07 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 509/2523/21
провадження № 61-812ск24
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання частини кредитного договору недійсним,
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним з моменту укладення пункт 1.5 договору кредиту та страхування від 15 серпня 2019 року № М01. 00303.005587973, укладеного між ОСОБА_1 і АТ «Ідея Банк», щодо плати за обслуговування кредитної заборгованості. Визнано недійсним з моменту укладення пункт 5 додатка № 1 до договору кредиту та страхування від 15 серпня 2019 року № М01. 00303.005587973, укладеного між ОСОБА_1 і АТ «Ідея Банк», в частині встановлення платежу «Плата за обслуговування кредитної заборгованості». Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
01 травня 2023 року не погоджуючись із цим рішенням суду ОСОБА_1 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 вересня 2021 року та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 24 травня 2023 року обставини викладені у клопотанні про поновлення строку визнано неповажними. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано заявнику строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для виправлення вказаних недоліків та попереджено про наслідки її невиконання.
12 червня 2023 року від ОСОБА_1 на виконання вимог Одеського апеляційного суду від 24 травня 2023 року надійшла заява про усунення недоліків та заява про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 вересня 2021 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 червня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1
08 листопада 2023 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Одеського апеляційного суду від 21 червня 2023 року скасовано. Справу № 509/2523/21 передано для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження до суду апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що наведені заявником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини не дають підстав для висновку, що строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції пропущено з поважних причин.
Водночас суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 подана після спливу більше ніж одного року з дня складення повного тексту оскарженого рішення суду, що вимагає застосування положень частини другої 358 ЦПК України і перевірки наявності хоча б однієї з двох обставин, за яких не може бути застосований річний присічний строк, - неповідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи, наявність обставин непереборної сили, які перешкоджали йому своєчасно подати апеляційну скаргу.
Наведеними матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи. В апеляційній скарзі та заяві про усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 посилався на обставини непереборної сили - перебуває на військовій службі по теперішній час.
За таких обставин суду апеляційної інстанції належало встановити цю обставину і в разі її підтвердження оцінити її на предмет того, чи є ця обставина (перебування на військовій службі під час воєнного стану) обставиною непереборної сили.
Отже, суд апеляційної інстанції застосував не ті норми процесуального права, не встановив всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, у зв'язку з чим прийшов передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 15 вересня 2021 року у цій справі.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення особою, повідомленою належним чином про розгляд справи та відсутністю доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
09 січня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2024 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено заявникові строк для усунення її недоліків.
06 лютого 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, зокрема, уточнена касаційна скарга та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу Одеського апеляційного суду постановлено 30 листопада 2023 року та оприлюднено 01 грудня 2023 року.
З урахуванням вказаних обставин заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такого, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.
Вказані в ухвалі недоліки у встановлений судом строк усунено.
Дослідивши касаційну скаргу заявника колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною першою статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Саме цією нормою права керувався суд апеляційної інстанції, зазначивши, що наведених законом виключних випадків для відкриття апеляційного провадження у справі немає.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Овідіопольського районного суду Одеської області прийнято 15 вересня 2021 року, повний текст якого складено 20 вересня 2021 року.
Тобто, останнім днем строку на апеляційне оскарження є 20 жовтня 2021 року.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи так як 15 вересня 2021 року ОСОБА_1 , подав до Овідопольського районного суду Одеської області додаткові пояснення, у яких, серед іншого, просив судове засідання призначене на 15 вересня 2021 року провести без його участі.
Отже, апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд цієї справи.
Апеляційна скарга та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить посилань на обставини непереборної сили, які зумовили пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду понад рік.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 направив до Одеського апеляційного суду засобами поштового зв'язку 01 травня 2023 року.
ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 27 липня 2022 року.
Отже, строк на апеляційне оскарження ОСОБА_1 пропустив ще до введення в Україні воєнного стану та до перебування ним на військовій службі.
У постановах Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 756/10191/20 (провадження № 61-10617св21), від 05 вересня 2022 року у справі № 697/2360/21 (провадження № 61-4902св22), від 14 вересня 2022 року у справі № 200/21749/17 (провадження № 61-4826св22), від 19 жовтня 2022 року у справі № 404/3219/16-ц (провадження № 61-4960св22) та від 06 лютого 2023 року у справі № 752/6869/21 (провадження № 61-9292св22) зазначено висновок, що питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Отже, враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Аналогічний висновок міститься в постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частинами п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 390, пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання частини кредитного договору недійсним - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров