про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення
Справа № 500/3814/22
19 лютого 2024 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
На розгляді у Тернопільському окружному адміністративному суді перебувала справа №500/3814/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
05.02.2024, на адресу суду надійшла заява позивача, у якій він, керуючись статтею 382 КАС України, просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області подати до суду звіт про виконання рішення суду у справі №500/3814/22 у встановлений судом строк, за наслідками розгляду якого вирішити питання про накладення на керівника відповідача штрафу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки на переконання позивача, відповідач не виконує належним чином рішення суду у даній справі.
Вказану заяву позивач обґрунтував тим, що оскільки відповідачем рішення суду у даній справі в добровільному порядку не було виконано, то він розпочав процедуру його примусового виконання.
Вказує, що на підставі виконавчих листів, виданих судом на виконання рішення суду у даній справі, відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 30.08.2023 було відкрито виконавчі ВП №72645384, ВП №726467721, в межах якого державним виконавцем було вжито всіх заходів у порядку Закону України «Про виконавче провадження» №1404, однак Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області рішення суду та вимоги державного виконавця в повному обсязі не виконано, з огляду на що, керуючись приписами пункту 11 частини першої статті 39, та статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» - станом на 23.01.2024 державним виконавцем винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень ВП №72645384, ВП №9726467721 та скеровано подання (повідомлення) до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України.
Позивач зазначає, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.12.2020 у справі №500/3814/22 до теперішнього часу не виконано, що на його переконання, зумовлює встановлення судового контролю за вказаним рішенням шляхом зобов'язання відповідача надати звіт про його виконання.
Суд, на підставі статті 205 КАС України, вважає можливим розглянути подану заяву у письмовому провадженні. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.
Розгляд питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду уданій справі вирішено судом після виходу головуючої судді із відпустки.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, оформлене протоколом від 04.08.2019, про призначення позивачу з 04.08.2019 пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262 за посадою «доцента кафедри комплексів та приладів артилерійської розвідки факультету».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області поновити ОСОБА_1 з 04.08.2019 виплату пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262 за посадою «начальника кафедри інституту», призначену з 24.11.2005.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату поновленої пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262 на підставі заяви про її перерахунок від 07.08.2019, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати та виплатити (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсію з 01.09.2019 в розмірі 80% грошового забезпечення за посадою «начальника кафедри інституту», з урахуванням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.03.2022 у справі №500/872/22 - без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, - відмовлено.
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не погодилось із таким рішенням суду першої інстанції та оскаржило його в апеляційному порядку.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 у справі №500/3814/22 - залишено без змін.
14.08.2023 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи у справі на резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень, а саме: про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області поновити ОСОБА_1 з 04.08.2019 виплату пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262 за посадою «начальника кафедри інституту», призначену з 24.11.2005 та про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату поновленої пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262 на підставі заяви про її перерахунок від 07.08.2019, з урахуванням виплачених сум.
Відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 30.08.2023 було відкрито виконавче провадження ВП №72645384 про примусове виконання виконавчого листа від 14.08.2023 №500/3814/22, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області поновити ОСОБА_1 з 04.08.2019 виплату пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262 за посадою «начальника кафедри інституту», призначену з 24.11.2005.
Також, Відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 30.08.2023 було відкрито виконавче провадження ВП №726467721 про примусове виконання виконавчого листа від 14.08.2023 №500/3814/22, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату поновленої пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262 на підставі заяви про її перерахунок від 07.08.2019, з урахуванням виплачених сум.
З Інформації із Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень щодо вказаних вище виконавчих проваджень з примусового виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 слідує, що в межах виконавчого провадження ВП №72645384 старшим державним виконавцем Гулька В.І., за не виконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа №500/3814/22 від 14.08.2023 виданого Тернопільським окружним адміністративним судом винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100,00грн. Станом на 23.01.2024 інформація щодо виконання в повному обсязі рішення суду з примусового виконання виконавчого листа №500/3814/22 від 14.08.2023 виданого Тернопільським окружним адміністративним судом, резолютивною частиною якого постановлено «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області поновити ОСОБА_1 з 04.08.2019 виплату пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262 за посадою «начальника кафедри інституту», призначену з 24.11.2005» на адресу відділу не надходила. Керуючись вимогами ст. 63, 75 Закону 23.01.2024 державним виконавцем за не виконання виданого Тернопільським окружним адміністративним судом та вимог державного виконавця винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 10200,00грн. Надалі, 23.01.2024 державним виконавцем вчинено подання (повідомлення) до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №72645384.
