вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/3714/23
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 37-41, код: 36800559)
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобайл Енерджи» (08301, Київська обл., Бориспільський район, місто Бориспіль, вул. Котляревського, будинок 12, код: 44618924)
про стягнення 161271,29 гривень,
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква» надалі по тексту ТОВ «Євро Аква»/позивач в системі «Електронний суд» 08.12.2023 сформовано позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобайл Енерджи» надалі по тексту ТОВ «Мобайл Енерджи»/відповідач заборгованості за договором поставки від 29.12.2022 № 21870 у загальному розмірі 161271,29 гривень, з яких: 133138,87 гривень основний борг; 18008,08 гривень пеня, 9309,20 гривень 20% річних, 815,14 гривень інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стягувана сума утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманого товару за договором поставки, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені, 20% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.12.2023 позовну заяву ТОВ «Євро Аква» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/3714/23. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали.
Представником відповідача 26.12.2023 в системі «Електронний суд» сформовано та подано суду відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти пред'явлених вимог.
У свою чергу представником позивача 27.12.2023 в системі «Електронний суд» сформовано та надано суду відповідь на відзив, в якій заявник фактично змінює предмет позову шляхом виключення вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 133138,87 гривень та 20% річних у розмірі 9309,20 гривень, натомість позивачем заявлена позовна вимога про стягнення 3% річних в розмірі 1396,38 гривень.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між ТОВ «Євро Аква» (постачальник) та ТОВ «Мобайл Енерджи» (покупець) 29.12.2022 укладено договір поставки № 21870 (далі - договір), відповідно до умов якого:
- постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначеному цим договором, товар в асортименті, кiлькостi та за цiнами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невід'ємними частинами цього договору (пункт 1.1.);
- ціна на товар встановлюється на пiдставi прайс-листiв Постачальника, що є додатками до цього Договору. Оплата здійснюється в нацiональнiй валютi України. Фактом погодження Покупцем цiни та вартості Товару вважається підписана Сторонами накладна. Загальна сума цього Договору вiдповiдає загальнiй cумi Bcix накладних на підставі яких здійснюється постачання товару, вiдповiдно до умов цього Договору. (пункти 3.1., 3.2.).
- покупець зобов'язаний оплачувати кожну партiю переданого Постачальником товару, протягом (але не пiзнiше) 14 (чотирнадцяти) календарних днiв з моменту передачi такої партії товару. В разi порушення Покупцем строку оплати товару вказаного в цьому пункті, Постачальник вправi зупинити послідуючі поставки, аж до моменту повного погашення Покупцем заборгованості за поставлений ранiше товар (пункт 3.3.);
- у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу (пункт 5.3 в редакції викладеній у протоколі розбіжностей).
На виконання укладеного сторонами договору постачальником поставлено, а покупцем прийнято товар на загальну суму 133138,87 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних, які підписані обома сторонами та скріплені печатками сторін, а саме:
