Справа № 361/10577/23
Провадження № 33/824/625/2024 Категорія: ч. 3 ст. 154 КУпАП
Головуючий в суді першої інстанції: Червонописький В.С.
Головуючий в апеляційній інстанції: Матвієнко Ю.О.
05 лютого 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Матвієнко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргуОСОБА_1 на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП,
Постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень, з конфіскацією тварин (собака породи «Французький бульдог» та «Шар-пей»).
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Як встановлено судом із протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 919834 від 14.11.2023 року, складеного капітаном поліції Броварського РУП ГУНП в Київській області, 28.09.2023 року о 18 год. 30 хв., гр. ОСОБА_1 вигулював собак породи «Шар-пей» та «Французький бульдог» без повідків, внаслідок чого було заподіяно шкоду здоров'ю гр. ОСОБА_2 , у зв'язку з чим ОСОБА_1 здійснив порушення правил утримання тварин в населеному пункті.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, у якій зазначив, що дана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Обгрунтовуючи скаргу, посилався, зокрема, на те, що суд першої інстанції не врахував того, що протокол про адміністративне правопорушення серія ВАВ № 919834 від 14.11.2023 року, складений капітаном поліції Броварського РУП ГУНП в Київській області відносно подій, що відбулись 28.09.2023 року, що є грубим порушенням приписів частини 2 статті 254 КУпАП.
Скаржник зазначає, що кримінальне провадження №12023116130001142 від 06.10.2023 року було закрито на підставі постанови від 19.10.2023 року, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, що є датою виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
На думку апелянта, максимально допустимою датою для складення протоколу про адміністративне правопорушення було 20 жовтня 2023 року, а тому протокол складено з пропуском терміну в 24 години, який визначений ч. 2 ст. 254 КУпАП, а саме на 25 днів.
Також вказував на те, що у відповідних графах протоколу серії ВАВ № 919834 від 14.11.2023 року відсутні відомості про свідків, зокрема, їхні прізвища, ім'я, по - батькові, адреси та інші установочні дані.
Крім цього, ОСОБА_1 у скарзі посилається на те, що в матеріалах справи немає жодного доказу того, що він вигулював собак, при цьому собаки були без повідка. ОСОБА_1 не являється власником собак породи «Французький бульдог» і «Шарпей» та не може бути притягнутий до відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, оскільки він не являється суб'єктом адміністративного проступку в розумінні зазначеної статті.
Відповідно в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, покарання за яке передбачено ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Враховуючи зазначене, на думку скаржника, постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є незаконною, такою, що ґрунтується виключно на припущеннях та підлягає скасуванню.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисники - адвокати Босий Ю.М. та Захаренко К.В. апеляційну скаргу підтримали та просили про її задоволення з викладених у ній підстав.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисників, які підтримали апеляційну скаргу та просили про її задоволення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, вважаю, що апеляційна скарга - обґрунтована та підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Дослідивши під час апеляційного розгляду докази у справі про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суддя місцевого суду у порушення положень ст.ст. 245, 280 КУпАП повно, всебічно і об'єктивно не з'ясував обставини справи, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, що вбачається з наступного.
Обґрунтовуючи свої висновки, суд першої інстанції послався на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 919834 від 14.11.2023 року; копією протоколу допиту потерпілого ОСОБА_3 від 16.10.2023 року; копією протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 16.10.2023 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14.11.2023 року; довідкою Комунального некомерційного підприємства «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня» від 29.09.2023 року.
Однак з такими висновками суду апеляційний суд не погоджується, оскільки суд дійшов їх за неповного з'ясування обставин справи та із наданням неправильної оцінки наявним у справі доказам.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 919834 від 14.11.2023 року, складеного відносно ОСОБА_1 , 28.09.2023 року о 18 год. 30 хв., гр. ОСОБА_1 вигулював собак породи «Шар-пей» та «Французький бульдог» без повідків, внаслідок чого було заподіяно шкоду здоров'ю гр. ОСОБА_2 .
При цьому, у графі протоколу «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» ОСОБА_1 не погодився з формулюванням суті порушення, вважав себе невинним. Пояснення подав на окремому аркуші, що додається до протоколу.
Так, відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 14.11.2023 року, 28.09.2023 року він прогулювався зі своїм онуком біля свого двору в с. Пухівка, с.т. «Вега», де зустрів сусіда ОСОБА_5 , який вигулював свою собаку. В цей час, внаслідок перепаду напруги відкрилась хвіртка і з його двору вибігли його дві собаки: «Французький бульдог» та «Шар-пей». Собаки бігли на зустріч сусідському собаці, були агресивні одна до одної та почали між собою бійку. Він та сусід одночасно вживали заходів щодо припинення собачої бійки, що з рештою вийшло. Однозначно ОСОБА_1 стверджує, що під час собачого конфлікту, собаки ОСОБА_1 сусіда ОСОБА_5 не кусали.
З матеріалів справи вбачається, що в рамках кримінального провадження № 12023116130001142 від 06.10.2023 року, яке було закрито на підставі постанови від 19.10.2023 року, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, містяться покази потерпілого ОСОБА_3 від 16.10.2023 року та свідка ОСОБА_4 від 16.10.2023 року.
