Справа № 549/94/23 Номер провадження 22-ц/814/1192/24Головуючий у 1-й інстанції Глущенко Н.М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
13 лютого 2024 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Пікуля В.П.,
суддів: Абрамова П.С., Одринської Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Харківецьке», в інтересах якого діє представник - адвокат Тихонов Дмитро Ігорович,
на рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2023 року (повний текст рішення складено 03 листопада 2023 року)
у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Харківецьке» до ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору оренди земельної ділянки,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Харківецьке» (далі -ТОВ «Харківецьке») звернулося до суду з позовом, зазначивши, що 21 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Харківецьке» було укладено Договір оренди земельної ділянки №ХА-RA0178530 (далі - Договір оренди).
Згідно з пункту 1.1 Договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5322682800:00:002:0163, що розташована на території Постав-Муківської сільської ради Лубенського району Полтавської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 811172653251, номер запису про право власності 12633034.
Відповідно до пункту 3.1. Договору оренди, даний Договір укладено строком на 10 років. Пунктом 5.4. Договору оренди передбачено, що орендодавець гарантує, що право орендаря щодо користування земельною ділянкою не буде ним порушено, якщо тільки підстави для такого порушення не виникнуть у зв'язку з діями чи рішеннями судових та/або компетентних державних органів. У відповідності до пункту 8.2 Договору оренди, орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою, повністю відшкодувати орендарю його збитки, в тому числі неодержані доходи. В пункті 8.3 Договору оренди визначена права орендаря, серед яких, зокрема самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; право приступити до фактичного використання земельної ділянки після підписання договору оренди землі. Згідно з пункті 12.1 Договору оренди за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. В пункті 13.1. Договору оренди визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання. Право оренди за цим Договором виникає з моменту державної реєстрації цього права згідно вимог чинного законодавства України.
Крім цього, в день підписання Договору оренди між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди земельної ділянки від 21 липня 2021 року (далі - Додаткова угода №1). Пунктом 1 Додаткової угоди №1 визначено, що в разі не реєстрації/відмови у реєстрації або неможливості проведення державної реєстрації права оренди (з будь-яких підстав) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, земельної ділянки (яка є предметом даного Договору) не з вини орендаря, орендодавець зобов'язується сплатити на користь орендаря штраф в розмірі 100000,00 грн. Штраф сплачується шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендаря в строк трьох банківських днів з дня отримання вимоги від орендаря.
Сторони у пункті 2. Додаткової угоди № 1 закріпили, що дана Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору, складена у 2-х примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу.
ТОВ «Харківецьке», після укладення Договору оренди звернувся до державного реєстратора прав не нерухоме майно із заявою про проведення державної реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5322682800:00:002:0163).
В ході розгляду поданої позивачем заяви державним реєстратором було встановлено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис про реєстрацію права оренди на вищезазначену земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Полтава» (далі - ТОВ «Агрокультура Полтава»). Враховуючи це, державний реєстратор рішенням відмовив позивачу у державній реєстрації іншого речового права (права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5322682800:00:002:0163, яка є предметом договору оренди). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, між Відповідачем та ТОВ «Агрокультура Полтава» 21 січня 2021 року було укладено Додаткову угоду про продовження строку дії Договору оренди земельної ділянки №84 від 13 грудня 2015 року до 31 грудня 2032 року. Продовживши строк дії Договору оренди земельної ділянки №84 від 13 грудня 2015 року, шляхом укладення Додаткової угоди про продовження оренди зазначеної земельної ділянки з ТОВ «Агрокультура Полтава», відповідач порушив законне право позивача на вільне користування земельною ділянкою у відповідності до укладеного Договору оренди. ОСОБА_1 , діючи недобросовісно, укладаючи Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки з іншим орендарем, яка була зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, порушив законне право позивача на можливість вступити в орендне користування земельною ділянкою у відповідності до укладеного Договору оренди. Внаслідок грубого порушення відповідачем договірних зобов'язань, позивач позбавлений можливості провести державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5322682800:00:002:0163) та приступити до фактичного використання орендованої земельної ділянки за її цільовим призначенням. У зв'язку з неможливістю провести державну реєстрацію іншого речового права (права оренди зазначеної земельної ділянки) внаслідок недобросовісних дій ОСОБА_1 , 27 березня 2023 року позивач на підставі пункту 1 Додаткової угоди засобами поштового зв'язку, листом з описом вкладення, направив на адресу відповідача письмову вимогу про добровільну сплату штрафу за порушення умов Договору оренди, що призвело до неможливості використання ТОВ «Харківецьке» орендованої земельної ділянки у своїй господарській діяльності. Станом на день звернення з цим позовом поштове відправлення відповідачем не отримано у відділенні поштового зв'язку. Тобто, спроби врегулювати зазначений спір в позасудовому порядку - шляхом направлення вимоги про добровільну сплату штрафів, виявилися безрезультатними.