- від 05.07.2023 накладна № ВШП-059828 на суму 4491,72 гривень;
- від 05.07.2023 накладна № ВШП-059829 на суму 1159,20 гривень;
- від 05.07.2023 накладна № ВШП-059834 на суму 2325,96 гривень;
- від 11.07.2023 накладна № ХАЛ-056648 на суму 8607,60 гривень;
- від 12.07.2023 накладна № ВШП-062587 на суму 2862,72 гривень;
- від 12.07.2023 накладна № ВШП-062588 на суму 3240,00 гривень;
- від 12.07.2023 накладна №ВШП-062589 на суму 2392,92 гривень;
- від 12.07.2023 накладна № ВШП-062590 на суму 2934,36 гривень;
- від 12.07.2023 накладна № ВШП-062754 на суму 1370,52 гривень;
- від 12.07.2023 накладна № ВШП-062820 на суму 3934,08 гривень;
- від 12.07.2023 накладна № ВШП-062821 на суму 3000,24 гривень;
- від 12.07.2023 накладна № ВШП-063013 на суму 4570,20 гривень;
- від 12.07.2023 накладна № ВШП-063029 на суму 1630,80 гривень;
- від 12.07.2023 накладна № ХАЛ-057132 на суму 1974,96 гривень;
- від 12.07.2023 накладна № ХАЛ-057133 на суму 5515,92 гривень;
- від 12.07.2023 накладна № ХАЛ-057134 на суму 10674,72 гривень;
- від 12.07.2023 накладна № ХАЛ-057138 на суму 829,80 гривень;
- від 12.07.2023 накладна № ХАЛ-057139 на суму 1618,56 гривень;
- від 12.07.2023 накладна № ХАЛ-057140 на суму 904,68 гривень;
- від 12.07.2023 накладна № ХАЛ-057141 на суму 1746,36 гривень;
- від 19.07.2023 накладна № ВШП-066024 на суму 2620,44 гривень;
- від 19.07.2023 накладна №ВШП-066025 на суму 918,00 гривень;
- від 19.07.2023 накладна № ВШП-066026 на суму 589,68 гривень;
- від 19.07.2023 накладна № ВШП-066027 на суму 2252,16 гривень;
- від 19.07.2023 накладна №ВШП-066032 на суму 770,40 гривень;
- від 19.07.2023 накладна №ВШП-066329 на суму 750,96 гривень;
- від 19.07.2023 накладна №ХАЛ-060084 на суму 2796,84 гривень;
- від 19.07.2023 накладна №ХАЛ-060087 на суму 575,28 гривень;
- від 19.07.2023 накладна № ХАЛ-060088 на суму 1997,28 гривень;
- від 19.07.2023 накладна № ХАЛ-060089 на суму 1470,24 гривень;
- від 19.07.2023 накладна № ХАЛ-060090 на суму 830,52 гривень;
- від 19.07.2023 накладна № ХАЛ-060091 на суму 1396,44 гривень;
- від 19.07.2023 накладна №ХАЛ-060092 на суму 1954,08 гривень;
- від 20.07.2023 накладна № ВШП-066497 на суму 1227,24 гривень;
- від 26.07.2023 накладна № ВШП-069138 на суму 2584,80 гривень;
- від 26.07.2023 накладна № ВШП-069139 на суму 1034,28 гривень;
- від 26.07.2023 накладна № ВШП-069140 на суму 2139,84 гривень;
- від 26.07.2023 накладна № ВШП-069141 на суму 3224,16 гривень;
- від 26.07.2023 накладна № ВШП-069143 на суму 1046,16 гривень;
- від 26.07.2023 накладна № ВШП-069292 на суму 353,88 гривень;
- від 26.07.2023 накладна № ВШП-069516 на суму 420,40 гривень;
- від 26.07.2023 накладна № ВШП-069572 на суму 365,05 гривень;
- від 26.07.2023 накладна № ВШП-069573 на суму 342,86 гривень;
- від 26.07.2023 накладна № ВШП-069608 на суму 2356,92 гривень;
- від 26.07.2023 накладна № ХАЛ-063064 на суму 430,20 гривень;
- від 26.07.2023 накладна № ХАЛ-063065 на суму 2401,20 гривень;
- від 26.07.2023 накладна № ХАЛ-063066 на суму 1259,28 гривень;
- від 26.07.2023 накладна № ХАЛ-063067 на суму 1914,48 гривень;
- від 26.07.2023 накладна № ХАЛ-063142 на суму 2573,28 гривень;
- від 28.07.2023 накладна № ВШП-070643 на суму 2283,48 гривень;
- від 02.08.2023 накладна № ВШП-072476 на суму 1499,04 гривень;
- від 02.08.2023 накладна № ВШП-072478 на суму 462,24 гривень;
- від 02.08.2023 накладна № ВШП-072480 на суму 462,24 гривень;
- від 02.08.2023 накладна № ВШП-072481 на суму 960,12 гривень;