Так, свідок ОСОБА_4 повідомила, що 28.09.2023 року о 18 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , вона була у себе на дачі та почула людські крики на вулиці, після чого вийшла на подвір'я. Вийшовши на вулицю, свідок побачила, що ОСОБА_1 знаходився навпроти її воріт, лівіше від нього знаходилась малолітня дитина (2 роки), яка плакала, ОСОБА_1 тримав в руках свою собаку французького бульдога, правіше від нього знаходилась його собака шар-пей, від якої в метрах 20 втікав ОСОБА_3 зі своєю собакою породи себіан, яку тримав на повідку. ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою в бік сусіда ОСОБА_3 . На асфальті були наявні сліди крові від поранення собаки породи себіан, що належить ОСОБА_3 .
До письмових пояснень свідка ОСОБА_4 апеляційний суд ставиться критично, з огляду на те, що в них не міститься інформація з приводу подій, які стали підставою для складання адміністративного протоколу. У вказаних поясненнях описані події, які відбулися вже після наведених у протоколі обставин.
Згідно протоколу допиту потерпілого ОСОБА_3 , 28.09.2023 року він вигулював свою собаку породи себіан. Проходячи повз ділянку № 377 ОСОБА_3 помітив як в його напрямку біжать дві великі собаки породи «Французький бульдог» та «Шар-пей». Підбігши до ОСОБА_3 , собаки вхопили його собаку та почали тягати за холку. Власник собак - ОСОБА_1 стояв на відстані 10 м. від місця собачої бійки та не вчиняв жодних дій. ОСОБА_3 дістав з кишені маленький складний ніж та зробив невеликий надріз на спині собаки, яка тримала хваткою його пса. Після чого собаки відступили від собаки ОСОБА_3 . Після даної бійки ОСОБА_3 звернувся до ветеринарної клініки та до лікарні, оскільки його ліва нога сильно розпухла. Лікарі зафіксували укус собаки на лівій нозі ОСОБА_3 та надали медичну довідку від 29.09.2023 року.
Враховуючи суперечність відомостей, зазначених у вказаних документах, суд першої інстанції повинен був в обов'язковому порядку допитати ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_4 , а за необхідності й працівника поліції, для встановлення дійсних обставин події. Проте, суд, всупереч вимог ст. 268 КУпАП, розглянув справу за відсутності як особи, щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення, так і без виклику працівника поліції, потерпілого та свідків по справі.
Інших належних та беззаперечних доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.
Таким чином, суд вищевказаних протиріч між наявними у справі письмовими доказами не усунув, поклавши в основу постанови протокол, довідку з лікарні, письмові пояснення ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 , не врахувавши, що протокол, як і довідка з лікарні, самі по собі не являються достатнім доказами на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, а пояснення, надані сторонами в рамках закритого кримінального провадження, на думку апеляційного суду, мали бути перевірені іншими належними та допустимими доказами (показаннями безпосередніх свідків події, показами працівника поліції, який склав протокол, відеозаписом та ін.).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 154 КУпАП порушенням правил утримання собак і котів є утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях). Зазначені правопорушення тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.
Таким чином диспозицією статті 154 КУпАП передбачена відповідальність за 1) утримання собак у місцях, де це заборонено відповідними правилами, 2) утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, 3) вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, при цьому ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну.
Разом з тим, в матеріалах справи не міститься жодного беззаперечного доказу на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 дійсно того дня і в той час здійснював саме вигул собак породи «Шар-пей» та «Французький бульдог» без повідків, внаслідок чого було заподіяно шкоду здоров'ю гр. ОСОБА_2 .
Слід зауважити, що спричинення шкоди здоров'ю потерпілого укусом собаки не є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Крім цього, матеріали справи не містять і даних про належність саме ОСОБА_1 собак, які спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини, що само по собі виключає можливість застосування санкції статті щодо конфіскації собак.
З огляду на викладене, суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, формально послався на протокол про адміністративне правопорушення СеріїВАВ № 919834 від 14.11.2023 року, суперечливі пояснення ОСОБА_4 , наявні в справі протилежні письмові пояснення ОСОБА_3 , не з'ясувавши, чи винний ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП. При цьому, суд в постанові не навів об'єктивних даних, на яких ґрунтується висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
З встановлених під час апеляційного розгляду обставин вбачається, що ОСОБА_1 не здійснював вигул собак без повідка, внаслідок чого було заподіяно шкоду здоров'ю громадянина ОСОБА_3 , зважаючи, зокрема, на те, що достатніх доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи немає, а протокол за відсутності інших доказів сам по собі не являється достатнім доказом для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Зазначені обставини виключають можливість притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.154 КУпАП та застосування до нього стягнення у вигляді штрафу та конфіскації тварин: собак породи «Французький бульдог» та «Шар-пей».
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
У своєму рішенні по справі Аллене де Рібемон проти Франції від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, в рішенні від 21.07.2011 року у справі Коробов проти України ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення поза розумним сумнівом .
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Частиною третьою ст. 62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У відповідності до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 154 КУпАП не доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які б дали можливість констатувати, що його винуватість доведено поза розумним сумнівом, в зв'язку із чим постанова судді суду першої інстанції від 24 листопада 2023 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, суддя
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, із накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень, з конфіскацією тварин (собака породи «Французький бульдог» та «Шар-пей») - скасувати,провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 154 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Ю.О. Матвієнко