Справа № 643/23269/21 Номер провадження 22-ц/814/474/24Головуючий у 1-й інстанції Андрієнко Г.В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
15 лютого 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Кузнєцової О.Ю., Обідіної О.І., за участюсекретаря судового засідання: Буйнової О.П., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 10 травня 2023 року (ухвалене суддею Андрієнко Г.В., повний текст рішення складено суддею 20.05.2023 роуку) у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра В'ячеславовича, ОСОБА_2 , Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Непочатих Вікторія Володимирівна про визнання недійсними електронних торгів, -
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про визнання недійсними електронних торгів.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2020 року по справі №643/19696/19 частково задоволено позов ОСОБА_4 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 суму заборгованості за договором позики від 06 листопада 2018 року у розмірі 280 000,00 грн, установлені законом відсотки за користування коштами в розмірі 48 650,96 грн, 3% річних від простроченої суми за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 322,19 грн, а в загальному розмірі 328 973,15 грн, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судового збору в розмірі 3000,00 грн. На підставі вказаного рішення Московським районним судом м. Харкова 14.07.2021 р. видано виконавчий лист № 643/19696/19.
14.07.2021 року приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. за виконавчим листом № 643/19696/19 відкриті виконавчі провадження: ВП № 66265714 від 23.07.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судового збору в розмірі 3000,00 грн; ВП № 66265617 від 23.07.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 за договором позики від 06 листопада 2018 року у розмірі 280 000,00 грн, установлені законом відсотки за користування коштами в розмірі 48650,96 грн, 3% річних від простроченої суми за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 322,19 грн, а в загальному розмірі 328 973,15 грн. Постановою від 23.07.2021 року ВП №66265714 від 23.07.2021 року та ВП №66265617 об'єднано у зведене виконавче провадження ЗВП №66265924.
Постановою від 23.07.2021 року по ЗВП № 66265924 накладено арешт на майно, що належить боржнику: - квартиру, загальною площею 49.2 кв.м., житлова площа 29.5 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою від 22.10.2021 року по ЗВП № 66265924 описано та здійснено арешт майна.
Постановою від 03.11.2021 року по ЗВП № 66265924 призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_2 . Постановою від 15.12.2021 року ВП № 66265714 виведено з ЗВП № 66265924. Постановою від 15.12.2021 року ВП № 66265617 виведено з ЗВП № 66265924. Постановою від 15.12.2021 року закінчено ВП № 66265617. Постановою від 15.12.2021 року закінчено ВП № 66265714.
26 листопада 2021 року ОСОБА_1 поштовим надходженням отримано повідомлення Приватного виконавця Кудряшова Д.В. № 66265617/18118 від 22.11.2021 року про результати оцінки майна квартири АДРЕСА_2 від 22.11.2021 р. та запропоновано ознайомитись зі Звітом про оцінку в офісі Приватного виконавця Кудряшова Д.В., копія Звіту або витяг зі Звіту до повідомлення не надавались.
03.12.2021 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження та Звітом про оцінку. Зі змісту яких, йому стало відомо, що 03.11.2021 року приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. складено Акт приватного виконавця, відповідно якого приватному виконавцю Кудряшову Д.М. та СОД-ФОП ОСОБА_2 . Боржник нібито не надав доступ до квартири для проведення оцінки, але Боржник не був повідомлений про дату та час проведення оцінки майна, хоча приватний виконавець мав в наявності контактний телефон Боржника, поштові повідомлення на адресу боржника також не надходили.
Згідно Звіту про оцінку майна від 19.11.2021 року, складеному суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 щодо ринкової вартості двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , на дату оцінки становить 726 100,00 грн.
08.12.2021 року ОСОБА_1 подав скаргу на дії приватного виконавця Кудряшова Д.В.
15.12.2021 ОСОБА_1 уклав договір №1647/12-21 з ТОВ «АРГУМЕНТ-ЕКСПЕРТ» про проведення незалежної оцінки двокімнатної квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно Звіту з оцінки нерухомого майна від 20.12.2021 року, наданого ТОВ «АРГУМЕНТ-ЕКСПЕРТ» вартість вищезазначеної квартири станом на 15.12.2021 року становить 1 232 355 грн.