Позивач, просив стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Харківецьке», штрафні санкції за порушення умов Договору оренди земельної ділянки від 21 липня 2021 року у розмірі 100000,00 грн та понесені судові втрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2-23 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Харківецьке» до ОСОБА_1 , про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору оренди земельної ділянки відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено порушення його прав та не доведено порушення договірних зобов'язань з боку відповідача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Із вказаним рішенням не погодилося ТОВ «Харківецьке», в інтересах якого діє представник - адвокат Тихонов Д.І., та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Харківецьке» до ОСОБА_1 , про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору оренди земельної ділянки задовольнити.
Позиція учасників справи
Узагальнені доводи, наведені в апеляційній скарзі
Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що рішення суду першої інстанції невмотивоване та необґрунтоване, вказує на порушення місцевим судом норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного та помилкового висновку про те, що між позивачем та відповідачем було укладено попередній договір а не основний договір оренди земельної ділянки.
Вказує, що показання свідка ОСОБА_2 судом першої інстанції були невірно інтерпретовані та їм надана неправильна оцінка в оскаржуваному судовому рішенні.
Поряд з іншим, в апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції застосував закон, який не підлягає до застосуванню.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві представник відповідача - адвокат Ступнік С.В. просить суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити за безпідставністю, а рішення Чорнухнинського районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2023 року залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Зазичив, що на момент укладення договору оренди земельної ділянки 21 липня 2021 року ТОВ «Харківецьке», навіть без урахування додаткової угоди, було достеменно обізнане, що попередній Договір з ТОВ «Агрокультура Полтава» діятиме ще півтора роки.
Також у відзиві вказано, що Договір між позивачем та відповідачам не містить умови щодо строку реєстрації речового права оренди позивача.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Щодо розгляду справи без виклику сторін
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Харківецьке» звернувся до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій за порушення умов Договору оренди земельної ділянки у розмірі 100000,00 грн, що є менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7 та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №136439 належить земельна ділянка з кадастровим номером 5325183800:00:002:0163 (а.с. 13).
21 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Харківецьке» було укладено Договір оренди земельної ділянки №ХА-RA0178530.
Згідно з пунктом 1.1 Договору оренди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5322682800:00:002:0163, що розташована на території Постав-Муківської сільської ради Лубенського району Полтавської області реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 811172653251, номер запису про право власності 12633034.
Відповідно до пункту 3.1. Договору оренди, даний Договір оренди укладено строком на 10 років.
21 липня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Харківецьке» була укладена Додаткова угода №1 до Договору оренди земельної ділянки №ХА-RA0178530, відповідно до пункту 1 якої, сторони домовились в разі не реєстрації/відмови в реєстрації або неможливості проведення державної реєстрації права оренди (з будь-яких підстав, крім підстав встановлених законодавством в період надзвичайного та/або воєнного стану) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, земельної ділянки ( яка є предметом даного договору) не з вини орендаря, в порушення пункту 7.3 договору оренди земельної ділянки №ХА-RA0178530 від 21липня 2021року орендодавець зобов'язується сплатити на користь орендаря штраф в розмірі 100000,00 грн. Штраф сплачується шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок орендаря в строк трьох банківських днів з дня отримання вимоги від орендаря.
Пункт 2 передбачає, що дана угода є невід'ємною частиною Договору оренди, складена у двох примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу.
Відповідно до рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 66189 від 25 січня 2023 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Барановський С.І., розглянувши заяву від 23 січня 2023 року за реєстраційним номером 53844476 встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме: у ході розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5325183800:00:002:0163), яку подала ОСОБА_3 , що діє на підставі довіреності, серія І № 1914, виданої 25 жовтня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та документи, подані для проведення такої реєстрації виявлено запис про реєстрацію права оренди на вище згадану земельну ділянку (дата закінчення дії 13 грудня 2032 року) з ТОВ «Агрокультура Полтава», (номер запису про інше речове право 12633085). Тому вирішено відмовити ТОВ «Харківецьке» у проведенні реєстраційних дій за заявою у зв'язку із зазначеними вище обставинами.
Договір оренди земельної ділянки №ХА-RA0178530 від 21 липня 2021 року, і додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки №ХА-RA0178530 від 21 липня 2021 року не містять вказівки на строк, в який має розпочатись право оренди, тобто коли має відбутись реєстрація відповідного речового права.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №330089848 від 24 квітня 2023 року вбачається, що право оренди на земельну ділянку площею 2,56 га кадастровий номер 5325183800:00:002:0163 зареєстровано за ТОВ «Агрокультура Полтава» на підставі договору оренди №84 від 13 грудня 2015 року, додаткова угода до договору оренди землі №84 від 13 грудня 2015 року, номер б/н, видана 21 січня 2021 року зі строком дії - 13 грудня 2032 року, номер запису про інше речове право: 12633085.