- від 02.08.2023 накладна № ХАЛ-065751 на суму 613,44 гривень;
- від 02.08.2023 накладна № ХАЛ-065752 на суму 924,48 гривень;
- від 02.08.2023 накладна № ХАЛ-065753 на суму 737,64 гривень;
- від 02.08.2023 накладна № ХАЛ-065754 на суму 598,32 гривень;
- від 02.08.2023 накладна № ХАЛ-065755 на суму 2797,20 гривень;
- від 04.08.2023 накладна № ЕВА-007960 на суму 1179,36 гривень;
- від 09.08.2023 накладна № ВШП-075995 на суму 1119,96 гривень;
- від 09.08.2023 накладна № ВШП-075996 на суму 554,04 гривень;
- від 09.08.2023 накладна № ВШП-076004 на суму 2124,36 гривень;
- від 09.08.2023 накладна № ВШП-076005 на суму 645,84 гривень;
- від 09.08.2023 накладна № ВШП-076007 на суму 645,84 гривень;
- від 09.08.2023 накладна № ВШП-076008 на суму 1905,12 гривень;
- від 09.08.2023 накладна № ВШП-076009 на суму 1152,36 гривень;
- від 09.08.2023 накладна № ЕВА-008208 на суму 1179,36 гривень;
- від 09.08.2023 накладна № ЕВА-008211 на суму 1179,36 гривень;
- від 09.08.2023 накладна № ХАЛ-069216 на суму 693,36 гривень;
- від 09.08.2023 накладна № ХАЛ-069217 на суму 577,80 гривень;
- від 16.08.2023 накладна № ЕВА-008561 на суму 462,24 гривень.
З огляду на невиконання відповідачем покладених на нього умовами договору обов'язків по оплаті поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару, позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом із вимогою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 133138,87 гривень основного боргу, 18008,08 гривень пені, 9309,20 гривень 20% річних та 815,14 гривень інфляційних втрат.
Відповідач у відзиві на позов не заперечував проти вищезгаданих обставин, проте заперечував проти пред'явлених вимог, оскільки ним була погашена сума основного боргу, що підтверджується долученою до відзиву копією платіжної інструкції від 14.12.2023 № 5021 та окремо зазначив про безпідставність вимоги позивача щодо стягнення 20% річних передбачених п. 5.3. договору з огляду на наявний в матеріалах справи та складений сторонами протокол розбіжностей до договору, яким вказана санкція була виключена.
Крім того, як вказує відповідач, позивач не звертався до відповідача з вимогою щодо сплати заборгованості в порядку досудового врегулювання спору, а тому, на думку відповідача, звернення до суду є передчасним, що, своєю чергою, є підставою для відмови у задоволенні позову.
Позивач у відповіді на відзив заперечував проти аргументів відповідача наведених у відзиві щодо відсутності досудового врегулювання спору, вважаючи, що між сторонами було проведено досудове врегулювання спору шляхом телефонних дзвінків, притому стверджуючи, що умовами договору не передбачений конкретний спосіб такого врегулювання. Крім того, позивачем викладена позиція Конституційного Суду України щодо неможливості обмеження права особи на судовий захист.
Надалі позивач у своїй відповіді на відзив погодився з доводом відповідача про безпідставність нарахування 20% річних та підтвердив сплату відповідачем суми основного боргу, наслідком чого є викладена за текстом відповіді заява про зміну предмету позову шляхом виключення вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 133138,87 гривень та 20% річних - 9309,20 гривень, натомість позивачем заявлена позовна вимога про стягнення 3% річних в розмірі 1396,38 гривень. Внаслідок зазначених змін позовні вимоги позивача складаються з вимог про стягнення 18008,08 гривень пені, 1396,38 гривень 3% річних та 815,14 гривень інфляційних втрат.
Згідно з ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Дослідивши подану позивачем заяву про зміну предмета позову, встановив, що заява відповідає вимогам статті 46 Господарського процесуального кодексу України, тому суд приймає зазначену заяву до розгляду, у зв'язку з чим подальший розгляд справи буде здійснюватися з урахуванням вказаної заяви.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 цього ж Кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, факт належного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки товару на користь відповідача на загальну суму 133138,87 гривень, що відповідачем в перебігу розгляду справи не заперечувалось.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом пунктом 3.3. договору сторони передбачили, що покупець зобов'язаний сплачувати постачальнику гроші за товар у строк, що не перевищує 14 (чотирнадцяти) днів. Строк оплати починає відраховуватися з дня передачі партії товару.
Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, враховуючи умови пункту 3.3. договору та положення ст. 253 Цивільного кодексу України відповідач мав здійснити повну оплату:
- згідно видаткових накладних від 05.07.2023 №№ ВШП-059828, ВШП-059829,
ВШП-059834 на загальну суму 7976,88 гривень до 19.07.2023 включно, а прострочення настало з 20.07.2023;
- згідно видаткової накладної від 11.07.2023 № ХАЛ-056648 на суму 8607,60 гривень до 25.07.2023 включно, а прострочення настало з 26.07.2023;
- згідно видаткових накладних від 12.07.2023 №№ ВШП-062587, ВШП-062588,
ВШП-062589, ВШП-062590, ВШП-062754, ВШП-062820, ВШП-062821, ВШП-063013, ВШП-063029, ХАЛ-057132, ХАЛ-057133, ХАЛ-057134, ХАЛ-057138, ХАЛ-057139, ХАЛ-057140, ХАЛ-057141 на загальну суму 49200,84 гривень до 26.07.2023 включно, а прострочення настало з 27.07.2023;
- згідно видаткових накладних від 19.07.2023 №№ ВШП-066024, ВШП-066025, ВШП-066026, ВШП-066027, ВШП-066032, ВШП-066329, ХАЛ-060084 на суму 2 796,84 гривень, ХАЛ-060087, ХАЛ-060088, ХАЛ-060089, ХАЛ-060090, ХАЛ-060091, ХАЛ-060092
на загальну суму 18922,32 гривень до 02.08.2023 включно, а прострочення настало з 03.08.2023;
- згідно видаткової накладної від 20.07.2023 № ВШП-066497 на суму 1227,24 гривень до 03.08.2023 включно, а прострочення настало з 04.08.2023;
- згідно видаткових накладних від 26.07.2023 №№ ВШП-069138, ВШП-069139,
ВШП-069140, ВШП-069141, ВШП-069143,ВШП-069292, ВШП-069516, ВШП-069572, ВШП-069573, ВШП-069608, ХАЛ-063064, ХАЛ-063065, ХАЛ-063066, ХАЛ-063067, ХАЛ-063142 на загальну суму 22446,79 гривень до 09.08.2023 включно, а прострочення настало з 10.08.2023;
- згідно видаткової накладної від 28.07.2023 № ВШП-070643 на суму 2283,48 гривень до 11.08.2023 включно, а прострочення настало з 12.08.2023;
- згідно видаткових накладних від 02.08.2023 №№ ВШП-072476 , ВШП-072478, ВШП-072480, ВШП-072481, ХАЛ-065751, ХАЛ-065752, ХАЛ-065753, ХАЛ-065754, ХАЛ-065755 на загальну суму 9054,72 гривень до 16.08.2023 включно, а прострочення настало з 17.08.2023;
- згідно видаткової накладної від 04.08.2023 № ЕВА-007960 на суму 1179,36 гривень до 18.08.2023 включно, а прострочення настало з 19.08.2023;
- згідно видаткових накладних від 09.08.2023 №№ ВШП-075995, ВШП-075996, ВШП-076004, ВШП-076005, ВШП-076007, ВШП-076008, ВШП-076009, ЕВА-008208, ЕВА-008211, ХАЛ-069216, ХАЛ-069217 на загальну суму 11777,40 до 23.08.2023 включно, а прострочення настало з 24.08.2023;
- згідно видаткової накладної від 16.08.2023 № ЕВА-008561 на суму 462,24 гривень до 30.08.2023 включно, а прострочення настало з 31.08.2023.
