Житомирський апеляційний суд
Справа №274/550/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст. 422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
14 лютого 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
підозрюваного: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
потерпілого: ОСОБА_8
прокурора: ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 січня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 та обрано йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,
встановила:
Ухвалою слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 січня 2024 року було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 та обрано йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 строком на 60 днів.
Покладено на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що долученими до клопотання документами не доведено, що інший, менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам, а встановлені у судовому засіданні фактичні обставини, з огляду на особу підозрюваного, те що він має постійне місце проживання, підтримує тісні стосунки із сестрою та проживає із батьком, зважаючи на заяву потерпілого, який просив не застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, вказавши, що він (потерпілий) спровокував вчинення злочину, свідчать про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити, та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Зазначає, що на даній стадії досудового розслідування існують ризики передбачені п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а тому до підозрюваного ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.
На переконання сторони обвинувачення слідчим суддею належним чином не оцінено ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого в стані алкогольного сп'яніння, удар сокиркою було нанесено в життєво важливий орган (голову), що могло спричинити смерть потерпілого, а це дає підстави вважати, що він може становити небезпеку для суспільства.
Стверджує, що перебуваючи на волі та проживаючи в одній квартирі з потерпілим, ОСОБА_6 може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення по відношенню до потерпілого та свідків.
Зазначає, що підозрюваний не має постійного місця роботи, тобто не має постійного доходу для існування, веде антигромадський спосіб життя, а тому існують реальні ризики того, що з метою уникнення покарання підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
На переконання сторони обвинувачення, викладені обставини свідчать про те, що запобіжний захід тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, та більш м'який запобіжний захід буде не достатнім для їх запобігання.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення захисника, підозрюваного, потерпілого на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею на думку колегії суддів було обґрунтовано застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, при цьому враховано серйозність пред'явленої підозри за ч. 1 ст. 121 КК України, суворість передбаченого покарання, яке може загрожувати ОСОБА_6 в разі визнання його винним.
Слідчий суддя також врахував дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 який раніше не судимий, має постійне місце проживання, характеризується посередньо, вину свою визнає, співпрацює зі слідством, після скоєного місце вчинення злочину не залишав, а також враховано думку потерпілого, який просив не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, на думку колегії суддів, слідчим суддею були враховані усі обставини з якими закон пов'язує обрання запобіжного заходу, а тому вважає, що ухвала слідчого судді є обґрунтованою та законною.
Вирішуючи питання про достатність чи недостатність застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту апеляційний суд враховує те, що на час розгляду апеляційної скарги прокурора, беззаперечні та переконливі дані про те, що ОСОБА_6 перебуваючи під домашнім арештом порушував його умови відсутні, що додатково дає підстави для висновку, що застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту може забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти наведеним у клопотанні ризикам.
Орган досудового розслідування не позбавлений права, в разі недотримання ОСОБА_6 умов домашнього арешту звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
На переконання колегії суддів, у клопотанні слідчого не зазначено та прокурором не доведено недостатність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та вважає, що висновок слідчого судді щодо можливості обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є обґрунтованим та законним.
За таких обставин, на думку колегії суддів, слідчим суддею були враховані усі обставини з якими закон пов'язує обрання запобіжного заходу, в тому числі і ті на які посилається сторона обвинувачення, а тому вважає, що ухвала слідчого судді є обґрунтованою та законною.
Вирішувати питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виходячи лише з санкції статей за якими підозрюється ОСОБА_6 неприпустимо.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_10 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 січня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 та обрано йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту- без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: