Номер провадження: 11-сс/819/51/24 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Справа № 766/6/24 Доповідач ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 766/6/24
13.02.2024 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження №12023232040000536 від 30.12.2023 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду від 02.01.2024 про арешт майна.
Цією ухвалою слідчого судді відмовлено прокурору Херсонської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_7 у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, яке було вилучене 29.12.2023 у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 16:49 до 16:54 год по вул. 40 років Жовтня, 17 у м. Херсоні , а саме: ZIP пакету з кристалічною речовиною білого кольору, який було поміщено до сейф-пакету PSP 1163674.
Згідно ухвали суду, слідчий суддя, врахувавши обставини вчинення ймовірного злочину, так як вони викладені в клопотанні слідчого, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.170, 171 КПК України, дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді прокурор подав на неї апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою.
В клопотанні на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, прокурор зазначає про те, що оскаржувану ухвалу від 02.01.2024 прокурором отримано в суді 11.01.2024, у зв'язку із чим п'ятиденний строк апеляційного оскарження пропущений з поважних причин.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що відповідно до ч.5 ст. 237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.
Відповідно до ч.7 ст.237 КПК України предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
На час подання даного клопотання криміналістичне дослідження вилученої речовини не було завершене, що не дає можливості зробити висновок про належність даної речовини до предметів, які вилучені законом з обігу.
Також, вилучення зазначеної речовини проведено в ході огляду місяця події, тобто слідчої дії, передбаченої ч.1 ст.237 КПК України.
Узагальнюючи свої доводи прокурор вважає, що вказані обставини у своїй сукупності дають підстави вважати, що рішення суду не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та рішення ухвалено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 02.01.2024 та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про арешт майна.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до такого висновку.
Клопотання прокурора про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді з зазначених вище обставин, колегія суддів вважає слушними, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, а тому клопотання належить задовольнити.
Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя вказує на те, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, не є майном, вилученим у порядку, передбаченому ч.1,2 ст. 168 КПК України, а ZIP пакет з кристалічною речовиною, ззовні схожою на наркотичну, вилучений у ОСОБА_9 не в ході огляду місця події, а в ході затримання ОСОБА_9 та його обшуку без складання протоколу про затримання.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 4 ст.170 КПК України передбачено, що заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх не застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів установлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею не дотримано.
Відповідно до матеріалів провадження, в провадженні сектору дізнання Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023232040000536 від 30.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що 29.12.2023 о 16:20 год. до ЧЧ Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області надійшло повідомлення від працівника поліції ОСОБА_10 про те, що 29.12.2023 року о 16:16 год за адресою: м. Херсон, вул. Степана Разіна, біля буд.15, під час перевірки документів у гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній повідомив, що має при собі наркотичну речовину.
Виїздом СОГ Херсонського РУП в Херсонській області вказану речовину було вилучено, а саме: ZIP пакету з кристалічною речовиною білого кольору, який було поміщено до сейф-пакету PSP 1163674.
Вказаний факт 30.12.2023, відповідно до положень ст.214 КПК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023232040000536 за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення ч.1 ст. 309 КК України.
Постановою дізнавача СД Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області від 01.01.2024 вищевказаний ZIP пакет з кристалічною речовиною білого кольору, який було поміщено до сейф-пакету PSP 1163674 був визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні (а.п.12, 13).
Так, згідно ч.2 ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч.5 ст.237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.
Частина 7 ст.237 КПК України передбачає, що предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
На час подання даного клопотання криміналістичне дослідження вилученої речовини не було завершене, що не дає можливості зробити висновок про належність даної речовини до предметів, які вилучені законом з обігу.
Також, вилучення зазначеної речовини проведено в ході огляду місяця події, тобто слідчої дії, передбаченої ч.1 ст.237 КПК України.
Крім того, в клопотанні прокурора чітко визначені, як підстави, так і мета накладення арешту на майно, а саме збереження речового доказу з метою запобігання його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
З огляду на викладене, оскаржувану ухвалу слідчого судді не можна вважати законною та обґрунтованою, а тому її належить скасувати на ухвалити нову ухвалу про задоволення клопотання прокурора про арешт майна, задовольнивши апеляційну скаргу прокурора.
Керуючись ч.2 ст. 376, ст.404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 02.01.2024 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду від 02.01.2024, якою відмовлено прокурору у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Херсонської окружної прокуратури Херсонської області про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучене 29.12.2023 у ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період часу з 16:49 до 16:54 год по вул. 40 років Жовтня, 17 у м. Херсоні, а саме: ZIP пакету з кристалічною речовиною білого кольору, який було поміщено до сейф-пакету PSP 1163674.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4