Єдиний унікальний номер справи: 766/1333/24
Номер провадження: 11-сс/819/60/24
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
13 лютого 2024 року Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участі
прокурора: ОСОБА_6
адвоката: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12024231040000115 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 29 січня 2024 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, громадянина України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 29.01.2024 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 народження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Встановлено строк дії ухвали до 22.03.2024 року включно.
Визначено заставу в розмірі 60560 гривень.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 29.01.2024 року та застосувати до підозрюваного менш суворий запобіжний захід.
Зазначає, що під час розгляду клопотання свідки та потерпілі не допитувалися, слідчий суддя не досліджував фактичні дані.
Слідчий суддя не обґрунтував свої висновки щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
З урахуванням практики ЄСПЛ та встановлених обставин провадження, тяжкості кримінального правопорушення, даних щодо особи підозрюваного вказує, що є підстави вважати , що до підозрюваного можна обрати більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з носінням засобів електронного контролю.
Прокурором не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде не достатнім .
Позиції учасників судового розгляду.
Адвокат ОСОБА_7 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Підозрюваний ОСОБА_8 заяву про свою участь під час апеляційного розгляду не подавав.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, які надійшли із суду першої інстанції та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви суду.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За приписами ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім тяжкості покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватим, на стадії обрання запобіжного заходу враховується і сукупність обставин, які визначені ст. 178 КПК України, зокрема: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний.
Застосування запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків.
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
З матеріалів провадження вбачається, що 26.01.2024 року до ЄРДР за № 12024231040000115 були внесені відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
26.01.2024 року ОСОБА_8 було затримано у порядку ч.1 ст. 615 КПК України.
27.01.2024 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Слідчий звернувся із клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 діб з моменту затримання з визначенням застави в розмірі 70 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 211 960 грн., мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та встановлено існування ризиків, передбачених п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 підозрюється в тому, що він усвідомлюючи обставини щодо дії воєнного стану в Україні, 26.01.2024 близько 14.00 год. усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, маючи прямий умисел, перебуваючи на території автостанції ТОВ «Херсонавтотранс», що розташована за адресою: м. Херсон, вул. Маяковського, 22, відкрито для потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заволодів його майном, а саме мобільним телефоном марки Samsung Galaxy J3, модель SM-J320H Black, серійний номер: НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , 353775-88335088 вартістю 1000 грн., який знаходився в кишені куртки та грошовими коштами в сумі 250 грн., які знаходилися в чоловічій сумці. Не реагуючи на вимоги потерпілого повернути належне йому майно, в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 1250 грн.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання перевірив достатність доказів, що свідчить про вірогідність причетності підозрюваного до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, навів зміст доказів та належним чином мотивував свої висновки.
У випадку вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження причетність особи до вчинення кримінального правопорушення не повинна мати категоричного висновку, а свідчити лише про її можливість. Слідчий суддя не повинен встановлювати причетність особи поза розумним сумнівом, обґрунтована підозра має підтверджуватися фактами та обставинами, що можуть переконати об'єктивного спостерігача, тобто непрофесіонала у сфері права, в існуванні зв'язку між діями особи та подією.
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, правильність кваліфікації його дій потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Під час здійснення досудового розслідування шляхом проведення певних слідчих дій проводиться перевірка та повне і об'єктивне встановлення всіх обставин кримінального провадження, та визначається остаточна кваліфікація дій особи.
Доводи апеляційної скарги про те, що під час розгляду клопотання свідки та потерпілі не допитувалися, слідчий суддя не досліджував фактичні дані є необґрунтованими, зважаючи на те, що ч. 4 ст. 95 КПК України встановлено такий припис щодо суду під час судового розгляду, а не слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу врегульований ст. 193 КПК, частиною четвертою якої передбачено право слідчого судді , суду за клопотанням сторін або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Як видно зі змісту ухвали, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя, аналізуючи обставини, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, дійшов висновку про доведеність існування ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя зазначив, що доказів існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином прокурором не надано.
Слідчий суддя дійшов до висновку, що інші, більш м'які, запобіжні заходи не здатні запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на вищевказані обставини.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.
Апеляційний суд вважає, що, розглядаючи клопотання слідчого слідчий суддя виконав вимоги ст.ст. 176-178 КПК України, які регламентують застосування запобіжного заходу.
Так, враховуючи, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України за вчинення якого, в разі доведеності його вини, передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років, відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, зваживши на те, що ОСОБА_8 раніше судимий, не одружений , дітей та утриманців не має, не має зареєстрованого місця проживання, офіційно не працевлаштований, не має законного джерела доходів, слідчий суддя підставно дійшов висновку, про існування зазначених в ухвалі ризиків.
Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Навів слідчий суддя в ухвалі обставини, з врахуванням яких він дійшов висновку про існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що слідчий суддя не обґрунтував свої висновки щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є непереконливими, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваною особою та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку, слідчий суддя має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Слідчий суддя навів обставини, які дали йому підстави для висновку про існування ризиків передбачених п.п. 1, 5 ст. 177 КПК України, проаналізував і відомості про особу підозрюваного, які підлягають врахуванню відповідно до ст. 178 КПК України.
Висновки слідчого судді щодо неможливості на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження застосування щодо ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу належним чином мотивовані.
З ухвали слідчого судді вбачається, що при прийнятті рішення про задоволення клопотання слідчого, відповідно до вимог ст. 178 КПК, крім тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, були враховані дані щодо особи підозрюваного.
Слідчий суддя навів переконливі мотиви прийнятого рішення, детально проаналізував обставини, передбачені ст. 178 КПК України та належно мотивував свої висновки про те, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам .
Доводи сторони захисту про можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, апеляційний суд визнає необґрунтованими, оскільки менш суворий запобіжний захід, з великою вірогідністю може виявитися нездатним гарантувати запобігання встановленим ризикам.
Слідчим суддею було визначено, як видно, заставу мінімальному розмірі, що передбачений для особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, отже запобіжний захід у виді тримання під вартою не є безальтернативним.
Апеляційна скарга захисника не містить вказівку на те, які обставини чи відомості про особу підозрюваного залишилися поза увагою слідчого судді при розгляді клопотання.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд в ухвалі не навів власних висновків щодо питань, які порушувалися у клопотанні слідчого слід визнати необґрунтованими.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційні вимоги захисника задоволенню не підлягають.
У разі настання обставин, які свідчать про нівелювання врахованих раніше ризиків сторона захисту має право звернутися до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу у порядку ст. 201 КПК України.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді не встановлено.
Керуючись ст.ст. 183, 196, 197, 404, 405, 407, 419, 422, 376 ч.2 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Залишити без змін ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 29 січня 2024 року, якою до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4