Вказує, що звіт про оцінку майна від 19.11.2021 року, складений суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 не відповідає фактичній ринковій вартості, тому є підстави вважати, що вартість майна була свідомо занижена експертом.
Тому важає, що дії та бездіяльність приватного виконавця Кудряшова Д.В. щодо арешту та опису майна, проведення оцінки майна Боржника є протиправними, а оцінку майна, результатом якої став Звіт про оцінку майна від 19.11.2021 року такою, що була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб'єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна, зокрема його внутрішнього огляду, що вплинуло на визначення вартості оцінюваного майна, для порівняльного методу вибрано квартири, значно віддалені від основного місцезнаходження спірного об'єкту нерухомості, у зв'язку з чим мають значно нижчу ринкову вартість, що призвело до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною.
Таким чином, протиправні дії приватного виконавця Кудряшова Д.В. під час здійснення виконавчих дій у ЗВП № 66265924, ВП № 66265617 для примусової реалізації майна боржника, численні порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», вплинуло на законність проведення процедури реалізації арештованого майна та порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 , як боржника, а також реалізацію майна за суттєво нижчою від ринкової вартістю.
Так, приватний виконавець не надав можливості сторонам виконавчого провадження визначити вартість майна за взаємною згодою сторін. Здійснюючи опис та арешт майна, останній обмежився описом майна, яке міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внаслідок чого майно було описано недбало, без зазначення його повних характеристик, які мають значення при його подальшій реалізації.
Приватним виконавцем також не забезпечено право звернення до осіб, яким надано право здійснювати рецензування звіту про оцінку відповідно до Закону України «Про оцінку земель». Оцінка майна була проведена не тим суб'єктом, який був призначений приватним виконавцем.
17.12.2021 року позивачу стало відомо про проведення електронних торгів по виконавчому провадженню ЗВП № 66265924, ВП № 66265617 від 22.10.2021 року, а саме продаж 15.12.2021 року квартири АДРЕСА_2 .
Відомості про проведення торгів: реалізація майна здійснювалась шляхом електронних торгів, які проводились Державним підприємством «СЕТАМ», ЄДРПОУ: 39958500, м. Київ, вул. Стрілецька, б. 4-6, за допомогою електронних ресурсів Веб-сайту: www.setam.net.ua,реєстраційний номер лота: 501582, дата проведення торгів 13.12.2021 р
Відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 13.12.2021 р. № 562991 Державне підприємство «СЕТАМ» переможцем визнано: ОСОБА_3 , код РНОКПП: НОМЕР_1 документ: Реєстраційний номер виконавчого провадження: 66265617 №004763770, адреса: АДРЕСА_3 .
Стартова ціна: 726 100,00 грн. Ціна продажу: 803 000,00 гри.
Грошові кошти за придбане нерухоме майно у розмірі 762 850,00 грн. були сплачені на рахунок приватного виконавця Кудряшова Д.В. з обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, грошові кошти у розмірі 40 150,00 грн. були перераховані на рахунок Державного підприємства «СЕТАМ», як гарантійний внесок та винагорода Організатору торгів.
Питання щодо повернення ОСОБА_1 надлишка грошових коштів, що залишились на рахунку приватного виконавця Кудряшова Д.В., після закриття виконавчого провадження ВП № 66265714 та ВП № 66265617, не вирішено (п.6 ст.47 Закону). Таким чином, станом на 15.12.2021 року ОСОБА_1 залишився без єдиного житла та грошових коштів.
16.12.2021 року приватний нотаріус ХМНО Непочатих В.В. на підставі Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 1018, виданий 16.12.2021 року, видавник Непочатих В.В., приватний нотаріус ХМНО, прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 65356083 від 16.12.2021 року право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_3 .