Отже, як встановлено судом та не спростовано відповідачем, станом на день звернення до суду з позовом за останнім обліковувалась заборгованість за поставлений товар у сумі 133138,87 гривень.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В перебігу розгляду справи судом встановлено, що після звернення позивача до суду із розглядуваним позовом та відкриття провадження у цій справі, відповідач погасив обліковану за ним суму основного боргу у повному обсязі.
Вказана обставина підтверджується копією долученої відповідачем до матеріалів справи платіжної інструкції від 14.12.2023 № 5021, з якої вбачається, що перерахування грошових коштів здійснювалось відповідачем із призначенням платежу: «...згідно договору № 21870 від 29.12.2022..».
Внаслідок зміни позивачем предмету позову остаточні позовні вимоги складаються із вимог про стягнення з відповідача 18008,08 гривень пені, 1396,38 гривень 3% річних та 815,14 гривень інфляційних втрат, нарахування яких здійснено позивачем за загальний період з 20.07.2023 по 08.12.2023
Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з п. 5.3. договору у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожний день прострочення платежу.
Вказаний пункт договору узгоджується з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», за змістом яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
За змістом ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення штрафних санкцій починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання з оплати мало бути виконано. При цьому, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.
Тож, судом здійснено власний розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат з урахуванням вірно визначеного періоду нарахування, не виходячи за межі заявлених позивачем періодів, та встановлено, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача пені становить 17997,75 гривень, 3 % річних та інфляційних втрат становить 1395,76 гривень, 861,20 гривень відповідно
Відтак, заявлені позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 18008,08 гривень пені та 1396,38 гривень 3 % річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 17997,75 гривень та 1395,76 гривень відповідно, а вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат, підлягають задоволенню повністю у заявленому позивачем розмірі 815,14 гривень, оскільки суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач в перебігу розгляду справи контррозрахунок заявлених позивачем до стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.
При цьому суд вважає недоречними посилання відповідача на те, що позивач попередньо до звернення до суду не звертався із вимогами щодо досудового врегулювання спору, оскільки згідно з позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні № 15-рп/2002 від 09.07.2002, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист. Право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Матеріли справи свідчать про те, що ТОВ «Євро Аква» не зверталось до ТОВ «Мобайл Енерджи» із вимогою про погашення заборгованості до звернення до суду із розглядуваним позовом. Натомість позивачем прийнято рішення захистити свої порушені права в судовому порядку, що є правом позивача, яке він використовує на власний розсуд.
Суд зауважує, що решта доводів та міркувань учасників справи, викладених у заявах по суті справи, були ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо необґрунтованості позовних вимог.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
А саме суд приймає рішення про стягнення з ТОВ «Мобайл Енерджи» на користь ТОВ «Євро Аква» 17997,75 гривень пені, 1395,76 гривень 3 % річних та 815,14 гривень інфляційних втрат.
Згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд звертає увагу позивача на те, що при зверненні до суду з даним позовом ним був сплачений судовий збір у розмірі, що перевищує передбачений Законом України «Про судовий збір», оскільки подання позову було здійснено в системі "Електронний суд", у зв'язку з чим на підставі ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» до даного позову застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Водночас, повернення зайво сплаченої суми судового збору згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» здійснюється судом за клопотанням особи, яка його сплатила.
Враховуючи наведене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2136,46 гривень.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква» задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобайл Енерджи» (08301, Київська обл., Бориспільський р-н, місто Бориспіль, вул. Котляревського, будинок 12, код: 44618924) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 37-41, код: 36800559) 17997,75 гривень пені, 1395,76 гривень 3 % річних, 815,14 гривень інфляційних втрат та 2136,46 гривень судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 19.02.2024.
Суддя Р.М. Колесник