Справа № 500/45/24
02 лютого 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі, позивачі) на початку 13.06.2023 та 02.08.2023, 07.11.2023 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі, відповідач 1) із заявок про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та вимог пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки має право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, що призначається працівникам, зайнятим повний робочий день роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (рентгенлаборант). Однак, за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів останнім рішенням за №192650009394, прийнятим Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області від 14.11.2023 (екстериторіальний розподіл) (далі, відповідач 2) позивачу відмовлено у призначенні зазначеної пенсії, мотивуючи відсутністю спеціального стажу. При цьому визначено страховий стаж особи 32 роки 09 місяців 21 день.
Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки він досяг пенсійного віку та надав відповідачу всі необхідні документи, які підтверджують, що в нього спеціальний стаж роботи становить більше 10 років і наявний страховий стаж не менше 25 років, що надає йому право на пенсію відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та норми ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Що спонукало позивача звернутися до суду з зазначеним позовом.
Ухвалою суду від 05.01.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 22.01.2024. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На виконання постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.03.2021 за № 339/35961 органи Пенсійного фонду України застосовують екстериторіальний принцип призначення та перерахунку пенсій.
Нова технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Звернутися за призначенням та перерахунком пенсії, а також за виплатою допомоги на поховання пенсіонера можливо незалежно від місця реєстрації особи.
Очікуваний результат впровадження екстериторіальності:
-єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства;
-централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунків пенсій;
-мінімізація особистих контактів з громадянами, підв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу;
-попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення.
-оптимізація навантаження на працівників.
Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Таким чином, рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, за принципом екстериторіальності було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області 14 листопада 2023 року № 192650009394.
До пільгового стажу не зараховано:
період з 01.04.2002 по 31.10.2023 за довідкою від 31.10.2023 №73 КНП “Чортківська центральна міська лікарня” Чортківської міської ради, оскільки довідка не відповідає формі довідки затвердженої додатком 5 Порядку, а саме в довідці не вказано, що заявник працював на повний робочий день, також відповідно до наданих атестацій робочого місця за умовами праці посада молодшого спеціаліста з медичною освітою рентгенівського відділення (кабінету) - рентгенлаборанта рентгенкабінету термінової допомоги приймально-діагностичного відділення (екстренної) медичної допомоги не атестувалась.
Для зарахування періоду з 01.04.2002 по 31.10.2023 до пільгового стажу необхідно надати пільгову довідку, відповідно Додатку 5 та підтвердити атестацію робочого місця рентгенлаборанта рентгенкабінету термінової допомоги приймально-діагностичного відділення (екстренної) медичної допомоги.
Враховуючи вище зазначене, та факт того, що Позивач не надав належним чином оформлену пільгову довідку, а саме відповідно Додатку 5 та не підтверджено атестацію робочого місця рентгенлаборанта рентгенкабінету термінової допомоги приймально-діагностичного відділення (екстренної) медичної допомоги, Позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки заявник не набув необхідного пільгового стажу.
Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області не вбачає в своїх діях порушення чинного Пенсійного законодавства України і вважає, що позовні вимоги Позивача не обґрунтовані та безпідставні.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 29.01.2024 року. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.
На підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судовий розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Судом встановлено, що особа позивача стверджується згідно паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 від 28.04.1998 та досягнення ним віку 50 років на час звернення за призначенням пенсії.
Позивач неодноразово, а саме 13.06.2023, 02.08.2023 та 07.11.2023 звертався до відповідача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №1.
07.11.2023 прийнятим рішенням ГУ ПФУ у Київській області позивачу відмовлено в призначенні пенсії, оскільки на думку відповідача, немає відомостей про атестацію робочих місць за умовами праці, а період з 01.04.2002 по 31.10.2023 не зарахованого до пільгового стажу через недоліки уточнюючої довідки №73 від 31.10.2023.
Здобута позивачем медична освіта стверджується згідно диплома серія ПТ № 910572 від 02.03.1992, за спеціальністю - лікувальна справа, з присвоєною кваліфікацією «фельдшера», реєстраційний № 5290.
У відповідності до записів трудової книжки позивача серія НОМЕР_2 , заповненої 14.04.1992 вбачається трудова діяльність позивача у закладах охорони здоров'я, яка підтверджує роботу за професією (посадою), що віднесена до Списку №1 і дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за цим списком, тоді як відповідач протиправно відмовився зарахувати такий період до пільгового стажу, про що зазначив у своєму рішенні від 14.11.2023 за №192650009394.