У зв?язку з чим, позивач прохав суд визнати протиправними і неправомірними та скасувати:
- постанову приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. від 22.10.2021 року у виконавчому провадженні ЗВП № 66265924, ВП № 66265617 про арешт та опис майна - квартири АДРЕСА_4 ;
- визнати протиправними дії приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра В?ячеславовича у виконавчому провадженні ЗВП № 66265924, ВП № 66265617 щодо передачі до Державного підприємства «СЕТАМ» для примусової реалізації майна ОСОБА_1 , квартири АДРЕСА_4 з недостовірним Звітом про оцінку майна від 19.11.2021 року, складеному суб єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 , що призвело до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна: квартири АДРЕСА_4 , за суттєво заниженою ціною;
- визнати недійсними електронні торги, які проводились Державним підприємством «СЕТАМ», СДРПОУ: 39958500, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6, реєстраційний номер лота: 501582, дата проведення торгів 13.12.2021 р., протокол про проведені електронні торги від 13.12.2021 р. № 562991, переможець ОСОБА_3 , код РНОКПП: НОМЕР_1 №004763770, адреса: АДРЕСА_3 ;
- скасувати протокол про проведені електронні торги від 13.12.2021 р. № 562991 складеного за результатами електронних торгів з продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_2 ;
- скасувати акт про проведені електронні торги, складений 15.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. при примусовому виконанні у виконавчому провадженні ЗВП № 66265924, ВП № 66265617.
- скасувати Свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 1018, видане 16.12.2021 року, ОСОБА_5 , приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу виданий на підставі акту про проведені електронні торги, складеного 15.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В. при примусовому виконанні у виконавчому провадженні ЗВП № 66265924, ВП № 66265617.
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, Непочатих В.В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу, індексний номер 65356083 від 16.12.2021 року право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 зареєстрованої за ОСОБА_3 код РНОКПП: НОМЕР_1 № НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Судові витрати покласти на відповідачів.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 10 травня 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 27 червня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень.
З рішенням суду не погодився ОСОБА_1 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій прохає рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 10 травня 2023 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необгрунтованим, а також таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Зокрема вказує, що суд першої інстанції при розгляді справи порушив норми процесуального права, оскільки відповідно до положень ч.2 ст.222 ЦПК України, заперечення та надані до нього письмові докази слід було залишити без розгляду. Також порушено право позивача на ознайомлення з цими доказами та надання своїх заперечень щодо них, а відтак і права на захист. Вказує, що експертна оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для визнання електронних торгів недійсними.
Від ФОП ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - адвоката Хоміча А.А. надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких останні спростовуючи доводи апеляційної скарги та підтримуючи рішення суду першої інстанції прохали апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Також, від приватного виконавця Кудряшова Д.В. надійшло пояснення на апеляційну скаргу, в якому останній заперечуючи доводи, які викладені в апеляційній скарзі та надаючи свої пояснення щодо змісту правовідносин, які склалися між сторонами, прохав залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення залишити без змін.
Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи були присутні представники позивача та відповідача ОСОБА_3 , інші особи будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи в судове засідання не з?явилися.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступних підстав.
У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_3 на підставі протоколу проведення електронних торгів №562991, став переможцем електронного аукціону з продажу двокімнатної квартири квартири АДРЕСА_2 , що проводився на офіційному веб-ресурсі Державного підприємства «СЕТАМ».
До проведення електронних торгів вказана квартира належала на праві власності ОСОБА_1 . Продаж квартири відбувався в рамках виконавчого провадження про стягнення боргу з ОСОБА_1 за рішенням суду на користь ОСОБА_4 .
Матеріалами справи встановлено, що у грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця.
Так, постановою Полтавського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року по справі №643/19696/19 прийнято постанову, якою скаргу ОСОБА_1 на дії, бездіяльність та рішення приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. - задоволено.
Визнано неправомірними дії, бездіяльність та рішення приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра В?ячеславовича, у зведеному виконавчому провадженні № 66265924 для примусової реалізації майна ОСОБА_1 , а саме арешту та опису, проведення оцінки квартири АДРЕСА_2 .
Визнано оцінку квартири АДРЕСА_2 , результатом якої став Звіт про оцінку майна від 19 листопада 2021 року такою, що була проведена з порушенням норм чинного законодавства.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що продаж квартири відбувся з дотриманням ЗУ «Про виконавче провадження» так і ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». При цьому зазначив, що ОСОБА_3 має статус добросовісного набувача, тому підстав для визнання електронних торгів недійсними відсутні.
Проте, з таким висновком суду колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.
За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина першастатті 61 Закону України «Про виконавче провадження»).
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних/електронних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.
Зазначене узгоджується і з положеннями статей 650, 655, частиною четвертою статті 656 ЦК України, з аналізу яких можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних/електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.
Набуття майна за результатами прилюдних/електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба/приватний виконавець та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).
Вказане відповідає правовому висновку, викладеному Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 05.06.2018 року у справі № 910/856/17, провадження № 12-128гс18, від 21.11.2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18 та від 23.01.2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18.
Тлумачення статей 215, 216 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб'єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.
Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Такий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 367/6231/16-ц зазначено, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
При вирішенні спору про визнання прилюдних/електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку № 2831/5 та інших норм законодавства при проведенні торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати цих торгів, на момент проведення торгів.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України: від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17, від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц.
Так, звертаючись до суду з позовною заявою ОСОБА_1 як на головну підставу для визнання електронних торгів з продажу квартири недійсними посилався на те, що продаж квартири здійснено з порушенням встановленого законом порядку та за суттєво заниженою ціною від ринкової вартості.
У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю.
За змістом частин 1-3 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Частиною 5 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються, якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди.
Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.
Як вбачаєтеся з постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 22 жовтня 2021 року опис та арештквартири АДРЕСА_4 , був здійснений без проникнення в середину квартири та за відсутності її власника ОСОБА_1 .
Відповідно до вимоги приватного виконавця від 20 жовтня 2021 року адресованої ОСОБА_1 , останньому необхідно бути присутнім 22 жовтня 2021 року о 10 год 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 та надати доступ до квартири.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що суть направлення даної вимоги полягає у добросовісному виконанні покладених законодавством обов'язку як виконавця, вчинити всі необхідні дії для якісного виконання рішення суду, так і на боржника, не перешкоджати виконання рішення суду, шляхом надання доступу до квартири.
Разом з тим боржник має справедливе очікування на добросовісне виконання виконавцем свої обов'язків. Однак матеріали справи не містять доказів направлення зазначеної вимоги боржнику. Крім того, вона датована 20 жовтня 2021 року.
За вказаних обставин обґрунтованою є позиція боржника, що державний виконавець не вжив належних дій для повідомлення його про проведення огляду і арешту майна та необхідність надати доступ до квартири. Що, як наслідок, унеможливило проведення виконавцем огляду квартири у повному обсязі.
Щодо проведення оцінки майна, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку.
У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
Згідно з частиною першою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання (частина 1 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження»).
За статтею 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.
Відповідно до частин першої, шостої статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення. Таким нормативно-правовим актом з оцінки майна, зокрема є Національний стандарт № 1.
Відповідно до пункту 1 зазначеного акта Національний стандарт № 1 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Згідно з пунктом 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.
Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує в будь-якому випадку ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15, від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 07 квітня 2021 року у справі №753/3055/18.
Згідно вимоги приватного виконавця від 03 листопада 2021 року адресованої ОСОБА_1 , останньому необхідно бути присутнім 09 листопада 2021 року о 10 год 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 та надати доступ до квартири.
Відповідно до супровідного листа від 03 листопада 2021 року приватним виконавцем направлено на адресу ОСОБА_1 постанову від 03 листопада 2021 року.
У свою чергу 03 листопада 2021 року о 10 год 00 хв. приватним виконавцем в присутності СОД-СГ Дорошева Р.О., без понятих, складено акт, в якому зазначено, що за результатом виходу за адресою: АДРЕСА_1 на стук у двері ніхто не відчинив, на визначений час боржником не надано доступу оцінювачу та виконавцю до квартири.
Після зазначеного документу копія матеріалів виконавчого провадження містить вимогу приватного виконавця про надання інформації та документів в порядку ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» датовано 03 листопада 2021 року, відповідь на запит датований 08 листопада 2021 року та звіт про оцінку майна.