Аналогічно, в межах виконавчого провадження ВП №72646721 державним виконавцем за не виконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа № 500/3814/22 від 14.08.2023 виданого Тернопільським окружним адміністративним судом винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100,00грн. Станом на 23.01.2024 інформація щодо виконання в повному обсязі рішення суду з примусового виконання виконавчого листа №500/3814/22 від 14.08.2023 виданого Тернопільським окружним адміністративним судом, резолютивною частиною якого постановлено «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату поновленої пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262 на підставі заяви про перерахунок від 07.08.2019, з урахуванням виплачених сум», на адресу відділу не надходила. Керуючись вимогами ст.63, 75 Закону 23.01.2024 державним виконавцем за не виконання виданого Тернопільським окружним адміністративним судом та вимог державного виконавця винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 10200,00 грн. Надалі державним виконавцем вчинено подання (повідомлення) до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №72646721.
Позивач вказує, що на час звернення із даною заявою рішення суду, на підставі якого видано виконавчі листи Тернопільським окружним адміністративним судом, у цій справі не виконано.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, вказаною нормою КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року та від 06 травня 2019 року у справі №826/9960/15.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Такого висновку дійшов і Верховний Суд у додатковій постанові від 31 липня 2018 року у справі № 235/7638/16-а.
Крім того, відповідно до абзацу 3 статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Так, судове рішення може бути виконано в добровільному, або в примусовому порядку. Примусове виконання рішень суду в Україні покладається на органи державної виконавчої служби та у передбачених законом випадках - на приватних виконавців.
Порядок примусового виконання судових рішень регламентовано спеціальним законом Законом України «Про виконавче провадження».
За приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлено статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, відповідно до приписів статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (частина перша статті 63 Закону).
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону).
При цьому, відповідно до пункту 11 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Отже, приписами Закону України «Про виконавче провадження» визначено певний алгоритм дій виконавця в ході примусового виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Як слідує з матеріалів справи, постановами державних виконавців винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень ВП №72645384, ВП №9726467721 з примусового виконання виконавчих листів, виданих Тернопільським окружним адміністративним судом 14.08.2023 у справі №500/3814/22 та скеровано подання (повідомлення) до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України.
Встановлені обставини свідчать про невиконання без поважних причин боржником Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області рішення суду у даній справі, не зважаючи на накладення на нього штрафів в порядку приписів Закону України «Про виконавче провадження».
За наведених обставин, на переконання суду існують підстави стверджувати, що примусове виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 у справі №500/3814/22, не дало очікуваних результатів, що є підставою для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в частині встановлення судового контролю за виконанням Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вказаного рішення суду та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати до Тернопільського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у адміністративній справі №500/3814/22.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №0640/3719/18, від 04 березня 2020 року у справі №539/3406/17, від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.
У даному випадку вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, не дало жодних результатів і рішення суду залишилось не виконаним в частині, що не спростовано боржником станом на момент розгляду даної заяви судом.
При цьому, зважаючи на матеріали справи, суд має обґрунтовані підстави вважати, що в разі невстановлення судового контролю шляхом зобов'язання боржника подати звіт про виконання ним рішення суду, - останнє може залишитися невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у даній судовій справі.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Суд зауважує, що норма статті 382 КАС України не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього. У випадку ухилення боржника - суб'єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов'язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.
До того ж, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі №800/320/17 сформульовано правовий висновок про можливість встановлення судового контролю, передбаченого статтею 382 КАС України, після прийняття кінцевого рішення у справі.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе встановити судовий контроль за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 у справі №500/3814/22 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати до Тернопільського окружного адміністративного суду, у 30-денний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про його виконання.
Керуючись статтями 248, 256, 382 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 13.12.2020 у справі №500/3814/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській протягом 30 днів з дня отримання даної ухвали суду подати до Тернопільського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 13.12.2022 у справі №500/3814/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено 19 лютого 2024 року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.