Первинно 13.06.2023 та 02.08.2023 і 07.11.2023 позивач подав заяву і документи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач своїм рішенням від 07.11.2023 відмовив позивачу в призначенні пенсії, за якою він звернувся до місцевого територіального органу ПФУ та повідомив позивача, що пільгова довідка №73 від 31.10.2023 КНП «Чортківська центральна міська лікарня» Чортківської міської ради оформлена неналежним чином, як це передбачено додатком 5 Порядку (не вказано, що заявник працював на повний робочий день та відсутня атестація робочого місця за умовами праці посада молодшого спеціаліста з медичною освітою рентгенівського відділення (кабінету). Тому до пільгового стажу не зараховано період з 01.04.2002 по 31.10.2023.
Позивачу у зв'язку з закінченням Чортківського медичного училища в 1992 році по спеціальності лікувальна справа була присвоєна кваліфікація «фельдшер» (диплом серія НОМЕР_3 ,р.№5290).
Як видно з записів трудової книжки серія НОМЕР_2 позивач з 01.04.2001 по теперішній час перебуває на посаді рентгенлаборанта Чортківської центральної комунальної лікарні (пункти 7-17).
Відповідно до пільгової довідки №73, виданої КНП «Чортківська центральна міська лікарня» Чортківської міської ради від 31.10.2023 вбачається те, що ОСОБА_1 працює на посаді молодшого спеціаліста з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів) - рентген лаборанта ренгенткабінету термінової допомоги приймально - діагностичного відділення (екстреної) медичної допомоги комунального некомерційного підприємства «Чортківська центральна міська лікарня» Чортківської міської ради, і за період з 01.04.2002 р. по даний час виконував роботу із шкідливими умовами праці, що передбачено списком 1 розділу XIX під 19 Постанови Кабінету Міністрів №36 від 16.01.2003 р. та розділу XIX Постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 «Про затвердження списків виробництв, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» за період з 01,04.200р по даний час - 21 р. 07 м. 00 д.
Позивачу присвоєно кваліфікаційну категорію другу, першу та вищу за спеціальністю рентгенлаборанта, що стверджується відповідно до посвідчень №54 від 15.03.2001, №55 від 15.03.2002 та №1389 від 20.12.2002 (дійсне до 20.12.2026).
Також позивач проходив курси підвищення кваліфікації по фаху «рентген лаборант» у 1995, 1996,2001,2006,2011,2016 та 2021 роках, що вбачається відповідно з посвідчень чи/або свідоцтва №2/95 - лютий 1995, б/н від 20.04.1996, до диплому НОМЕР_3 (17.02.2001 р., 01.05.2006 р., 14.03.2011 р., 14.03.2016 р. та свідоцтва №1217 диплома (15.12.2021).
Отже, наведеними доказами стверджується посада позивача, яка передбачена розділом XIX Постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016 - рентген лаборант.
Згідно вказаної довідки №73 професія та посада в зазначеному Списку №1 значиться як молодший спеціаліст з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів); шкідливі умови виконуваної роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Тобто вказаними документами працедавець підтвердив наявність шкідливих умов виконуваної роботи позивачем та підстави у державного органу для призначення та виплати йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, відповідач відмовився взяти до уваги вказану інформацію працедавця та призначити ОСОБА_1 пенсію, за якою він звернувся, що вбачається з останнього рішення від 14.11.2023, яке є предметом оспорювання у даній справі.
Таким чином, зазначені документи у повній мірі підтверджують наявність у позивача пільгового стажу необхідного для призначення пенсії за Списком №1, який становить 21 рік 07 місяців 00 днів за період з 01.04.2002 по 31.10.2023, що протиправно не прийняв до уваги відповідач, відмовляючи у призначенні спірної пенсії.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду для захисту прав та законних інтересів у сфері соціального забезпечення.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України , громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон -1058), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбаченених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 ЗУ №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок.
Таким чином, головними умовами для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за первинною заявою від 13.06.2023 є досягнення ним віку 50 років, наявність стажу роботи понад 25 років, з них не менше 10 років на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.
Як передбачено статтею 10 Закону №1788-ХІІ, пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
За приписами частин першої, другої статті 7 Закону №1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.
Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Згідно із підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
За приписами статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 №1451/11731, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місце) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 №159/4178/16-а.
