суду, суддя першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в повній мірі дотримався вимог закону.
Оскаржуючи постанову суду першої інстанції, захисник, крім іншого, зазначає, що в протоколі не вказано об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Відповідно до визначення, яке міститься в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду № 12 (v0012700-97) від 03.12.97) злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за ст. 185 КУпАП необхідні дві складові: законне розпорядження або вимога працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків та злісна непокора порушника.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 527512, 26 жовтня 2023 року о 21 год. 30 хв., за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 23, громадянин ОСОБА_1 здійснив злісну непокору законному розпорядженню працівників поліції, що зафіксовано на відеокамери 472069, 472731.
Всупереч доводам апеляційної скарги, порушення ОСОБА_1 вимог ст. 185 КУпАП підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме, протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 527512 (а.с.2), протоколом про адміністративне затримання серії АЗ № 066684 (а.с.3), відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції (а.с.4).
Протокол серії ГП № 527512 складено уповноваженою на те особою, за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , який з протоколом не погодився (а.с.2).
В свою чергу, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються даними відеозапису з нагрудної камери поліцейського № 472069, № 472731 (а.с.4).
Так, з даного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції шляхом подачі звукового сигналу, після чого йому повідомили, що ним вчинено порушення правил ПДР - проїзд в темну пору доби без увімкненого ближнього світла, та попросили надати документи, зокрема, посвідчення водія. Водій вийшов, подивився на фари, сів в автомобіль. Працівник поліції представилась, попросила надати документи, пояснила причину зупинки. Водій попросив підтвердити порушення ним ПДР відповідними доказами. На неодноразові звернення до водія, останній відмовився надати документи, повідомляючи, що поки йому не покажуть докази порушення ним ПДР, документи не надасть.
З відеозапису чітко вбачається, що на неодноразові вимоги поліцейського щодо пред'явлення документів, водій вимоги не виконує та їх ігнорує.
Працівник поліції роз'яснює, що в разі ненадання документів, що посвідчують особу, такі дії будуть розцінюватися як невиконання вимог працівника поліції та його буде затримано.
Згідно відеозапису, з 21 год. 24 хв. по 21 год. 44 хв. відбувалась вказана розмова, документи ОСОБА_1 так і не надавав.
В подальшому ОСОБА_1 було затримано, про що складено протокол серії АЗ № 066684 від 26 жовтня 2023 року, який долучено до матеріалів справи (а.с.3).
Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом та реєстраційний документ на транспортний засіб.
З огляду на наведене, вимога працівників поліції була законною та ґрунтується на положеннях п. 3 ст. 23 та п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», відтак ОСОБА_1 був зобов'язаний її виконати, однак останній знехтував цим, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 КУпАП, про що судом першої інстанції зроблений правильний висновок.
Більш того, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 усвідомлював факт спілкування саме з працівниками поліції, які вимагали у нього надати документи, і цілеспрямовано, свідомо, умисно документи їм не надав.
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, які повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву у їх достовірності та допустимості, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про недоведеність винуватості ОСОБА_1 та відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, є безпідставними.
Будь-якого неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, зводяться до незгоди апелянта з постановою суду першої інстанції та спрямовані на уникнення правопорушником покарання за скоєне ним правопорушення.
Враховуючи те, що постанова судді Подільського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності постановлена з додержанням вимог закону на підставі наданих суду доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185КУпАП, і доводи апеляційної скарги законності постанови не спростовують, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Кормушиній Ользі Іванівні строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року.
Апеляційну скаргу адвоката Кормушиної Ольги Іванівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 170 грн. 00 коп. (сто сімдесят грн. 00 коп.), - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Ю.О.Матвієнко