Однак відсутні дані про вихід державного виконавця та оцінювача на об'єкт оцінки 09 листопада 2021 року, та не надання боржником доступу до квартири. Матеріали справи не містять жодних доказів, що боржник умисно не надавав доступу до квартири та перешкоджав виконанню рішенню.
При цьому у звіті про оцінку майна проведену 19 листопада 2021 року зазначено: враховуючи, що оцінювач особисто не оглядав об'єкт оцінки, необхідно вважати, що при виявленні нових, більш точних даних про стан об'єкту оцінки, визначена у даному Звіті вартість буде вважатись недійсною та повинна бути перерахована, Звіт про оцінку має бути відповідно доповнений.
У постанові Верховного Суду від 19 червня 2023 року у справі № 909/121/22 зазначено, що «обов'язок оцінювача щодо здійснення особистого огляду об'єкта оцінки прямо передбачений чинним законодавством, при цьому обґрунтованих, вмотивованих та аргументованих міркувань щодо неможливості особистого огляду об'єкта оцінки судом апеляційної інстанції не встановлено. Верховний Суд акцентує, що ознайомлення з об'єктом оцінки полягає в дослідженні оцінювачем вихідних даних (кількісних, якісних показників) та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та в особистому огляді оцінювачем об'єкта оцінки, що в кінцевому результаті безпосередньо може вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого майна за заниженою/завищеною ціною, а відтак і на достовірність та об'єктивність оцінки майна. У свою чергу замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці, на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки».
У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю.
За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, про обґрунтованість доводів позивача що реалізація належного йому майна відбулася з порушенням встановленого порядку та за заниженою ціною, що завдало йому суттєвих збитків.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 10 травня 2023 року з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними електронних торгів.
Між тим вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірними, протиправними та такими, що підлягають скасуванню: постанови приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В.від 22.10.2021 року у виконавчому провадженні ЗВП № 66265924, ВП № 66265617 про арешт та опис майна - квартири АДРЕСА_4 ; Звіту про оцінку майна від 19.11.2021 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 ; дій приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Кудряшова Д.В. у виконавчому провадженні ЗВП № 66265924, ВП № 66265617 щодо передачі до Державного підприємства «СЕТАМ» для примусової реалізації майна ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_4 з недостовірним Звітом про оцінку майна від 19.11.2021 року, складеним суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_2 , що призвело до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна: квартири АДРЕСА_4 , за суттєво заниженою ціною є неефективним способом захисту у спірних правовідносинах, оскількивизначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
За вказаних обставин вимогив цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про скасування протоколу та акту про проведені електронні торги, свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів слід зазначити наступне.
Після виконання покупцем (переможцем електронних торгів) свого обов'язку за договором купівлі-продажу, тобто після повного розрахунку за придбане майно, виконавець протягом п'яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований; приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця (пункту 4 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5).
У випадках придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги (пункт 8 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5).
Отже, процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату; така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу; на підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги.
Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності проводиться, зокрема, на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів.
Отже, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, не є правовстановлюючим документом, а лише підтверджує вчинення сторонами дій, спрямованих на передання нерухомого майна у володіння покупцю. Видача свідоцтва не тягне переходу права власності на нерухоме майно від боржника до покупця. Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Абзац другий пункту 8 розділу Х Порядку, відповідно до якого у випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги, не відповідає зазначеній нормі закону, а тому не підлягає застосуванню згідно з частиною сьомою статті 10 ЦПК України. Свідоцтво є лише підставою для державної реєстрації права власності за покупцем, але не є правовстановлюючим документом, і вичерпує свою дію із здійсненням такої реєстрації.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другоїстатті 16 ЦК України).
Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з'ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2022 року у справі № 727/10017/18 (провадження № 61-7337св21) зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року в справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21) зазначено, що «оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту.
Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акта про проведені електронні торги.
Подібні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 104), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66)).
З огляду на наведене неналежними та неефективними є відповідні вимоги позивача.
Видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) є передбаченою пунктом 5 частини першоїстатті 34 Закону України «Про нотаріат» окремою нотаріальною дією, спрямованою на посвідчення відповідного права переможця аукціону, тобто є юридичним оформленням факту, що відбувся на підставі правочину. На відміну від дій із нотаріального посвідчення правочинів, нотаріус, який вчиняє нотаріальну дію з видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, не встановлює дійсні наміри сторін до вчинення правочину, відсутність заперечень щодо кожної з умов правочину, а перевіряє тільки факт набуття права власності на нерухоме майно конкретним набувачем і підтвердження цього права внаслідок проведення прилюдних торгів (див. близькі за змістом висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.21, 6.22).
Визнання недійсним свідоцтва як документа, який видав нотаріус для підтвердження права власності переможця аукціону (покупця), не захистить ні інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника, ні такий же інтерес самого боржника. Цей документ не породжує жодного права.
Тому позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту (пункти 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (провадження № 12-25гс21)).
Отже, у розумінні вищевказаних правових висновків позовні вимоги в частині скасування протоколу про проведені електронні торги від 13.12.2021 р. № 562991; скасування акту про проведені електронні торги, складеного 15.12.2021 року; скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, є неналежними (неефективними) способами захисту.
У зв'язку з цим у задоволенні вказаних вимог слід відмовити з цих підстави.
Щодо позовних вимог про визнання недійсною державної реєстрації права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 зареєстрованої за ОСОБА_3 слід зазначити наступне.
Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам).
Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.
Отже, одночасно з набуттям особою у володіння нерухомого майна шляхом державної реєстрації за нею права власності така особа за наявності правових підстав набуває право власності на таке майно.
Підставою набуття у власність нерухомого майна, придбаного на прилюдних торгах, є договір купівлі-продажу (укладення якого підтверджується протоколом електронних торгів) та дії сторін, спрямовані на передання нерухомого майна у володіння покупця (затвердження акта про проведені електронні торги, видача або надсилання його покупцю, звернення покупця до державного реєстратора з метою державної реєстрації права власності за покупцем).
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції, яка діє з 05 жовтня 2023 року, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Отже, у зв'язку із визнанням недійсним рішенням суду, зокрема прилюдних торгів, за результатами яких було проведено державну реєстрацію прав, речові права ОСОБА_3 на спірну квартиру припиняються, державна реєстрація прав позивача на спірну квартиру буде відновлена державним реєстратором в силу наведених вище положень закону.
Отже, скасування державної реєстрації судовим рішенням не є доцільним.
Враховуючи вищевикладене позоні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а рішення районного суду скасуванню.
Зважаючи на те, що додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 27 червня 2023 року є похідним від основного рішення оскільки нерозривно пов'язані з основним, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування додаткового рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 27 червня 2023 року.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13 ст.141 ЦПК України).
Так, при подачі позову до суду позивачем сплачено 908,00 грн. судового збору, а за подачу апеляційної скарги 1362,00 грн судового збору, що разом становить 2270,00 грн.
Оскільки даною постановою позов ОСОБА_1 задоволено частково, тому судові витрати підлягають новому розподілу, шляхом стягнення з відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ДП «Сетам», ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 по 567,50 грн з кожного, що в загальному розмірі складає 2270 грн.
Керуючись ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 10 травня 2023 року та додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 27 червня 2023 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра В'ячеславовича, ОСОБА_2 , Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Непочатих Вікторія Володимирівна про визнання недійсними електронних торгів - задовольнити частково.
Визнати недійсними електронні торги, які проводились Державним підприємством «СЕТАМ», СДРПОУ: 39958500, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6, реєстраційний номер лота: 501582, дата проведення торгів 13.12.2021 р., протокол про проведені електронні торги від 13.12.2021 р. № 562991, переможець ОСОБА_3 , код РНОКПП: НОМЕР_1 №004763770, адреса: АДРЕСА_3 .
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору при розгляді справи по 567,50 грн з кожного.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст постанови виготовлено 19 лютого 2024 року.
Головуючий суддя : ___________________ Г.Л. Карпушин
Судді: ________________ О.Ю. Кузнєцова _______________ О.І. Обідіна