Списки № 1, 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, - застосовуються Списки № 1,2, затверджені постановою Кабінету Miністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, - застосовуються Списки № 1,2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162; якщо пільгова робота продовжується після 16.01.2003 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 03.08.2016, - застосовуються Списки № 1,2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36; якщо пільгова робота продовжується після 03.08.2016 (або тільки почалась після цієї дати) - застосовуються Списки № 1,2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
З наданої суду копії трудової книжки позивача НОМЕР_2 стверджується наступне: позивач у період з 1988 по 1992 навчався в Чортківському медучилищі (диплом НОМЕР_3 (п. 1); з 14.04.1992 по 08.06.1992 працював на посаді акушерки ФАП с. Скородинці - на час відпустки по догляду за дитиною до 3-х років (п.2-3), з 19.07.1994 по 31.10.1994 - на посаді інструктора ЛФК, тимчасово( п.4); з 01.11.1994 на 0,5 ставки рентген лаборанта та 0,5 ставки мед реєстратора (п.5); 15.03.2001 - присвоєна друга категорія рентген лаборанта (п.6); 01.04.2002 - переведений на посаду рентген лаборанта термінової допомоги (п.7); 15.03.2002 - присвоєна перша категорія рентген лаборанта (п.8),; 01.11.2003 - зміна назви організації (п.9); 18.04.2007 - присвоєна вища категорія рентген, лаборанта ( п.1004 28.12.2012 - підтверджено вищу категорію зі спеціальності 2Рентгенологія»» ( п.11); 15.02.2017 - підтверджена вища категорія зі спеціальності «Рентгенологія» (п.12); 01.06.2018 - зміна назва організації (п.13); 01.01.2021 - зміна назви структурного підрозділу (п.14); 21.01.2021 - зміна назва організації (п.15); 20.12.2021 - підтверджена вища категорія зі спеціальності «Рентгенологія» (п.16); 17.01.2022 - переведений на посаду рентген лаборанта термінової допомоги приймально - діагностичного відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги рентген кабінету. Працює по даний час.
Як видно із довідки про пільговий характер роботи №73 від 31.10.2023 позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 розділу XIX Постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 за період роботи з 01.04.2002 по 31.10.2023, що становить 21 рік 07 місяців 00 днів.
Відповідачем підтверджено страховий стаж позивача 32 роки 09 місяців 21 день, що вбачається з розрахунку за формою PC - право (дата звернення 07.11.2023).
Таким чином, у позивача наявний загальний страховий стаж 32 роки 09 місяців 21 день, з яких на посаді, що дає право на пільгову пенсію 21 рік 07 місяців 00 днів (посада - рентгенолаборант), з огляду на те суд має підстави дійти до висновку, що пільговий стаж роботи ОСОБА_1 на посаді рентгенолаборанта перевищує необхідний стаж у 10 років, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд має підстави критично оцінити відмову відповідача зарахувати позивачу період роботи на посаді рентгенолаборанта та звертаю увагу на те, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на пільгових умовах, відтак може не погодитися із діями відповідача щодо не зарахування до страхового стажу з підстав неналежного оформлення довідок про підтвердження наявного трудового стажу позивача у шкідливих умовах праці.
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд зауважує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.
Щодо необхідності проведення атестації робочих місць за умовами праці, як підстави, зазначеної відповідачем в листі-відмові в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівникам у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться нерідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Наведене свідчить, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № IV.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
За таких умов, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.09.2013 у справі № 21-183а13, від 25.11.2014 у справі № 21-519а14, від 10.03.2015 та 17.03.2015 у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14.04.2015 у справі № 21-383а14, від 02.12.2015 у справі № 21-1329а15, від 10.02.2016 у справі № 21-5432а15 та від 12.04.2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці, на які у доповненнях до відзиву посилається відповідач.
За нормами частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, з урахуванням наведеного та положень частини першої статті 45 Закону №1058-IV, пунктів 1.6,1.7 Порядку №22-1, беручи до уваги факт необґрунтованої відмови пенсійного органу на неодноразові звернення позивача із заявою про призначення пенсії, починаючи 13.06.2023, 02.08.2023 та 07.11.2023, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права та є адекватним наявним обставинам, буде зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 20.04.2023.
Водночас, щодо позовних вимог про «зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 20.04.2023 року, то суд зазначає наступне.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо зарахування страхового стажу/призначення та перерахунку пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, з огляду на втручання в дискреційні повноваження ГУ ПФУ у Тернопільській області та виходять за межі завдань адміністративного судочинства.
Однак, зважаючи на те, що в ході розгляду справи суд дійшов висновку щодо протиправності в частині оскаржуваного рішення, суд з метою повного та належного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2023 про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 з 20.04.2023 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у даному судовому рішенні.
За наведених обставин, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 536,80 грн, сплачений відповідно до квитанції від 29.12.2023 року.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 14.11.2023 №192650009394 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді рентген лаборанта з 01.04.2002 по 31.10.2023 у КНП “Чортківська центральна міська лікарня” Чортківської міської ради.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2023 року про призначення йому пенсії з 20.04.2023 року та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду, зазначених у даному судовому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області сплачений судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, відповідно до квитанції від 29.12.2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 05 лютого 2024 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).
- Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Саєнка Андрія,10,м. Фастів,Київська область,08500 код ЄДРПОУ 22933548).
Головуючий суддя Подлісна І.М.