Позиція апеляційного суду
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частин першої та другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
В частині першій статті 316 ЦК України вказано, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У частині першій статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У статті 15 Закону України «Про оренду землі», зокрема вказано що, істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом (стаття 14 Закону України «Про оренду землі»).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що Договір ХА-RА0178530, наданий ТОВ «Харківецьке», на підтвердження позовних вимог (а.с. 10-12) є чинним, та, на момент звернення з позовом, в судовому порядку повністю або частково не дійсним не визнавався.
Пункти вказаного вище договору оренди між позивачем та відповідачем не містять вказівки на строк, в який має відбутись реєстрація відповідного речового права.
Умовами вище вказаного Договору забезпечено право ТОВ «Харківецьке» вільно скористатись можливістю зареєструвати речове право оренди, після закінчення дії поточного Договору з ТОВ «Агрокультура Полтава».
Слід зауважити, що в матеріалах справи не встановлено, а позивачем не доведено, що ОСОБА_1 вчиняв чи продовжує вчиняти дії, які спрямовані на перешкоджання позивачу здійснити реєстрацію таких речових прав, оскільки відповідні дії стосовно правовідносин з нинішнім орендарем уже були вчинені до моменту підписання договору оренди з позивачем.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Додаткова угода між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокультура Полтава» укладена 21 січня 2021 року, а Договір оренди земельної ділянки № ХА-RА0178530 між ОСОБА_1 та ТОВ «Харківецьке» 21 липня 2021 року.
На час укладення Договору оренди земельної ділянки № ХА-RА0178530 діяв Договір оренди укладений 19 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокультура Полтава».
Як встановлено з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 50309323 (а.с.121-122) строк дії договору між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокультура Полтава» - 7 років, відповідно на час підписання Договору оренди між ОСОБА_1 та ТОВ «Харківецьне» земельна ділянка ОСОБА_1 була здана в оренду, строк дії якої спливав через півтора роки. Дана обставини була відома позивачеві, оскільки останній з заявою про реєстрації договору оренди ХА-RА0178530 звернувся у 2023 році.
Тобто, на час підписання договору ТОВ «Харківецьне» було обізнане про перебування земельної ділянки в оренді у іншого підприємства, і ця обставина не була перешкодою для укладення договору оренди земельної ділянки ХА-RА0178530.
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що незважаючи на те, що земельна ділянка перебувала в оренді сторони не визначили у договорі строк реєстрації речового права.
Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 66189303 за заявою ТОВ «Харківецьке» отримана 25 січня 2023 року, що як уже зазначалося, свідчить про обізнаність позивача про наявність іншого договору оренди у відповідача, оскільки останній з заявою про реєстрацію звернувся аж через 2 роки.
Вище вказані дії позивача носять суперечливий характер та не підтверджують заявлені в позові вимоги про намір отримати право оренди земельної ділянки у зазначені строки.
Судом першої інстанції вірно зазначено, з чим погоджується і колегія апеляційного суду, що наразі не існує жодних порушених прав позивача, також не існує жодних порушень договірних зобов'язань з боку відповідача оскільки в самому договорі ХА-RА0178530 та додатковій угоді до нього не вказано початок права переходу земельної ділянки до ТОВ «Харківецьке».
Укладаючи Договір оренди земельної ділянки № ХА-RА0178530 від 21 липня 2021 року судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з Договору оренди земельних ділянок, предметом якого була домовленість сторін в майбутньому передати в оренду земельну ділянку на умовах, визначених умовами договору.
Суд апеляційної інстанції акцентує увагу, що даний Договір захищає права позивача та унеможливлює укладення іншого договору оренди земельної ділянки відповідачем.
Окрім цього, судом першої інстанції перевіряючи доводи повивача ТОВ «Харківецьке», було допитано свідка ОСОБА_2 , який на момент допиту в суді першої інстанції був працівником позивача.
Свідок в судовому засіданні, будучи приведеним до присяги пояснив, що позивачу було достеменно відомо, що земельна ділянка, яка належить на праві власності ОСОБА_1 перебуває в оренді до 2032 року.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ТОВ «Агрокультура Полтава» скористалося своїм переважним правом відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» та уклало Додаткову угоду продовживши строк дії попереднього договору оренди з ОСОБА_1 . Дана обставина не порушує право ТОВ «Харківецьке» оскільки, в подальшому, дана земельну ділянка не може бути передана в оренду іншому підприємству, що, як уже зазначалося, захищає права позивача.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки, рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2023 року є законне, обґрунтоване та вмотивоване, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для задоволення позовних вимог, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2023 року - без змін.
Щодо витрат по сплаті судового збору
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Так як, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, підстави для нового розподілу судових витрат по сплаті судового збору відсутні.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Харківецьке», в інтересах якого діє представник - адвокат Тихонов Дмитро Ігорович - залишити без задоволення.
Рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 23 жовтня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст виготовлено 13 лютого 2024 року.
Головуючий: В.П. Пікуль
Судді: П.С. Абрамов
Т.В. Одринська